31 січня 2011 року в інформаційному агентстві УКРІНФОРМ відбулась прес-конференція, присвячена захисту прав пацієнтів в національних судах.

            Зазвичай українці, постраждалі від некваліфікованих дій лікарів, не сподіваються на успішне вирішення свого питання в національних судах. В міжнародних же органах розгляд скарг забирає багато часу. Але, виявляється, перспективи виграти справу і отримати компенсацію за спричинену шкоду є. Підтвердженням стала справа Маріупольських лікарів.

У м. Маріуполі Донецької області в 2005 році у місцевої лікарні №3 трьом новонародженим  дітям по медичним показанням була влита донорська плазма, яка пізніше виявилась інфікованою. Заражена кров донора неодноразово поступала у лікарню через відсутність належного контролю медичних працівників. Була порушена кримінальна справа відносно головного лікаря міської станції по статті 131 ч.2 Кримінального Кодексу України – неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків  внаслідок  недбалого  чи несумлінного  ставлення  до  них,  що  спричинило  зараження двох чи більше осіб вірусом імунодефіциту людини. В жовтні 2006 року Жовтнєвий районний суд м. Маріуполя  виправдав головного лікаря. Апеляційний суд відмінив цей вирок, відправив справу для додаткового розслідування. Після проведення додаткового розслідування був винесений вирок стосовно заступника головного лікаря міської станції переливання крові, і призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на два роки та займатися медичною діяльністю строком на один рік.  Потерпілі ж отримали компенсацію – 20 000 грн кожен.

Правова допомога по цієї справі надавалась за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», який фінансував протягом трьох років проекти Інституту правових досліджень та стратегій за стратегічним захистом у галузі охорони  здоров’я. 

Іншим прикладом перемоги в суді є справа мешканки Львівської області, яка втратила дитину в наслідок неналежного надання медичної допомоги під час пологів, що призвело до смерті дитини та спричинило тяжкі наслідки для самої породіллі. Позивачка просила суд зобовя’зати районну лікарню відшкодувати матеріальну шкоду, що полягала у витратах на лікарські засоби, діагностику і становила 5 172 гривні,  та моральну шкоду, розмір якої був встановлений на підставі акту судово-психологічної експертизи як матеріальний еквівалент компенсації за завдані страждання і становив 116 000 гривень.

Суд позов задовольнив частково, зобов’язавши лікарню відшкодувати позивачці 303 гривні матеріальної та 30 000 гривень моральної шкоди. Рішенням апеляційного суду розмір відшкодування моральної шкоди був збільшений до 80 000 гривень.

Вказану справу підтримувала адвокат «Фундації медичного права та біоетики України», яка має великій досвід роботи з медичними справами у національних судах та виграла ряд рішень на користь пацієнта.

Підсумовуючи, Айгуль Муканова, представник «Інституту правових досліджень та стратегій» зазначила, що боротися за свої права потрібно. Адже перемогу здобувають тільки ті люди, які готові до боротьби.