![](https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/image_2024-06-28_16-42-52-380x145.png)
Доля осіб, які незаконно оселилися в окупованому Криму: дослідження
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
Відсутність належної кваліфікації та відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, спроможність України ефективно фіксувати такі злочини є ознакою компетентності правоохоронної та судової систем держави. Проте сьогодні у цій сфері існує низка проблем, які пов’язані з:
Виклики гібридного збройного конфлікту, нав’язаного Росією, виявили, що розслідування злочинів, вчинених у зоні конфлікту, самостійно та нескоординовано проводять три різні суб’єкти – Генеральна прокуратура, Служба безпеки, МВС України відповідно до їх юрисдикції. Проте такий розподіл не надає змоги скласти цілісну картину російської агресії, та відповідно – скласти доказову базу для розгляду матеріалів у Міжнародному Кримінальному Суді. Як результат, в Україні відсутня єдина база осіб, загиблих в ході конфлікту; база пошкодженої нерухомості; окрема база комбатантів, підозрюваних/звинувачуваних у злочинах, вчинених в зоні конфлікту.
Як можна забезпечити невідворотність покарання за воєнні та міжнародні злочини? Це питання розглядалося з різних аспектів в ході дискусії, організованої 29 березня 2018 року в рамках платформи «Правозахисного порядку денного» за участю Центру Громадянських Свобод та Української Гельсінської спілки з прав людини. За активної участі правозахисників, журналістів та адвокатів були обговорені наступні моменти:
Олег Мартиненко, зокрема, зробив акцент на ресурсному забезпеченні змін до законодавства, яке має передбачати підготовку кадрового резерву слідчих, працівників органів прокуратури та суддів. Необхідним також є розгляд можливих форм амністії та готовності громадянського суспільства обирати національні форми досягнення миру. Окрему увагу експерт приділив важливості просування законопроекту, розробленого УГСПЛ у рамках робочої групи при Уповноваженому ВРУ з прав людини «Засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту». У ході дискусійного обговорення було підкреслено важливість комплексного підходу, який надає перехідне правосуддя, до вирішення завдань кримінальної юстиції у пост-конфліктний період.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
Виклики, що постали перед Україною спочатку з гібридним, а опісля, і повномасштабним вторгненням Росії, перетворили...
28 June 2024
Застосування санкцій сьогодні є поширеним заходом в Україні з огляду на необхідність реагування на виклики...
28 June 2024