Українська Гельсінська спілка з прав людини долучилася до робочої зустрічі в Офісі Генерального прокурора, що ініціює початок стратегічної комунікації для повернення українських цивільних з Росії та тимчасово окупованих територій. Зустріч провів Генеральний прокурор Андрій Костін, участь в обговоренні взяли представники парламенту, уряду, правоохоронних органів та неурядових громадських організацій.

Генпрокурор наголосив на необхідності обʼєднання зусиль для документування та розслідування незаконного утримання Росією цивільних і звільнення та повернення громадян. Попри захист міжнародним гуманітарним правом цивільних громадян, механізми їх повернення відсутні. Відповідального органу за утримуваних агресором цивільних на державному рівні немає.

Учасники обговорення підкреслили, що правове формулювання поняття «цивільний заручник» включає різні статуси. Серед них – свавільно затримані особи, евакуйовані, депортовані, примусово переміщені, жертви насильницьких зникнень, зниклі безвісти за особливих обставин, жертви геноциду, незаконно утримувані.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко порушив питання про визначення статусу таких осіб, адже лише частина з них є підтверджені як такі, що перебувають в місцях несвободи. Він додав, що ще одним напрямом такої роботи є захист звільнених з незаконного утримання громадян на всіх рівнях. Зокрема, це надання їм допомоги, юридичного супроводу та компенсації. 

«Існує необхідність впровадження орієнтованого на жертв процесу. Зараз цього немає, відтак у потерпілих немає мотивації проходити через жернова кримінальної системи», — наголосив Павліченко.

Учасники зустрічі виявили також проблему збору та фіксування інформації. В державних органах існує мінімум три реєстри цивільних заручників. Кожен містить інформацію про різних заручників. Яким чином звіряти такі реєстри — ще одне актуальне питання.

Під час обговорення виокремили два ключові завдання: 

• на міжнародному рівні – створити дієві механізми для повернення утримуваних. Для цього потрібно привернути увагу світової спільноти до проблеми та взаємодіяти з максимально широким колом партнерів – урядами, парламентами, неурядовими організаціями, адвокатурою та іншими.
• на національному рівні – посилювати інституційну спроможність розслідувати, збирати та аналізувати інформацію, а також вдосконалювати механізми допомоги постраждалим та їхнім близьким.

Усі зусилля мають бути зорієнтовані на збір доказової бази для доведення вчинення злочинів проти людяності найвищим керівництвом держави-агресора: йдеться на сайті Офісу Генерального прокурора.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube