Публікація

Перехідне правосуддя змусить Україну вдатися до непопулярних рішень

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та проекту USAID «Права людини в дії» провів круглий стіл «Перехідне правосуддя як шлях подолання наслідків конфлікту та збройної агресії».

Текст та фото: Олег Шинкаренко

Мета круглого столу – обговорення перспектив використання міжнародного досвіду перехідного правосуддя у врегулюванні збройного конфлікту на території України та в постконфліктний період, недопущенні безкарності та ефективного розслідування воєнних злочинів, запровадженні нових підходів з надання допомоги жертвам конфлікту та відновлення правових зв’язків із населенням окупованих територій.

Робота круглого столу передбачала 2 робочі сесії «Правові засади перехідного правосуддя в Україні» та «Що може зробити Україна до завершення конфлікту?»

Сесія перша. Відео: «Правові засади перехідного правосуддя в Україні»

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини і національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря зазначив, що Україна не має досвіду перехідного правосуддя, тому подібних дискусій буде ще багато. «Громадяни України, які зараз перебувають на території, не контрольованій українським урядом, мають право знати, як саме українська влада бачить перехідне правосуддя, – сказав Григорій Немиря. – Це один з елементів стійкого мирного рішення».

Григорій Немиря

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів, що УГСПЛ провела базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду і випустила монографію із ґрунтовним дослідженням на цю тему. Крім того, був спільно з багатьма учасниками підготовлений Законопроект «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту». Він має стати джерелом правового врегулювання і подолання наслідків цього конфлікту.

«Ми маємо також вивчати і позитивні й невдалі зразки застосування перехідного правосуддя в інших країнах, бо вчитися краще на чужих помилках», – сказав Олександр Павліченко.

Олександр Павліченко

Гельсінська спілка здійснює практичну роботу за двома компонентами перехідного правосуддя: захист жертв і переслідування воєнних злочинців. Як результат вже є понад 300 справ від потерпілих, які юристи Спілки супроводжують у національних та міжнародних судах. Центр документування, створений при УГСПЛ, збирає факти, які є доказовими свідченнями. Для цього вже надали свою інформацію понад 2900 осіб. Загалом же Інтерактивна мапа пам’яті містить інформацію про понад 11 200 осіб, які загинули в ході конфлікту з обох сторін.

Директор програми USAID «Права людини в дії» (УГСПЛ) Тарас Цимбрівський сказав, що просування верховенства права у постконфліктному середовищі, яке ще є достатньо крихким, вимагає послідовного стратегічного планування. Для цього потрібно, щоб перехідне правосуддя відповідало міжнародним принципам та нормам, було засноване на правах людини, а фокус має бути зосереджений на жертвах збройного конфлікту. Крім того, перехідне правосуддя має бути адаптоване до місцевого контексту: не існує жодної моделі перехідного правосуддя, яка могла би бути автоматично перенесеною з одної країни в іншу.

Тарас Цимбрівський

Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням та експерт з міжнародного права Микола Гнатовський сказав, що Україна ще не готова до застосування перехідного правосуддя, адже воно починається тільки після завершення конфлікту. А одна зі стратегій держави-агресора полягає в тому, щоби постійно вносити розкол в українське суспільство, щоб максимально запобігати зближенню позицій різних частин нашого суспільства. Зокрема, тій частині, яка вже багато років перебуває на неконтрольованій частині території України і постійно піддається масованій обробці російською пропагандою.

Микола Гнатовський

«Україна не може сказати, що вона повністю виконує всі свої міжнародні правові зобов’язання, а нам доведеться робити навіть більше, ніж те, що ми до цього часу не виконали, – сказав Микола Гнатовський. – Нам доведеться створити модель, яка зможе забезпечити сталий мир в Україні. Основний тягар щодо розслідувань військових злочинів буде не на Гаазі, а на Україні, на українських правоохоронних органах. Таким чином всякі побоювання щодо ратифікації Римського статуту одразу зникають, бо на допомогу Міжнародного кримінального суду можна буде сподіватися у частині притягнення до відповідальності тих осіб, до яких об’єктивно дотягнутися українська юстиція не може».

Секція друга. Відео: «Що може зробити Україна до завершення конфлікту?»

Народний депутат України Ірина Суслова розповіла, що існує декілька проблем щодо запровадження перехідного правосуддя у правову сферу України. Термінологія міжнародних юридичних документів часто не співпадає з мовою національних. Це стосується таких визначень як “жертви конфлікту”, “комісія правди”, “відновлення історичної правди”, “документування воєнних злочинів” та інших. Фінансово-економічна та наукова експертизи часто не дозволяють просувати соціальні та інноваційні речі у парламенті. Це стосується питання компенсації за зруйноване житло людям, які постраждали внаслідок обстрілів. Деякі народні депутати вважають, що визнавши необхідність виплати такої компенсації, Україна тим самим визнає свою провину у цьому збройному конфлікті.

Ірина Суслова

Директор директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк сказав, що він розуміє перехідне правосуддя як примирення всіх та знаходження компромісу, і це буде часто породжувати непопулярні рішення. «Наприклад, у Великій Британії були випадки, коли уряд амністував терористів в обмін на цінну інформацію, яка дозволяла би припинити подальші злочини, – сказав Владислав Власюк. – Ці рішення були настільки непопулярними, що прем’єр-міністр сам ходив на чай до жертв терактів, аби пояснити їм необхідність таких дій».

Владислав Власюк

Народна депутатка від Радикальної партії Олега Ляшка і тимчасово-переміщена особа з Донецьку Валерія Заружко сказала, що дуже важливим є налагодити інформування людей на окупованих та непідконтрольних уряду територіях. «Ці люди не сприймають російську пропаганду, але залишаються заручниками на цій території, бо вони не мають фінансової можливості виїхати звідти і водночас відчувають себе небажаними на територіях підконтрольних, – сказала вона. – Людям треба пояснити, що їх не вважають винними за те, що сталося, і не посадять у якісь табори і резервації, що після встановлення контролю за державним кордоном України їх не репресують».

Валерія Заружко

Перша заступниця міністра інформаційної політики

Еміне Джапарова

нагадала, що 26 липня 2018 року була запроваджена Стратегія інформаційної інтеграції Донбасу, але вона не дає рецепт, як повернути територію. Серед головних тез стратегії, є твердження, що окупація Донбасу є актом збройної агресії Російської Федерації, в той час як російська пропаганда стверджує, що це є громадянська війна. Інша теза полягає в тому, що громадяни України на непідконтрольних територіях є заручниками цієї ситуації, перед якими держава має певні обов’язки. Діяння збройних формувань Російської Федерації та її окупаційної адміністрації у Донецькій та Луганській областях суперечать нормам міжнародного права та є незаконними.

Протягом дискусії за круглим столом її учасники висловили багато різноманітних ідей та пропозиції щодо того, як саме має відбуватися в Україні запровадження перехідного правосуддя, а також, які на цьому шляху можуть очікувати несподіванки, враховуючи міжнародний досвід.

Захід відбувся за підтримки американського народу, наданій через USAID. Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Складний, але продуктивний діалог: фахівці КМДА, Національної поліції та районних держадміністрацій обговорюють стихійні ромські поселення

16 вересня 2019 року розпочався перший день тренінгу “Взаємодія органів місцевого самоврядування та Національної поліції...

17 Вересня 2019

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: