Публікація

Правда для тих, хто цінує свою гідність

Правозахисний рух в Україні має довгу й тернисту історію. Але сьогодні ми маємо радіти з того, що із підпілля правозахист мав змогу вийти на вулицю і перейти у напад, а тематика прав людини знайшла своє відображення у сюжетах правдивого документального кіно.

Вчора у столичному Будинку Кіно на відкритті міжнародного кінофестивалю „Дні документального кіно про права людини” українські правозахисники висловили своє задоволення тим, що в Україні нарешті можна вільно говорити про права людини та знімати фільми про правозахисний рух.

За словами Євгена Захарова, Голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини, проведення кінофестивалю є одним із способів донести до широкого кола громадськості проблему насилля влади над людиною і основну задачу правозахисту – протистояння такому насильству.

Фестиваль відкрився прем’єрою українського режисера Руслана Гончарова „Український вибір”. За словами Михайло Кукіна, керівника проекту фільму „Український вибір”, ця документальна стрічка – хроніка того, що спонукало до пробудження самосвідомості українського народу.

Автори фільму, переважно журналісти, котрі змушені були піти із редакцій телеканалів через тиск і цензуру, мали на меті змалювати історію не стільки президентських виборів-2004, скільки українського ВИБОРУ-2004, адже в їхньому розумінні, більшість пересічних учасників помаранчевої революції боролися не за конкретного кандидата, а за зміну системи суспільно-політичних стосунків.

Стрічка нагадує про найрезонансніші події, що передували „Майдану” – починаючи від зірваного форуму „Нашої України” у Донецьку (рівно за рік до першого туру виборів, 31-го жовтня 2003 р.), „репетиції виборів” під час обрання мера Мукачевого, спроби і провалу політреформи, продовольчої та бензинової криз, передвиборних соціально-економічних авантюр (як то приватизації „Криворіжсталі” або ж різкого підвищення пенсій) і закінчуючи найяскравішими епізодами брудної виборчої кампанії.

Друга частина фільму розповідає власне про фальсифікацію виборів та революційні події, що випливли з неї – аж до перемоги „помаранчевих” (тобто „останнього дня майдану”, 8-го грудня 2004-го). Автори не наважилися втручатися у перебіг всієї цієї історії власними коментарями – у стрічці говорять лише безпосередні учасники подій.

Фільм викликав справді бурхливу реакцію у глядачів. Українські гості мали змогу знову пережити події революції. Вони реагували на сюжети із фільму як і тоді -щиро: відчували збентеженість від негативних подій і раділи перемогам.

Гадаю, незайве було б переглянути фільм і „переможцям” революції – згадати, як, сподіваючись на перемогу правди, тисячі людей стояли на морозі, юнаки та дівчата лягали під автобуси, потрапляли до в’язниць… Переглянути, щоб згадати свої обіцянки… про відкритість і справедливість…

Українську прем’єру фільму „Громадянин Берлусконі” сприйняли трохи спокійніше. Мабуть через те, що Італія від нас далеко, хоча й наша країна зовсім нещодавно стояла на порозі „італійського сценарію” розвитку мас-медіа.

Згідно з інформацією творців фільму, італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі – перший в історії магнат ЗМІ, який встав на чолі демократичної західно-європейської країни. Він заправляє 90% національних італійських телекомпаній – прямо або опосередковано.Берлусконі завідує майже всією рекламою – ласий шматок з погляду «ділових людей», — і диктує умови для більшості газет і журналів.

Фільм розповідає про тих, хто намагається зупинити Берлусконі, розказати правду про те, що відбувається в сучасній Італії. На думку режисера, на сьогодні це завідомо програний бій….

Як зазначив в стрічці медіа-комментатор Джованні Сарторі:„Свобода вираження поглядів в Італії знаходиться під загрозою.”

Сам фільм уже має свою історію. В Норвегії італійське посольство намагалося зняти показ фільму з програми фестивалю в Осло – ця подія викликала дискусію щодо цензури в цій скандинавській країні, а в Чехії на подібному кінофестивалі документального кіно про права людини у організаторів були труднощі з отриманням залу для показу.

На щастя, в Україні перешкод для перегляду не було і глядачі мали змогу відчути всю гостроту проблеми, яка вже не один день стоїть перед італійцями.

Організатори кінофестивалю мають намір представити до уваги глядачів близько п’ятдесяти фільмів, які покликані привернути увагу громадськості до гарячих питань прав людини в Україні і світі.

Олена Голюк,

РУПОР

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування