Переслідування ЛГБТ-активіста в Одесі. Як адвокатка УГСПЛ примусила поліцію відкрити кримінальну справу
Одеському ЛГБТ-активісту Валентину Тирнавському погрожують радикально налаштовані люди. Вони навідувалися до нього додому, полювали біля під’їзду та публікували його фото в соцмережах. Одна з одеських організацій не приховує своєї причетності до цих подій. Але поліція відмовилась реагувати на заяву постраждалого та допитувати підозрюваних.
Адвокатка приймальні УГСПЛ в Одесі через суд примусила поліцію відкрити кримінальну справу. Задача — домогтися від поліції покарання радикалів, щоб Валентин міг вільно брати участь у масових заходах та не боятися за своє життя.
Перша сутичка відбулася після прайда
Одесит Валентин Тирнавський став ЛГБТ-активістом менше року тому. Минулої весни він дізнався про громадську організацію «Асоціація ЛГБТ “ЛіГА”», брав участь у масових акціях, закликав людей тестуватись на ВІЛ та почав ходити на прайди. Спочатку — на київський, потім — на одеський.
Тригером для нападників стало те, що хлопець прийшов на одеський Марш рівності в образі Ісуса.
«Ідея була в тому, що Ісус любить всіх, незалежно від статі та сексуальної орієнтації, — розповідає Валентин Тирнавський. — Минулого року в такому образі був інший активіст. Цього року запропонували мені, бо для цього підходила моя зовнішність — статура та довге волосся».
Марш рівності відбувся 31 серпня 2019 року. У ньому взяли участь близько 300 людей — вони пройшли центральною вулицею міста на захист рівних прав. На противагу зібрались кілька десятків противників — вони намагались зірвати марш, але не вдалося. Лише відібрали у учасників акції «райдужний прапор» та спалили його.
Нападників оточила поліція. Трьох особливо агресивних людей затримали. Після акції учасники прайду поїхали у безпечне місце на автобусі та розійшлись. Проте радикали помітили Валентина ввечері того ж дня у центрі міста, коли він гуляв зі знайомою, та намагались влаштувати «розборки».
«Ми проходили повз “Міський ринок їжі”. Поруч було кілька десятків противників прайду. Вони мене теж впізнали. Почалась перепалка, мене заблокували у закладі і не давали вийти. Я викликав поліцію, і вона відвезла мене у офіс ГО “ЛіГА”», — розповідає активіст.
Навідувались додому та чекали під під’їздом
Основними противниками маршів за рівні права в Одесі є організація «Сак проти». Вона навіть має офіційну реєстрацію. Засновником вказаний Саргіс Хачатрян, тренер одного з міських бійцівських клубів. Він же — активний учасник нападів на Марші рівності у Одесі. Через кілька днів після прайда Сергіс, разом з десятком друзів, прийшли до Валентина додому.
«Це було о 12 годині ночі. Вони почали гучно стукати двері, кричали, що це воєнкомат, — розповідає Валентин. — Двері їм відкрила мама. Коли я вийшов, вони почали погрожувати, звинувачувати у продажі якихось наркотиків та інших якихось речах, до яких я не маю жодного стосунку. Казали “ми будемо за тобою слідкувати та тебе виховувати”».
З собою вони привели двох людей, які назвалися поліцейськими. Хоча документів вони не показали. Наполягали, щоб Валентин видалив зі своєї сторінки в Instagram усі фотографії з прайду.
«Казали, що якщо не видалю, мене “не знайдуть” та “можуть вбити”. Сказали, що у мене година на те, щоб я їх видалив, і пішли, — розповідає активіст. — Я не видаляв фотографії, а лише на кілька годин їх приховав».
Весь наступний тиждень біля будинку Валентина знаходились якісь підозрілі люди. «У мене не було роботи, тому з дому я не виходив. Через кілька днів до мене планував прийти друг, за ним погнались з десяток людей, хотіли забігти у під’їзд, але він встиг закрити двері. Вийти зміг тільки ввечері, для надійності попросив приїхати кількох друзів, щоб йти не самому», — говорить активіст.
Погрози в соцмережах
Після цього залякування не припинились. Через кілька місяців у Instagram з’явився аккаунт, в якому публікували фотографії та посилання на сторінки одеських ЛГБТ-активістів. Була там і світлина Валентина та посилання на його профіль.
