До приймальні УГСПЛ у Маріуполі надійшло звернення від жінки-переселенки. Пані Лідія розповіла, що її притягнули до відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення . Причина: під час прикордонного контролю помітили, що вона перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території до РФ через недіючий пункт пропуску «Мілове». З покаранням (а це штраф – від 1700) жінка не була згодна, постанову про накладення адміністративного стягнення вважала такою, що підлягає скасуванню.

Юристка УГСПЛ Тетяна Самодерженкова, вивчивши всі документи, допомогла скласти скаргу до суду. «Суд розглянув заяву та у рішенні зазначив, що були відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 Кодексу України про адмінправопорушення, тож позивна заява була задоволена у повному обсязі – постанова скасована, провадження – закрито, а судові витрати були стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань», – говорить правниця.

Але Тетяна зауважує, що неточності припустилися прикордонники. Вони зазвичай трактують подібні дії громадян як порушення порядку перетину державного кордону, а не в’їзду на тимчасово окуповану територію України.

Як відомо, частиною першою ст. 204-2 Кодексу України про адмінправопорушення передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Разом з тим 28 листопада 2019 набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815. Згідно з його пунктом третім (у редакції чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, зокрема транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється винятково через визначені контрольні пункти (вони не призначені для перетинання державного кордону). Поза ними переміщення через лінію розмежування заборонено.

«Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адмінправопорушення, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону», – обґрунтовує Самодерженкова.

У той же час юристка говорить, що останнім часом запитів від громадян, які, як і пані Лідія, отримали подібні адмінпротоколи, побільшило.

Справа у тому, що громадяни України, які живуть в ОРДЛО, під час тривалого закриття офіційних КПВВ через карантинні обмеження для в’їзду на підконтрольну територію України змушені користуватися непрацюючими пунктами пропуску на кордоні з РФ. У Донецькій області це, зокрема, «Новоазовськ» та «Успенка», а в Луганській «Ізварино» та «Мілове».

«Це значно спрощує шлях, незважаючи на довгі відстані (з Донецька до Слов’янська через КПВВ в Мар’їнці – відстань 200 кілометрів, а через Шахти і Бєлгород – приблизно 900 кілометрів), – говорить Олена, мешканка Донецька. – Якщо діяти законно, то треба, перебуваючи в окупації, звертатися до спеціальної координаційної групи на підконтрольній території, аби оформити екстрені електронні перепустки. Їх видають у разі наявності певної причини – як то навчання чи екстреного лікування. Проте дозволів, зазвичай, треба чекати кілька тижнів. До того ж не відомо, чи випустять з ОРДЛО представники незаконних збройних формувань. Через Росію простіше. Їдеш на кордон, де зустрічає російський прикордонник. Він запитує про мету візиту, якщо прямуєш в Україну – зазначають «транзит». Далі їдеш, приміром, на офіційний пункт пропуску «Бєлгород-Харків». Олена каже, що сьогодні для багатьох мешканців ОРДЛО – такий шлях зараз чи не єдиний варіант потрапити на підконтрольну уряду України територію і в зворотному напрямку.

«Справді, з одного боку, перетин кордону у такий спосіб – це порушення, адже виїзд таких громадян не фіксується в українських базах даних, тому є незаконним. З іншого – громадяни порушують, дійсно, вимушено», – додає юрист і одразу ж попереджає: що така позиція не звільняє від покарання.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.