«Під час окупації вбили нашу маму…» – військові РФ застрелили жінку, яка вийшла подзвонити синові
Київщина була в окупації трохи більше місяця. Але за цей час російські війська встигли наробити багато лиха. Станом на середину літа 2022 року в області знайшли тіла 1 346 місцевих жителів. У рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» документатори Української Гельсінської Спілки з прав людини щодня фіксують воєнні злочини, щоб притягнути винних до відповідальності. Одна з таких історій – про рідних сестер і брата із селища Клавдієве-Тарасове – Катерини Неверовської, Ксенії Литвиненко та Юрія Столюка. Хоча Ксенії вдалося виїхати в евакуацію, війна забрала в неї маму Оксану Столюк та 10-річну двоюрідну сестричку, а рідна сестра Катерина дивом уціліла під час окупації.
Вижити під час війни
Повномасштабне вторгнення росіян Катерина та Ксенія зустріли вдома. Катерина була у Ворзелі. В місті добре чули прихід «визволителів»: навколо літали ворожі гвинтокрили, які нещадно обстрілювали Гостомель.
– Вибухи були такі, що аж шибки трусилися,– згадує Катерина. – Тож я одразу виїхала до мами в Клавдієве. Перші дні було більш-менш спокійно, але потім Бородянку і навколишні селища почали бомбити.
Уже в лютому Клавдієве-Тарасове окупували.
– Як саме заходили колони, не бачила, тільки як виходили. Бачила знаки на техніці – букви Z та V, і срібні пов’язки на руках військових. Чула вибухи, як запускаються снаряди, як прилітають. Безпілотники та винищувачі – теж було чути і видно, – розповідає Катерина. – Найстрашніше – коли винищувачі пролітали вночі. Іноді спросоння думала, що це, може, снаряд летить. Лежала і рахувала: «1, 2, 3, 4, 5». Пролетіло далі – значить, пощастило.
Без комунікацій та нормального мобільного зв’язку мама й донька прожили понад місяць. До приходу українських військових лишалися лічені дні. Але сталася біда…
Остання розмова
– 30 березня ми з мамою вирішили подзвонити братові, щоб дізнатися як він. Довго з ним не розмовляли і дуже переживали – Юра боронив Україну на сході, – розповідає Катерина. – Того дня вранці якраз російська техніка виходила. Коли рухалися колони, ми не висовувалися з двору. А тоді техніки не було, і наче все було спокійно.
Мама з донькою вирішили ризикнути. Зв’язок ловив не всюди, довелося йти на вулицю. Жінки відійшли від дому неподалік, щоб раптом що – швидко побігти назад. Поговорили з рідними і почали повертатися. Вже дійшли до хвіртки, коли почули стрілянину.
– Свист – перша куля дуже близько біля мене пролетіла. Я повернула голову і зрозуміла, що в маму влучило. Але я думала, що в плече, бо вона руку розвела. Я ще спершу думала стрибнути в канавку і сховатися, щоб не влучило в мене, але забігла у двір. Не пам’ятаю, як це зробила, – згадує донька.
Під обстрілами поранену жінку намагалась урятувати не лише донька, а й небайдужі сусіди: затягли у двір, надали домедичну допомогу та повезли до лікарні.
– Пощастило, що в сусіда з машиною були чи волонтери, чи знайомі. З ними ми повезли маму в лікарню. Коли сідали в авто, вона була при свідомості, по дорозі почала потрошки відключатися, – продовжує Катерина. – Я її водою обливала, вона отямилася, намагалась щось сказати, але в неї язик уже почав німіти. Ми довезли маму до лікарні, але там вона померла. Від моменту, як у неї влучили і доки ми привезли, минуло хвилин 15. Я спочатку думала, що вона жива, можливо, просто серце дуже повільно б’ється – буквально 15 ударів за секунду. Лікарі дали послухати через прибор – я нічого не почула. Також вони сказали, що видно, що це кульове поранення, але вони не мали права надати висновок.
Попри ворожі обстріли маму Юри, Катерини та Ксенії змогли поховати по-людськи – на цвинтарі.
– А 25 травня її ексгумували, – розповідає Ксенія Литвиненко. – В документах написано, що мама померла «в автомобілі швидкої медичної допомоги». А в довідці про причину смерті – «сліпе кульове вогнепальне поранення грудної клітки, ушкодження внаслідок бойових дій, від вогнепальної зброї. Вбита 30 березня 2022 року військовими РФ за місцем реєстрації».
Цей воєнний злочин задокументовано в рамках ініціативи Т4Р. Загалом уже зафіксовано понад 21 тисячу воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Якщо ви стали свідком воєнних злочинів, розкажіть нам про це докладно. Кожна історія допоможе притягнути винних до відповідальності! А ще ці свідчення не дозволять забути горя, яке росіяни принесли на українські землі. Напишіть нам на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Також підписуйтеся на Telegram «Трибунал для Путіна» https://t4pua.org/
Нагадуємо, якщо ви постраждали внаслідок війни, ви можете звернутися по безкоштовну юридичну допомогу в одну з громадських приймалень УГСПЛ по всій Україні, ми працюємо у 18 областях. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Мережа громадських приймалень УГСПЛ надає допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.