Практика українських судів щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення АТО/Операції об’єднаних сил

Інтерв’ю з Юлією Науменко — юристкою Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.

На гарячу лінію ГО “Донбас СОС” надходить багато звернень від осіб, майно яких було пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил. Ми зібрали питання, які нам найчастіше задають постраждалі особи, і попросили відповісти на них Юлію Науменко — юристку Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, яка серед іншого займається справами, пов’язаними зі сходом України.

• Доброго дня, Юлія. Сьогодні я хотів би запропонувати Вам поговорити про практику українських судів щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил, а також щодо механізму оцінки завданої шкоди особам, нерухоме майно яких було пошкоджено чи зруйновано внаслідок бойових дій на сході України.

Чи є позитивні рішення щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил?

Так, в судах загальної юрисдикції є рішення, ухвалені на користь постраждалих щодо виплати компенсації за зруйноване майно. Ряд рішень набрали законної сили після винесення рішень в справах судами апеляційних інстанцій. Проте в усіх справах органами державної влади (відповідачами) були подані касаційні скарги та виконання рішень було зупинено Верховним судом до винесення рішення по касаційній скарзі.

Чи розглядають зараз суди позови щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил?

Так, розглядають. Наразі майже всі справи і досі чекають на остаточне рішення. Дуже багато процесів вже по 3 роки тривають в судах першої інстанції, ряд процесів на стадії апеляційного та касаційного провадження були зупинені до вирішення однієї зі справ Великою палатою верхового суду.

Які проблеми Ви б виділили у судовій практиці?

При зверненні до суду позивачі зіштовхувалися з рядом проблем. Однією з них є питання підсудності справ, оскільки деякі суди направляли їх на розгляд за місцем знаходження майна. В подальшому під час розгляду однієї зі справ Верховний суд визначив, що предметом спору є шкода, завдана злочином, а не нерухоме майно. Відповідно має діяти правило альтернативної підсудності.

Іншою проблемою було проведення оцінки майна та завданих збитків через відсутність останніх даних щодо продажу майна в населених пунктах Донецької та Луганської областей, методики здійснення оцінки, наявності експертів з певною кваліфікацією. Більшість експертиз наразі в справах проводиться державними експертами, іноді приватними оцінювачами.

Крім того, позивачі зіштовхувалися з проблемами звільнення від сплати судового збору, але як правило, ми успішно оскаржували відмови в суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що людина має низький дохід або не має взагалі, а також шкода, завдана вчиненням злочину – терористичного акту.

В деяких справах суди залучають РФ як третю особу у справі, що значно затягує розгляд справи через відсутність інформації від Міністерства юстиції про належне повідомлення РФ щодо розгляду справи.

З певними проблемами щодо збирання доказів стикаються мешканці непідконтрольних українській владі територій, але ми рекомендуємо використовувати всі наявні акти та довідки щодо руйнування майна, фото та відео докази, покази свідків.

Юля, скажіть: які рішення найбільш часто виносяться судом з цього питання?

Практика достатньо різна. Частина рішень виносяться на користь постраждалих (позивачів), частина рішень є відмовними.

Яка частіше всього вказується причина відмови у розгляді позовів щодо стягнення грошової компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил?

Основними причинами відмови в задоволенні позовних вимог є: те, що позивачі не відмовилися від своєї власності та не передали її у власність місцевим адміністраціям, а також недоведеність розміру збитків, завданих позивачам.

Уточніть, будь ласка, чому позивачі повинні відмовитись від своєї власності?

Кодексом цивільного захисту передбачена компенсація для постраждалих за умови передання права власності на майно місцевій державній адміністрації. Але фактично не зрозумілі порядок такої передачі, форма угоди. Та самі місцеві адміністрації відзначають відсутність механізмів, бюджету і т.д.

Дякую за уточнення. Давайте повернемося до відмови у розгляді позовів. Чим обумовлена така позиція держави?

Це обумовлено відсутністю спеціальної нормативної бази для ситуацій руйнування житла в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил, відсутності порядку передачі житла у власність місцевих адміністрацій, незастосування судами прямих норм Конституції, відсутність єдиної судової практики у вказаних справах.

Що потрібно, щоб вирішити цю проблему?

Потрібно, щоб Верховний суд, Велика палата якого з квітня 2019 року не винесла рішення в справі, що передана їй на розгляд, сформував єдину судову практику. Крім цього, слід встановити адміністративні механізми відшкодування шкоди на державному рівні та встановити бюджетні призначення на відшкодування шкоди.

Чи згадується у рішеннях судів механізм/порядок компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції чи операції об’єднаних сил? Якщо так, то який саме?

Так, згадується. Це є одним з питань, які має вирішити Велика палата Верховного суду в своєму рішенні. На сьогодні в деяких рішеннях суди визначали в якості порядку компенсації за зруйноване майно Кодекс цивільного захисту. І саме на ньому деякі суди ґрунтували свої рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки Кодексом передбачено передачу житла у власність місцевих адміністрацій. Також в деяких рішеннях судів зазначається про відсутність порядку на реалізацію Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та рішення приймалися з прямим застосуванням норм Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Чи існує практика ЄСПЛ щодо компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході збройного конфлікту чи військових дій?

Наразі відсутня практика ЄСПЛ саме по Україні. Проте аналогічна практика існує у справах Кіпру та окремих громадян проти Туреччини, Молдови та окремих громадян проти РФ, у справах по Чечні, а також найближчим часом сподіваємось на винесення рішення у справах Грузії проти РФ.

Скільки позовів станом на червень 2019 року щодо компенсації за нерухоме майно, пошкоджене або зруйноване в ході проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил подано до ЄСПЛ?

Безпосередньо УГСПЛ подано до 100 справ проти України та РФ до ЄСПЛ.

Яких аспектів вони стосуються?

Вказані заяви подані від окремих громадян щодо порушення прав на приватність житла (ст. 8 Європейської Конвенції) та права власності (ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції). Іноді вказані справи супроводжувалися порушенням і інших прав, наприклад, права на життя.

Дякую Вам пані Юля за надані відповіді на питання наших заявників.

Інтерв’ю провів Максим Петров.

Джерело www.donbasssos.org

Публікація підготовлена в рамках реалізації ініціативи «Подолання безкарності за масові порушення прав людини та інші міжнародні злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту», що підтримується в рамках проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні» за фінансового сприяння Міністерства закордонних справ Данії та програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».