Працевлаштування переселенців через центри зайнятості: з якими проблемами стикаються ВПО?

З початком повномасштабного вторгнення РФ значна кількість українців були змушені покинути свої домівки та шукати кращої долі в інших громадах. Важливим фактором інтеграції та відчуття гідності на новому місці проживання – це наявність роботи. Адже вона забезпечує стабільний дохід та задоволення першочергових потреб, які потрібні для комфортних умов життя будь-якої людини. Юристи приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Суми, Чернігів, Черкаси, Кропивницький та Чугуїв дослідили, як сприяли центри зайнятості працевлаштуванню  переселенців.   

Форми роботи з ВПО щодо працевлаштування та пошуку роботи 

Проблема працевлаштування була нагальною для переселенців і до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, про що свідчили багаточисельні звіти, опитування та аналізи різних організацій, які опікувалися внутрішньо переміщеними особами (далі – ВПО). Ситуація ускладнилась в 2022 році, адже різко зросла кількість переселенців в приймаючих громадах, при тому, що робочих місць стало ще менше через закриття підприємств та релокацію бізнесу в найбезпечніші регіони. Тим не менш, законодавством передбачено працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на загальних підставах та проголошено те, що вирішення цього питання знаходиться в пріоритеті в уряді. Центри зайнятості населення залишаються базовими установами, які реалізують державну політику у сфері працевлаштування населення, адже основна діяльність, яка спрямована на подолання безробіття в територіальних громадах, здійснюється саме місцевими центрами зайнятості населення. Отже основне навантаження в напрямі роботи з ВПО та пошуків оптимального вирішення цієї актуальної проблеми має лягати на центри зайнятості.

У разі звернення внутрішньо переміщених осіб до центру зайнятості з питань пошуку роботи, фахівці центрів зайнятості мають під час індивідуальної бесіди інформувати про послуги, які надає служба зайнятості, з’ясовувати потреби клієнта щодо майбутнього місця роботи, пропонувати скласти резюме та відвідати заходи, які допоможуть визначити можливості працевлаштування людини, інформувати про актуальні вакансії. Задля підбору прийнятної роботи та оперативного працевлаштування ВПО, фахівці центрів зайнятості відповідно до методики, проводять профілювання, під час якого з’ясовують всі потреби людини щодо майбутнього місця працевлаштування, професійний та освітній рівень шукача роботи, досвід роботи, ступінь трудової мотивації, активності і мобільності та обставини, які можуть бути перешкодою під час працевлаштування.

На основі отриманих результатів розробляється індивідуальний план працевлаштування. Цей план є спільною програмою дій фахівця центру зайнятості та безробітного, спрямованих на пошук підходящої роботи або здійснення іншого виду зайнятості, у тому числі тимчасової. Індивідуальний план працевлаштування підлягає коригуванню у разі зміни обставин, які впливають на можливості інтеграції людини до ринку праці.

Також в Україні створена єдина база вакансій, яка містить пропозиції про роботу, як від державної служби зайнятості, так і з найбільших сайтів із працевлаштування. Оновлення інформації про вакантні робочі місця відбувається в режимі реального часу, це дозволяє роботодавцю швидко знайти працівника, а шукачу роботи – нове робоче місце.

У разі, якщо ВПО дає згоду на пошук підходящої роботи за межами місця проживання, то фахівець центру зайнятості здійснює пошук вакансій для особи на єдиній платформі вакансій. 

Серед типових проблем, з якими стикаються клієнти приймалень УГСПЛ у пошуках роботи на новому місці проживання: 

• відсутні вакансії за спеціальністю та рівнем освіти; 
• на наявні робочі місця пропонують дуже низьку заробітну плату; 
• небажання роботодавця наймати на роботу ВПО; 
• недостатньо професійних навичок та досвіду роботи для працевлаштування;
• проблеми з оформленням на роботу через брак документів, в тому числі – нерозірвані трудові відносини з попереднім роботодавцем.

Щодо кількості переселенців, які звертаються за допомогою у працевлаштуванні до центрів зайнятості

Під час підготовки цієї довідки правозахисники УГСПЛ направили запити до обласних центрів зайнятості в Сумській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській та Харківській областях з питаннями щодо кількості ВПО, що зверталися за послугами працевлаштування та знайшли роботу за сприяння центрів зайнятості. Відповіді отримані у встановлені строки та проаналізовані. Згідно з ними:

Протягом серпня 2022 – січня 2023 року до базових центрів зайнятості та філій Сумського обласного центру зайнятості звернулося 745 внутрішньо переміщених осіб. При цьому в області в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб обліковується 80 543 особи (з них 20 909 дітей, 3 136 осіб з інвалідністю, 14 426 пенсіонерів). З початку введення в дію воєнного стану обліковано 69 418 внутрішньо переміщених осіб, із кількості облікованих осіб з початку ведення воєнного стану до Сумської області переїхали з інших регіонів майже 22 тис. осіб. З них офіційно мали статус безробітного 715 внутрішньо переміщених осіб. Працевлаштовано – 102 особи.

Ще нижче ці показники в сусідній Чернігівській області. Незважаючи на те, що в цій області приблизна така ж кількість офіційно облікованих в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, як і в Сумській області, за той же період (з серпня 2022 року по січень 2023 року) до Чернігівської обласної служби зайнятості звернулись 317 внутрішньо переміщених осіб. З них отримали статус безробітного лише 306 осіб. При цьому працевлаштовано – 104 особи.

