Публікуємо перші результати моніторингових місій Місцевого індеку прав людини у регіонах, що наближені до зони військового конфлікту

Наприкінці січня команда Місцевого індексу прав людини Української Гельсінської спілки з прав людини оголосила плани провести групу моніторингів у населених пунктах, що постраждали або знаходяться близько від території військового конфлікту. Було обрано сім населених пунктів Дніпровської, Донецької та Сумської областей.

Для моніторингів ми обрали напрям гідного рівня життя, що входить до системи базових прав людини згідно методології інструменту. Саме ця група прав особливо актуальна у населених пунктах, які постраждали від військового конфлікту.

Сьогодні ми можемо оприлюднити перші результати моніторингів.

У Торецьку, Донецької області, який знаходиться у кількох кілометрах від лінії розмежування, ситуація виявилась особливо складна. Пошкоджені військовими діями об’єкти інфраструктури повністю не відновлені. Функцію місцевого самоврядування здійснює військово-цивільна адміністрація, що накладає свою специфіку на моніторинг. Монітори відмітили неготовність влади йти на контакт, поверховість у відповідях на публічні запити, недостатню компетентність у самостійному висвітленні результатів діяльності, проблемні питання у бюджетній та соціальній політиці.

Лише під час публічного заходу було налагоджено домовленості щодо більш детального отримання інформації від органів влади для фіналізації моніторингу.

З досліджених питань було відмічено:

• “бідність” місцевої соціальної програми подолання бідності. Торецьк практично не відчув реформи децентралізації, навіть навпаки: в силу статусу прифронтового міста влада не має змоги отримувати деякі податки, що обмежує її можливості реалізувати права;
• Торецьк по суті є агломерацією, що об’єднує два міста та близько десятка сіл, селищ та хуторів. В умовах недостатнього залучення власних бюджетних коштів та повної відсутності залучених інфраструктурних та соціальних грантів місто неспроможне забезпечити доступ до соціальних послуг віддалених територій (з окремих сіл до найближчого громадського транспорту треба йти 10 кілометрів, а хутір Чигирі повністю ізольований від доступу до медичних, соціальних чи адміністративних послуг);
• в місті велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, від подій 2014 року у Торецьку мешкає велика ромська громада. Проте ці категорії громадян мають складнощі з житлом, доступом до питної води, харчування. Влада і громадськість проводять певні заходи з цього приводу, проте ці зусилля монітори не змогли назвати системними.

Остаточний результат моніторингу буде здійснено через кілька днів, проте вже зараз схоже, що місцева влада Торецьку не буде визнана спроможною громадою.

Краща ситуація у Покровську, Донецької області.

У моніторів склалося враження про достатню компетентність місцевого самоврядування у вирішенні питань гідного рівня життя. Не було жодного пункту моніторингу, де були відсутні жодні результати.

Проте їх сума в ряді індикаторів не дозволила отримати бал. З 8 можливих місцева влада отримала оцінку 3 бали.

Позитивну оцінку було виставлено за співпрацю з службами, доступність інформації на сайті про соціальні послуги, роботу «Гарячої лінії» покровської міськради, надання житла для дітей-сиріт, відшкодування житлово-комунальних послуг (лікарям і інтернам), а також — у підтримці технічного переобладнання житла за енергоефективністю. Місцеве самоврядування турбується як про мешканців громади, так і про переселенців, їм надається соціальне житло та доступ до державних послуг.

З критики можна відмітити дуже розгалужену, як для невеликого населеного пункту, та від цього неконкретну і нереалістичну — програму соціального розвитку. Програма була оцінена як недієва.

Також було відмічено недостатню співпрацю органів влади з громадськістю. Наприклад, у роботі з бездомними влада не змогла переконати моніторів у системній діяльності з соціального і медичного догляду, обігріву, харчування, відповіді були досить неконкретними. Проте активна в цьому напрямі громадська організація на публічному заході навела чимало власних здобутків, про які владі, як виявилось, невідомо.

За результатами моніторингу у Покровську було вирішено додатково переглянути роботу підприємств житлово-комунального господарства і надання допомоги людям без певного місця проживання, і в підсумковому звіті прийняти рішення або додати бали, або залишити результат на попередньому рівні.

Загалом, регіональною специфікою виявилось невміння місцевої влади співпрацювати з громадськістю та потреба вживати додаткових підготовчих зусиль до організації публічних заходів. Підсумкові заходи могли б зібрати більше представників місцевої влади (у обох населених пунктах) та громадськості (у Торецьку). У зв’язку з цим ми вирішили додатково працювати на широке оприлюднення результатів моніторингів, коли вони будуть фіналізовані.

Важливо розуміти, що Місцевий індекс прав людини – це не моніторинг заради моніторингу. Підсумковий звіт міститиме не лише оцінку, але і рекомендації для громади, що засновані на засадах практик доброго врядування та верховенства права. Його активне висвітлення на місцях і у загальнодержавному масштабі, залучення до обговорення не лише органів самоврядування, але і лідерів місцевої громади, молоді робить цей інструмент практичним.

Як саме? Розповімо у подальших публікаціях. Як завжди на “живих” прикладах.

Місцевий індекс прав людини – ініціатива УГСПЛ та Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, впроваджена для врахування пріоритету прав людини в ході реформи децентралізації. Ініціатива підтримується Програмою USAID «Права людини в дії» в частині, що стосується забезпечення прав ВПО та населення, постраждалого від конфлікту.

Моніторинги МІПЛ, здійснюються на локальному рівні громад. Таким чином, УГСПЛ отримуватиме інформацію для оцінки дотримання прав людини на 2 рівнях: на національному (звіти від центральних органів виконавчої влади щодо імплементації Національної стратегії з прав людини, яка має за мету оновлення законодавства з урахуванням стандартів прав людини) та на місцевому рівні (дані польових місій щодо практичної реалізації повноважень місцевою владою з позиції дотримання прав людини).

Застосування МІПЛ дозволяє на практиці перевірити реалізацію положень Національної стратегії з прав людини в частині, що стосується конфлікту. Моніторинг Торецька і Покровська має продемонструвати специфіку в містах, розташованих на контрольованій українським урядом території Донбасу, які безпосередньо постраждали від конфлікту або приймають чи у яких проживають постраждалі/втягнуті особи.

Андрій Галай, проф., координатор проекту Місцевий індекс прав людини

Артем Безрук, координатор моніторингу у м. Покровськ

Володимир Єлець, координатор моніторингу у м. Торецьк