Публікація

Підконтрольному Україні Донбасу голосу не давали. Експерти обговорили скасування місцевих виборів в прифронтових ОТГ

Дискусія відбулася онлайн 26 серпня. Увагу учасники зосередили на постанові №161 “Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року”, яку Центральна виборча комісія (ЦВК) ухвалила 11 серпня 2020 року. У такий спосіб ЦВК за рекомендацією штабу ООС і обласних військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) скасувала місцеві вибори у 18-ти громадах уздовж лінії фронту на Донбасі. Рішення викликало обурення місцевих політиків і активістів, а ЦВК пояснила, що не може «перевірити реальний стан справ на цих територіях». Чи насправді на підконтрольному Україні Донбасі так небезпечно? Розбиралися експерти.

У своєму рішенні ЦВК опиралася, зокрема, на рекомендації ВЦА. Це тимчасові державні органи у населених пунктах, які діють у складі антитерористичного центру при Службі безпеки України. Основні їхні завдання – нормалізація життєдіяльності, підтримка правопорядку, участь у протидії диверсійним проявам, терористичним актам і недопущення гуманітарної катастрофи, інше.

«У період діяльності військово-цивільних адміністрацій можуть бути звужені права людей, але задля забезпечення стабільності у тому чи іншому регіоні. Вони також можуть порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських об’єднань, які носять антиконституційний характер», – зазначила Валентина Волік, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Сумській області.

Та у тому ж Законі України «Про військово-цивільні адміністрації» чітко сказано, що це – тимчасовий орган, повноваження якого припиняються в той день, коли проходить перша сесія новообраних депутатів міських рад. Водночас, чи безпечно проводити вибори поблизу лінії розмежування рекомендують ті ж ВЦА.

«Часто рішення проводити чи не проводити вибори у тому чи іншому населеному пункті приймається за політичними чинниками», – припустив Олександр Ворошков, Радник Міністра соціальної політики з питань ВПО, експерт Ради Європи, голова громадської ради з питань ВПО в м. Краматорську.

26 серпня штаб ООС прозвітував, що за перший місяць повного і всеосяжного режиму припинення вогню на переважній більшості ділянок обстрілів з боку противника не фіксувалося. Тож у Олександра Ворошкова виникло цілком логічне запитання «а в чому ж тоді небезпека проведення місцевих виборів?», на яке на сьогодні чіткої відповіді немає.

Обговорення продовжив аналітик  ГО “Правозахисна група СІЧ” Віктор Філатов, який погодився, що у питанні проведенні виборів присутня політична складова. Та додав, що вважає ситуацію, яка склалася – дискримінацією або обмеженням виборчого права.

«Перш за все – це дискримінація відповідно до норм Конституції України. У статті 38 йдеться про те, що всі громадяни мають право брати участь у виборчому процесі, право обирати та бути обраними. Виходить, що частка населення за ознакою територіальності починає дискримінуватися, адже вони позбавлені права волевиявлення», – розповів аналітик ГО “Правозахисна група СІЧ” Віктор Філатов.

Експерт продовжив, що не розуміє чому ці аргументи, для порівняння, не враховувалися під час виборів народних депутатів та Президента у 2019 році. Аналітик назвав і ще ряд нормативно-правових актів, яким суперечить рішення ЦВК:

– нормам Виборчого кодексу України (стаття 7), які передбачають у тому числі і право приймати участь у місцевих виборах. У даному випадку, мова йде про усі можливі вибори, які проводяться на законних засадах. Сюди варто зарахувати і право на участь у виборчому процесі, а також право самому обиратися. Тобто, мова йде про системні обмеження, які передбачає Постанова ЦВК №161;

– нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні (стаття 12), які регламентують, що сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі;

– нормам Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (стаття 7), яка передбачає виборчу основу формування територіальних громад та їхніх представницьких органів.

Модераторка обговорення, координаторка громадської приймальні УГСПЛ в м. Рівне Марія Цип’ящук додала, що політичні права є одними з базових, хоча вони й можуть обмежуватися за певних обставин. Але такі обмеження повинні бути встановлені в законі, повинна існувати легітимна мета. Однією з таких цілей може бути питання безпеки як національної, так і окремих громадян. Та чи насправді поблизу лінії розмежування небезпечно – розповів Богдан Мироненко, інформаційний координатор громадської приймальні УГСПЛ у Покровську. Він зазначив, що у так званій сірій зоні обстріли все ж лунають час від часу, через що часто відсутнє водопостачання. Це може спричинити недотримання карантинних заходів під час виборів у населених пунктах наближених до лінії розмежування.

