Сьогодні правозахисники ділилися в УНІАНі своїми міркуваннями з приводу прозорості та чесності виборів в Україні та розповідали про очікування від нової влади. Головним для них виявилося моральне очищення суспільства, а вже потім – правові засоби захисту та забезпечення прав людини. 

„Зоряний” склад правозахисників: Євгеній Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини (Київ), співголова Харківської правозахисної групи,

Аарон Роудс, міжнародний спостерігач на виборах, виконавчий директор Міжнародної Гельсінської Федерації з прав людини (Відень), Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (Київ), Анжей Жеплінські, професор права Варшавського університету, член правління Гельсінської Фундації з права людини (Варшава) та Людмила Алєксєєва, Московська Гельсінська група (Москва) озвучили ряд тез, які стосувалися майбутнього:

„Для новообраного Президента України одним з перших завдань має стати вжиття негайних заходів для відмови від аморальної системи державно-суспільних відносин, породженої режимом Кучми. Моральний занепад є однією з головних причин суспільної кризи в країні, що викликала помаранчеву революцію. Для України необхідний процес, аналогічний денацифікації в Німеччині після Другої світової війни та декомунізації в деяких посткомуністичних країнах Центральної Європи та країнах Балтії на початку 90-х років. Цей процес відкладеної декомунізації ми би назвали „декучмізацією”, оскільки Президент Кучма є уособленням системи влади, спрямованої на порушення принципів правової держави, принципу верховенства права, а також прав людини та основних свобод.

В межах „декучмізації” найважливішими є забезпечення незалежності судової влади, побудова прозорої та відкритої виконавчої влади, реформування правоохоронних органів та розвиток різних інститутів, незалежних від органів влади в центрі і на місцях.

Судова влада є основним гарантом забезпечення правової держави й дотримання прав людини та основних свобод. Необхідно здійснити заходи для підвищення авторитету правосуддя та встановлення реальної незалежності судової влади.

Слід здійснити реальні кроки для побудови відкритої та прозорої державної влади, зокрема, через забезпечення права на доступ до інформації та свободу слова. Зокрема, розсекретити значну кількість незаконно втаємничених правових актів органів виконавчої влади, в яких приховані випадки корупції та незаконної діяльності посадових осіб.

Необхідно реформувати діяльність правоохоронних органів, встановивши громадський та незалежний контроль за їхньою діяльністю, в тому числі через систему парламентського контролю. Слід негайно вжити заходів для припинення застосування катування та інших незаконних форм ведення дізнання та слідства.

Вкрай важливо спрямувати діяльність органів влади на подолання бідності в країні, що має стати головним пріоритетом економічної політики нової влади.”

А як же вибори? А вони пройшли, і на думку правозахисників їх можна назвати вільними, справедливими та такими, що відповідають міжнародним стандартам з прав людини. Що ж стосується порушень виборчого законодавства, що відбулися під час третього етапу виборчої кампанії, процедури голосування та підрахунку голосів, то вони суттєво не вплинули на результати виборів і заяви. На думку Євгена Захарова, заяви про массові порушення прав людини не мають під собою підстав, а певні заяви з приводу більших порушень під час переголосування, ніж під час другого туру правозахисник назвав „абсурдом”.

Людмила Алєксєєва побажала удачі та закликала не дати новій владі забрати свободи відвойовані на Майдані, оскільки будь-яка влада схильна обмежувати права громадян.

Ну що ж, прислухаємося до поради…

Ярослав Гордієвич

РУПОР