Право дивитись українське
Як вже повідомлялося на нашому сайті 29.01.2006 року Міністерство культури і туризму України, кінодистриб’юторські компанії, демонстратори фільмів, усвідомлюючи свою відповідальність за розвиток вітчизняного кінопростору України, дійшли згоди щодо вдосконалення подальших планів у питанні дублювання фільмів українською мовою та підписали Меморандум index.php?id=1170080300. Але, як стало відомо, Одеса, Дніпропетровськ та АРК бойкотують меморандум і не збираються його дотримуватись. Про перспективи додержання умов документу та про стан розвитку української кіноіндустрії розповідала на прес-конференції голова державної служби кінематографії Ганна Чміль.
Стосовно бойкоту меморандуму Ганна Чміль повідомила, що спочатку державні органи будуть обмежуватись попередженнями і спробують вирішити справу полюбовно. Але якщо порушення прав титульної нації в цих регіонах триватимуть, до кінотеатрів будуть застосовані санкції згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За словами пані Чміль умов для якісного дубляжу фільмів українською мовою в країні поки що немає. Популярні у минулому році фільми «Тачки» та «Пірати Карибського моря» значною частиною були дубльовані в Росії. Проте держава вже розпочала робити перші кроки для того, аби змінити існуючий стан речей. Зокрема в бюджеті 2007 року передбачено 10 мільйонів гривень на закупівлю спеціального обладнання для студії Довженка. Це планується здійснити до кінця року.
Ганна Чміль також повідомила про те, що найближчим часом на Україні планують побудувати потужні кінематографічні студії американці та італійці. Адже тільки за минулий рік валовий збір від кінопрокатів становив більше 200 мільйонів гривень. Проте, щоб показ фільмів на Україні дійсно був рентабельним, в країні повинно бути щонайменьше 2000 тисячі кінозалів, в той час як на сьогодні в наявності є лише 200.
Торкнулась пані Чміль і проблеми доступу сільського населення до культурних цінностей. Виявляється 18 мільйонів гривень на рік вистачило б для того, аби за 2-3 роки в сільській місцевості з’явилися належно обладнані кінотеатри. У випадку, якщо держава здійснить таке капіталовкладення можна буде сміливо говорити про перші кроки, зроблені на виконання Закону України «Про соціальні норми і стандарти». Адже цим законом держава гарантує незахищеним верствам населення певні культурні послуги. Проте люди, що мешкають в сільській місцевості, зазвичай, їх повністю позбавлені.
Голова державної служби кінематографії навела приклад Швеції, де людей, які мешкають далеко від центральних регіонів, державним коштом доставляють на концерти симфонічної музики, театральних вистав тощо. Це є надзвичайно перспективним, адже являє собою вклад в розвиток людського потенціалу.
За діями держави в цьому напрямку залишається спостерігати та сподіватись на краще. А тим часом в березні цього року розпочнуться прем’єри 16 фільмів українського виробництва, і це вже є прогресом.
Дивімося українське!