Щодо областей з більшою кількістю переселенців, які офіційно стали на облік та зафіксовані в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб. За інформацією Харківської ОВА, станом на кінець 2022 року в Харківській області офіційно було зареєстровано понад 363 тисячі внутрішньо переміщених осіб. З серпня 2022 року по січень 2023 року до обласної служби зайнятості в області звернулось 2291 тис. осіб. При цьому з них отримали статус безробітного – 2124. Працевлаштовано – 426 осіб (у тому числі самостійно).

Черкаська область прихистила понад 103 тис. вимушених переселенців. З них протягом періоду, який аналізується, до Черкаської обласної служби зайнятості звернулися 3191 особа, а отримали статус безробітного – 2824 особи. Працевлаштовано – 688 осіб.

В Кіровоградській області, за останніми даними, обліковується 93553 переселенців. З серпня 2022 року по січень 2023 року до обласної служби зайнятості в області звернулось 1464 особи. З них статус безробітного оформлений 1233 особам. Працевлаштовано – 379 осіб.

Таким чином, ми бачимо, що менше ніж 3% офіційно зареєстрованих у відповідних областях ВПО отримали статус безробітньої особи. Найвищі показники зафіксовано в Черкаській області. Що стосується працевлаштування, показник тих переселенців, які знайшли собі роботу після того, як отримали статус безробітної особи в центрі зайнятості, коливається від найнижчих 14% (Сумська область) до найвищих 33% (Чернігівська область).

Компенсація витрат на оплату праці – як мотивація для роботодавців

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №331 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» визначено, що роботодавці, які влаштували на роботу працівників, що отримали статус внутрішньо переміщених осіб, мають право на компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування таких осіб. А з 18 січня 2023 року набрали чинності зміни до порядку надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО.

Згідно ПКМУ від 10 січня 2023 р. № 33, було збільшено розмір щомісячної компенсації з 6 500 грн до 6 700 грн. А максимальний розмір компенсації, який роботодавець може отримати за працевлаштування однієї внутрішньо переміщеної особи, тепер становитиме 13 400 грн.

На вищезазначену компенсацію можуть розраховувати роботодавці, які відповідають певним вимогам:

–        перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

–        подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 р.;

–        розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2023 р. – 6 700 грн);

–        не є бюджетними установами (виняток надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Варто зауважити, що ВПО можуть бути працевлаштовані на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема, за сумісництвом. Компенсація витрат надається лише на осіб, за яких роботодавець сплачує ЄСВ.

Для отримання компенсації роботодавець має не раніше, ніж через 5 календарних днів після працевлаштування особи, подати до центру зайнятості заяву про компенсацію витрат. 

Це можна зробити:

– в електронній формі (через Портал «Дія»). В такому разі потрібно заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами Порталу «Дія» і містить відомості щодо найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця, коду ЄДРПОУ, дані про всіх працевлаштованих осі (РНОКПП або серію та номер паспорта громадянина України, довідку про взяття на облік ВПО), а також дані про документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, які дають право на компенсацію та розрахунковий рахунок роботодавця. 

Зауважимо, що за наявності технічної можливості формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал «Дія» з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.

– в паперовій формі в центрі зайнятості. В такому разі заповнюється форма на місця, у відповідній установі, до заяви треба додати копію наказу про працевлаштування особи або інший документ, який підтверджує працевлаштування на умовах, що дають право на компенсацію, відомості про працівників, які є застрахованими особам (РНОКПП або серію та номер паспорта, а також копію довідки про взяття на облік ВПО). 

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи. 

Що стосується роботи центрів зайнятості в напрямі активізації роботодавців задля працевлаштування ВПО на умовах компенсацій за період з серпня 2022 року по січень 2023 року. 

Ситуація в двох прикордонних регіонах приблизно однакова – низька: в Сумській області лише 82 роботодавця отримали компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування 134 внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. В Чернігівській цей показник ще нижчий – 38 роботодавців отримали компенсацію витрат на оплату праці 64 працевлаштованих ВПО. Дещо активніше компенсації отримували роботодавці Харківського регіону: 180 з них отримали гроші від держави за працевлаштування 393 ВПО.

Для порівняння, в Кіровоградській області за той самий період були прийняті рішення щодо надання компенсацій 184 роботодавцям за працевлаштування 337 переселенців. 

Завуальовано на наш запит відповіли в Черкаському обласному центрі зайнятості, зазначивши у своєму листі лише загальну кількість роботодавців, що зверталися за консультаціями з питань отримання компенсації за працевлаштування ВПО – 2681 особи. Тим не менш, навіть з цієї відповіді ми можемо зробити висновок, що цей показник є незначним, якщо враховувати велику кількість переселенців, які знайшли собі прихисток в Черкаській області.

Аналіз діяльності центрів зайнятості в обраних нами областях виявив низьку активність щодо працевлаштування ВПО, в тому числі, з застосування мотиваційних та стимулюючих  заходів для роботодавців, які можуть оформлювати на роботу переселенців та отримувати за це компенсації від держави. Це свідчить про низьку комунікаційну роботу з переселенцями та роботодавцями, а також про відсутність спроможностей, зокрема, наявних вакансій та гідної заробітної плати.

Задля покращення ситуації з працевлаштуванням ВПО необхідно:

1. Визначити реальні потреби переселенців в працевлаштуванні.
2. Посилити комунікацію центрів зайнятості з організаціями громадянського суспільства, які займаються працевлаштування переселенців та органами місцевого самоврядування в частині обміну даними та впровадження спільних програм та заходів по забезпеченню переселенців роботою.
3. Розробити та впровадити місцеві програми щодо підтримки ФОП переселенців та підприємств, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб. 

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим внаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.