Пікетувати не можна розігнати

Чи потрібен Україні закон, який регулюватиме свободу мирних зібрань? Обговорити це під час кругового столу «Визначення шляхів законодавчого захисту свободи мирних зібрань» зібралися експерти, представники громадських організацій та посадовці.

Низка громадських організацій непокоїться, що прийнявши новий закон, влада встановить додаткові обмеження, які заважатимуть людям реалізовувати право на мирні збори. І вважає що Конституція України та Європейська конвенція з прав людини є тими документами, які мають регулювати це право.

Проте, чи дійсно цього достатньо українській владі та судам?

За словами Романа Романова, директора програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження: в Конституції США теж є норма, яка захищає свободу мирних зборів. Але там інша судова практика застосування цієї норми. І зазвичай суди стають на захист протестувальників. В Україні ж суди в більшості випадків підтримують рішення органів влади чи інших державних органів.

Зокрема, достатньо розповсюдженим є випадок, коли місцеве управління МВС надсилає до суду довідку, в якій вказано, що вони не можуть забезпечити порядок під час мирного зібрання. І суди забороняють такий захід, користуючись аргументацією «Як би чого не трапилось». Так зробили в 2011 році і донецькі служителі Феміди. Що стало приводом для знесення наметового містечка, в результаті якого загинула людина.

Максим Лациба, представник Українського незалежного центру політичних досліджень переконаний, що закон потрібно приймати, адже в Україні з кожним роком зростає негативна тенденція обмеження  права на свободу мирних зібрань. Бо суди в своїх рішеннях досі спираються на законодавство СРСР.

Олександра Матвійчук, керівник Центру громадянських свобод вважає, що Закон має регулювати обмеження, а не свободу мирних зібрань.

Схожої думки притримується і Володимир Чемерис, голова громадської організації «Інститут Республіка» який зазначив, що закон має відповідати трьом критеріям:

–          Не суперечити європейським принципам

–          Служити в інтересах громадянського суспільства

–          Не погіршити існуючу практику

Та чи готові депутати до прийняття ліберального закону, який би відповідав європейським цінностям?

За словами Лариси Надточій, представника Секретаріату Комітету Верховної Ради України з прав людини: «Ми вже 20 років займаємось розробкою такого закону. Але жодного разу не було достатньої політичної волі, аби його прийняти».

Чи з’явиться цього разу у законодавців політична воля для прийняття прогресивного закону? Про це можна тільки гадати. Але очевидним є той факт, що його ухвалення залежить від спільних зусиль громадських організацій.