Право на правду: не виконані уроки 90-х - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Право на правду: не виконані уроки 90-х

Анонс
#Адвокація#Програма USAID «Права людини в дії»
12 травня, з 15.00 до 16.30 відбудеться онлайн дискусія УГСПЛ на тему “Право на правду: не виконані уроки 90-х”. 
Увага!

Нове посилання на захід:
Тема: “Право на правду: не виконані уроки 90-х”
Идентификатор конференции: 982 5137 0568
Код доступа: 145106
­

УГСПЛ разом з ХПГ починають цикл онлайн дискусій, присвячених праву на правду, як невід’ємної складової перехідного правосуддя.

Головний посил дискусій: невиконане “домашнє завдання” з перехідного правосуддя в 90-х, зокрема, не розкриття вчасно архівів, ментально перешкоджає сучасному суспільству об’єктивно сприймати правду про збройну агресію Російської Федерації проти України, критично оцінювати пропаганду.

Суспільству важливо знати, з якими радянськими наративами ми досі маємо справу, що перешкоджають зміні парадигми організації влади (проблеми люстрації), освіти, культури тощо.

До участі у дискусіях запрошуються колишні дисиденти, правозахисники, вчені, представники органів державної влади, державних архівних установ.

“Право на правду: не виконані уроки 90х”, яка відбудеться 12.05.2021 з 15.00 до 16.30 год, плануємо розпочати з обговорення питання доступу до радянських архівів, зокрема, КДБ УРСР, досвіду країн Центральної та Східної Європи  з відкриття архівів для суспільства та впливу цих процесів на політичні і суспільні зміни.

СПІКЕРИ

Олександр Павліченко – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, правозахисник.
Євген Захаров – Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років. Правозахисник.
Андрій Когут  – Директор Галузевого державного архіву СБУ, до 2016 року очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ і керував Електронним архівом визвольного руху. Входив до групи експертів, котрі працювали над декомунізаційними законами, зокрема, щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів.
Богдан Бернадський – Доктор юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент. Доцент кафедри суспільного розвитку та суспільно-владних відносин НАДУ при Президентові України. Дійсний член міжнародної асоціації істориків права. Сфера наукової зацікавленості – історія спецслужб. Учасник АТО.
Ігор Кулик — архівіст, політолог, історик. Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті, екс-директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2014-2015), експерт із доступу до архівів, співавтор Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років». Цікавиться запровадженням стандартів демократичного врядування, покращенням якості адміністративних послуг, політикою національної пам’яті.

Модераторка – Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини, Заслужений юрист України.

Теми онлайн дискусії:

  •  чому Україна не відкрила архіви КДБ у 90-х?
  •  досвід країн Центральної та Східної Європи по відкриттю архівів спецслужб та вплив цих процесів на формування молодих демократій, “здатних себе захистити”;
  •  які радянські наративи досі перешкоджають зміні парадигми організації влади (проблеми люстрації), освіти, культури?

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.