«Це все потрібно враховувати як аспект національної безпеки України, тому що є дійсно ризики для реалізації конституційних прав», – підсумував Богдан Мироненко.

Експерт з Покровська додав, що Донеччина має приклади, коли депутатами Верховної Ради України ставали кандидати, які набрали менше 500 голосів. Тож варто враховувати на скільки є збалансованим питання представництва.

До обговорення долучилася і координаторка громадської приймальні УГСПЛ на базі ГО “Правозахисна група СІЧ” Наталія Кожина. Експертка переповіла обурення мешканців Донецької та Луганської областей, які часто не можуть вирішити свої соціально-економічні проблеми з ВЦА, через відсутність дієвих органів місцевого самоврядування.

«У багатьох була надія на місцеві вибори і на те, що може змінитися склад керівництва на місцях – що це буде новий голова, новий депутатський корпус, що туди потраплять ті люди, які розуміють що сьогодні потрібно тим містам і їх мешканцям. Такі сподівання зараз розрушені. Люди зневірені», – зазначила Наталія Кожина.

У Красногорівці, наприклад, громадяни самоорганізовуються, виносять намети, столи, стільці та збирають підписи під зверненням до обласної адміністрації, до Президента України з проханням відновити їх права на участь у місцевих виборах.

Є і інші аргументи на користь проведення місцевих виборів на території підконтрольного Україні Донбасу.

«У 2010 році у цих населених пунктах обрали депутатів і заступників міських голів – тепер вони заступники голів ВЦА. Але вони як належали до так званих «регіоналів», що привезли війну на Донбас, так вони на місцях і залишилися», – констатувала Наталія Кожина.

Думку продовжила Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напрямку громадської приймальні УГСПЛ у м. Суми. Вона розповіла, що на території Донбасу є громади, де вибори не проводилися 15 років.

«Дуже багато років вони залишаються при владі і ці посади вже стають «спадковими», – сатирично прокоментувала відсутність зміни влади Наталія Єсіна.

Також експертка зауважила: видається нелогічним, що безпековий компонент для виборів реалізувати в Україні не можуть, а для життя людей і сплати податків – безпековий режим підходить. Мешканці Донбасу збентежені, що при ухваленні рішення їхньою думкою не поцікавилися, та не розуміють, що було зроблено для визначення цього безпекового компоненту, адже у кожній громаді рівень безпеки різний.

Частині мешканців Донецької та Луганської областей так і не пояснили, яке рішення ухвалила ЦВК , тож вони не до кінця розуміють, що місцевих виборів у них не буде і продовжують готуватися до 25 жовтня.

Більше дізнавайтеся з відеозапису експертного обговорення.

Обговорюємо скасування місцевих виборів в деяких районах Донецької та Луганської областей

Обговорюємо скасування місцевих виборів в деяких районах Донецької та Луганської областейСпікери: Валентина Волік, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Сумській області Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напрямку громадської приймальні УГСПЛ у м. Суми Наталія Кожина, координаторка громадської приймальні УГСПЛ на базі ГО "Правозахисна група СІЧ"Віктор Філатов, аналітик ГО "Правозахисна група СІЧ"Олександр Ворошков, Радник Міністра соціальної політики з питань ВПО, експерт Ради Європи, голова громадської ради з питань ВПО в м. Краматорську Богдан Мироненко, інформаційний координатор УГСПЛ у м. ПокровськМодераторка: Марія Цип'ящук, координаторка та юристка ГП УГСПЛ в м. Рівне, громадська обмудсменка із захисту виборчих прав у Рівненській області11 серпня 2020 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №161 "Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року" (https://bit.ly/2FSAdZb). ЦВК ґрунтує своє рішення на висновках Донецької та Луганської обласних державний адміністрацій – обласних військово-цивільних адміністрацій, в яких йдеться про неможливість забезпечити належну безпеку цивільного населення через складну суспільно-політичну обстановку. Це рішення потребує ретельного вивчення, в тому числі й на предмет потенційного порушення політичних прав людини, тож УГСПЛ організувала Дискусія про вибори «Підконтрольному Україні Донбасу голосу не давали».Обговорення стало можливим в рамках Програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії».#ПерехіднеПравосуддя #TransitionalJustice #переселенці #ЗбройнийКонфлікт #USAIDukraine #ПраваЛюдини #Права_людини_в_дії #CrimeaIsUkraine #КримЦеУкраїна #DonbasIsUkraine #ДонбасЦеУкраїна

Gepostet von Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ am Mittwoch, 26. August 2020

 

Проведення обговорення стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заява правозахисних організацій з приводу оголошення вироків фігурантам другої бахчисарайської групи у “справі проти кримських мусульман”

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальні вироки сімом...

17 Вересня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: