Чи має право студент отримувати щомісячну адресну допомогу переселенця для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг, і як правильно оформити її ? З таким запитання до приймальні УГСПЛ у Сумах звернулась пані Д. з Конотопу. Її онук лише цьогоріч став студентом.

Юристи говорять: подібні ситуації час від часу виникають, адже в Управліннях соціального захисту населення інколи у виплатах відмовляють.

“Коли дитина живе у складі родини – вона отримує допомогу на картку уповноваженої особи від родини, наприклад, бабусі. Як тільки тільки молода людина досягає повноліття та стає студентом, як правило, переїжджає з дому до гуртожитку, змінює адресу реєстрації, відповідно до нового місця проживання, можуть виникати непорозуміння”, – пояснює Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напряму діяльності приймальні УГСПЛ м. Суми.

Справа у тому, що у місцевих Управліннях соціального захисту населення іноді відмовляють у постановці таких осіб на облік ВПО, а отже й нарахування “переселенської” допомоги. “Пояснюють це наявністю “прописки” того міста, де студент навчається (Конотопа, Сум чи Києва) і складнощами в з’ясуванні, чи може така людина вважатися переселенцем”, – говорить Єсіна.

Який вихід? По-перше, студент має стати на облік як внутрішньо переміщена особа відповідно до свого місця проживання. По-друге, звернувшись до відповідного управління соцзахисту, треба підкреслити, що він наразі має отримувати щомісячну адресну допомогу окремо від бабусі, адже фактично не є у складі родини – бабуся тепер не має отримувати на онука кошти. Для студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) така допомога – одна тисяча гривень. Крім того, ця виплата не залежить від отриманих балів за навчання.

У разі усної відмови, експерти радять проконсультуватися з юристом та посилатися на норми діючого законодавства щодо соціального захисту ВПО. Якщо це не подіє – звертатися письмово для отримання офіційної письмової відмови. 

“Як правило, на цьому етапі питання вирішується. До того ж, такі особи є в загальній базі ВПО і поставити їх на облік в іншому підрозділі соцзахисту немає проблем взагалі”, – говорить Наталія Єсіна.

Вона згадує ще один студентський випадок.

“Дитина, яка до того також жила у бабусі у Шостці, поступила на навчання до Києва. Але через карантин пари почали відбуватися дистанційно, тож дитина залишилась з бабусею. Тобто не отримала нове місце реєстрації. Працівники місцевого Управління соцзахисту населення в Шостці навпаки – наполягали, аби дівчина привезла довідку про нове місце проживання. “Я пояснила: дитині немає 18 років, вона не змінила місце реєстрації, тож виплати мають відбуватися за старою схемою, адже дитина залишається в складі родини, де уповноваженою особою є бабуся”, – додає координаторка УГСПЛ.