«Було зрозуміло, що ця група створена для того, щоб зібрати профілі ЛГБТ-активістів, запам’ятати їх обличчя, розшукувати через знайомих та переслідувати, — говорить Валентин Тирнавський. — Я почав надсилати скарги на цей аккаунт адміністрації Instagram. Через кілька годин той самий “Сак” опублікував пост з моєю фотографією та погрозами: “я тебе попередив: будеш скаржитись — сам знаєш, що буде”».
Подібні групи в соцмережах створюють уже не вперше. Аналогічні акаунти створювались перед прайдом та після нього. Таким чином противники Марша рівності збирають інформацію про учасників акцій та запам’ятовують, за ким треба полювати. А ще — тиснуть психологічно.
Коли у січні аналогічна група з особистою інформацію про ЛГБТ-активістів та зокрема про Валентина з’явилась в Telegram, він вирішив захищатись. Зібрав скріншоти погроз та написав заяву в поліцію. В ній вказав назву організації «Сак проти» та ім’я її засновника, який приходив до нього додому. Паралельно звернувся до одеської приймальні УГСПЛ, щоб допомогли юридично.
Окрім того, відчуваючи, що в Одесі може бути небезпечно, він звернувся за допомогою до київських ЛГБТ-організацій, щоб отримати притулок в шелтері. «Шелтер» — це тимчасове житло для ЛГБТ-активістів, які змушені ховатись від агресії родичів або нападів радикалів. У такому притулку в Києві Валентин прожив півтора місяці. Коли відчув, що все затихло — зміг повернутися додому.
У поліції складу злочину не знайшли
Адвокатка приймальні УГСПЛ в Одесі Юлія Лісова розповідає, що заяву в поліцію щодо нападників на Валентина вони подали у січні 2020 року.
«У поліції відмовились відкривати кримінальну справу та вирішили розглядати заяву як звернення громадян, — розповідає Юлія Лісова. — Тоді ми підготували скаргу слідчому судді на бездіяльність поліції. З мого досвіду, зазвичай такі скарги розглядаються в автоматичному режимі — на користь заявника».
Але у випадку з Валентином суддя неприємно здивував. Він заявив, що заявники зібрали недостатньо доказів та що він не може перевірити, чи дотримані терміни для подачі скарги. Він повернув матеріали та не розглянув їх.
«Ми зібрали достатньо доказів та дотримались термінів. Але мені впало в очі, що суддя усміхався та ухмилявся. Схоже на те, що він був упереджений до представників ЛГБТ», — говорить Юлія Лісова.
Вона подала апеляційну скаргу на рішення судді. Апеляція задовольнила її частково — скасувала рішення слідчого судді та спрямували скаргу на повторний розгляд.
«Ми могли б подати нову заяву в поліцію та не йти в апеляцію, але я вирішила, що буде неправильно заплющувати очі на таке рішення слідчого судді, — говорить Юлія Лісова. — Тому вирішила витратити час, пройти цю процедуру, щоб апеляційний суд повідомив судді, що так чинити не можна».
«Зараз я активності не проявляю, тому мені не погрожують, — розповідає Валентин. — Але розумію, що якщо після карантину ми вирішимо провести Марш рівності, напади та погрози почнуться знову. Якщо нападників не покарають — вони відчуватимуть свою безкарність та продовжать полювати на ЛГБ-активістів. Я лише хочу мати можливість брати участь у мирних заходах та почуватися безпечно у рідному місті. Це право я маю за Конституцією».
***
Поки готувався цей матеріал, стало відомо, що суд задовольнив скаргу УГСПЛ та зобов’язав поліцію відкрити кримінальну справу.
«Тепер ми будемо добиватися, щоб розслідування провели як слід — допитали потерпілого, потім ту людину, на яку він вказував, встановили інших причетних та з’ясували, хто погрожував Валентину в соцмережах, — говорить Юлія Лісова.
Вона наполягає, щоб кримінальну справу порушили за ч. 2 статті 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, ставлення до релігії або інших ознак». Якщо нападників врешті визнають винними, їм загрожує покарання аж до позбавлення волі на 5 років.
Фото з сайту mayak.org.ua
***
Матеріал підготовлено у рамках проекту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні та Європейського Союзу.