Таким був негласний девіз Школи з прав людини для молоді, яка проходила 7-15 липня в Києві (Пуща Водиця). В програмі розвитку навчання правам людини в Україні це ПЕРШИЙ досвід роботи з молодіжною аудиторією. Тому так несподівано і так приємно, що результати перевершили очікування і організаторів, і учасників.

Школа була організована Українською Гельсінською Спілкою з Прав Людини, Норвезьким Гельсінським Комітетом та громадською організацією М’АРТ за фінансової
підтримки Норвезького Гельсінського Комітету та Міжнародного Фонду “Відродження”.

Коли учасники і тренери зустрілись вперше, щоб  познайомитись, був проголошений принцип роботи на всі 8 днів, що тривала Школа, – тотальне занурення у права людини. І варто зазначити, що САМЕ ТАК і було! Учасники кожного дня працювали над різними питаннями: основи концепції прав людини, міжнародні документи,  механізми захисту прав, міжкультурне взаєморозуміння, толерантність тощо. Робота відбувалась у малих групах, склад яких постійно змінювався, що дало можливість присутнім познайомитись одне з одним.

Тренери використовували інтерактивні технології, тому студенти Школи були постійно залучені до різноманітних ігор, які на практиці доводили те, про що говорилось під час лекцій. Абсолютною несподіванкою для учасників стало те,що вони змогли опанувати акторське мистецтво – кожного дня по кілька годин тривали незвичані, надзвичайні заняття, які в програмі Школи були зазначені, як ФОРУМ-ТЕАТР. Ця ще нова для України методика дала можливість побачити права людини “в дії” і навчитись оцінювати рівень відповідальності

Всі охочі могли взяти участь в дискусійному клубі, подивитись фільм і поділитись своїми враженнями, зіграти в рольові або інтелектуальні ігри. І така інтенсивна підготовча робота виправдала себе: учасники завдяки набутим теоретичним знанням змогли впевнено перейти до найголовнішого завдання – плануванню дій у сфері захисту прав людини. В останній день роботи Школи на суд суворого журі (у складі Алли Тютюнник, Володимира Каплуна, Романа Романова) були представлені молодіжні проекти, в яких пропонувались конкретні кроки до вирішення гострих суспільних проблем (пов’язаних з порушенням прав людини).

Експерти давали поради, коментували та виправляли помилки. Але в цілому були задоволені роботою груп і схвалили запропоновані проекти. Тепер учасники, впевнені у своїх силах, зможуть подати свої доопрацьовані проекти на розгляд комісії і навіть отримати фінансування!

Якщо спробувати виділити чинники, що зробили роботу Школи дійсно результативною і успішною, то їх буде 10. Це:
1. Ретельна підготовка до проведення заходу, наполеглива робота організаторів
(Сергій Буров, Надія Самардак)
2. Відбір ініціативної творчої молоді – представників різних регіонів і різних неурядових організацій.
3. Сильний викладацький склад: досвічені тренери(Андрій Гнида, Оксана Агаркова, Олександр Войтенко), які завжди допомагали учасникам і самі брали участь в роботі груп; експерти та лектори, які відповідали на всі питання аудиторії і ділились власним досвідом (Володимир Яворський, Володимир Бочаров-Туз, Євген Захаров).
4. Пропорційне співвідношення лекційних і практичних занять 30/70.
5. Ведення конспектів(NB! Визначення терміну “права людини”, подані в рамках, – записані під час занять у Школі), роздаткові матеріали, додаткова література
6. Можливість спробувати щось абсолютно нове для себе, розкрити в собі нові здібності: участь у форум-театрі(Костянтин Реуцький) та знайомство з Клубом толерантності(Анна Ленчовська)
7. Високий рівень відібраних учасників, готових до сприйняття інформації і до навчання
8. Сумісне проведення часу тренерами і учасниками(проекти-знайомства, ігри, кінопокази тощо)
9. Спрацьованість сильної команди( і організатори, і учасники особливо відчули це в останній день Школи)
10. Готовність не зупинятись на досягнутому, продовжувати працювати у цьому напрямку, залучати нових людей і головне – ДІЯТИ!!!

По результатам роботи Школи з прав людини для молоді в Україні зараз є 24 молодих дипломованих спеціалістів з прав людини. Вони – перші випускники цієї Школи, а тому на них розраховують організатори, з них братимуть приклад наступні учасники. І ще – у цих хлопців і дівчат ВІРЯТЬ ті, хто вчив їх знати, розуміти, захищати права людини. Вірять і підтримують. А значить, робота тільки починається!