Паризькі зобов’язання та принципи щодо захисту дітей від незаконного використання збройними силами або угрупованнями в контексті збройного конфлікту на сході України - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Паризькі зобов’язання та принципи щодо захисту дітей від незаконного використання збройними силами або угрупованнями в контексті збройного конфлікту на сході України

Новина

До вашої уваги аналітичний огляд Паризьких зобов’язань та Паризьких принципів 2007 року щодо захисту дітей від незаконного вербування чи використання збройними силами або збройними угрупованнями у контексті збройного конфлікту на сході України.

Характерними особливостями будь-яких збройних конфліктів є виникнення складних та життєвонебезпечних ситуацій, у яких опиняється цивільне населення. При цьому діти є однією з найбільш вразливих категорій осіб, котрі потребують особливого захисту з боку держав-учасниць конфлікту та, в окремих випадках, усієї міжнародної спільноти.

Унаслідок ведення бойових дій тисячі дітей гинуть, набувають інвалідність, стають сиротами, біженцями або переміщеними особами. Іноді вони вимушені жити окремо від своїх сімей. Голод та неможливість вчасно отримати невідкладну медичну допомогу також часто спричинені наявністю збройного конфлікту. Зростає і кількість неповнолітніх осіб, котрі утримуються як заручники або стають жертвами торгівлі людьми. Діти та підлітки позбавлені доступу до освіти, зазнають різноманітних психологічних травм, будучи свідками жорстоких вбивств і насильства1.

Однак особливого занепокоєння викликають факти використання неповнолітніх осіб у бойових діях. Перебуваючи в епіцентрі збройного конфлікту, діти часто підпадають під вплив збройних угруповань. Бойовики вербують їх для виконання різних функцій – від безпосередньої участі у збройному конфлікті до тилового забезпечення. Дітей використовують для збору даних розвідки та виконання інших допоміжних функцій. Це несе негативні наслідки для психологічного та фізичного здоров’я дітей, завдає шкоди їхньому розвитку.

У зв’язку з цим слід відзначити прийняття Паризьких зобов’язань щодо захисту дітей від незаконного вербування або використання збройними силами чи збройними угрупованнями (Паризькі зобов’язання)2 та Паризьких принципів і керівних вказівок щодо дітей, пов’язаних зі збройними силами або збройними угрупованнями (Паризькі принципи)3, що має неабияке значення для захисту прав дітей-жертв збройного конфлікту на сході України. Обидва документи були схвалені 58 державами 6 лютого 2007 року, серед яких і Україна. Нині учасниками цих документів є понад 100 держав світу.4

boeviki-dnr-900x600
Неповнолітній хлопець у складі терористичного угруповання на сході України. Фото з соцмереж

Метою прийняття Паризьких зобов’язань та Паризьких принципів є боротьба та протидія незаконному вербуванню та використанню дітей у збройних силах чи збройних угрупованнях, захист дітей та забезпечення соціальної реінтеграції. Приєднуючись до Паризьких зобов’язань, держави надають свою згоду дотримуватися основних стандартів, що дозволяють досягнути дану ціль. Так, вони містять положення щодо звільнення дітей, котрі були завербовані до збройних сил чи збройних угруповань, за будь-яких обставин та в будь-який час конфлікту, незалежно від припинення вогню або підписання мирної угоди. Держави повинні забезпечити, щоб призов до збройних сил та добровільний вступ на військову службу відповідали вимогам міжнародного права, зокрема Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, і мають вживати всіх можливих заходів, щоб запобігти тому, аби збройні сили та збройні угруповання здійснювали вербування та використовували осіб молодше 18-и років у бойових діях.

Держави-учасниці зобов’язалися проводити моніторинг та звітувати на національному, регіональному та міжнародному рівнях про порушення прав дитини в умовах збройного конфлікту і проводити ефективне розслідування з метою притягнення до відповідальності тих, хто займався незаконним вербуванням дітей до збройних сил та збройних угруповань.

Важливим положенням є зобов’язання держав забезпечити те, щоб діти, яких звинувачують у злочинах проти міжнародного права після того, як їх було незаконно завербовано збройними силами чи збройними угрупованнями, розглядалися у першу чергу як жертви міжнародного правопорушення, а не лише як злочинці.  Забороняється використання дітей, які були звільненні чи залишили збройні сили, у цілях політичної пропаганди. Якщо існує загроза вербування чи використання дітей у збройному конфлікті, держави мають забезпечити дітям право на здобуття притулку, а також отримання статусу біженця та користування усіма правами згідно з Конвенцією про статус біженців 1951 року.

Держави мають докладати всіх зусиль для того, щоб покласти кінець незаконному вербуванню та використанню неповнолітніх осіб збройними силами чи збройними угрупованнями в усіх регіонах світу, зокрема шляхом ратифікації та ефективної імплементації усіх відповідних міжнародно-правових інструментів, а також у рамках міжнародного співробітництва.

Паризькі принципи, у свою чергу, містять більш детальні вказівки щодо виконання Паризьких зобов’язань, зокрема положення щодо соціальної реінтеграції дітей, яка визначається кінцевою метою процесу звільнення дітей зі збройних сил чи збройних угруповань. Програми реінтеграції мають включати в себе підтримку дітей, які залишили збройні сили чи збройні угруповання, шляхом формальних (контрольоване роззброєння і демобілізація) та неформальних (взяття у полон, самодемобілізація) процедур. У Паризьких принципах наголошується на тому, що має застосовуватися общинно-орієнтований підхід при реінтеграції дітей, метою якого є зменшення стигматизації (упередження, дискримінації) та напруги після того, як діти повертаються до мирних умов існування, а також сприяння більшій рівності при наданні допомоги. Вирішальним при цьому є мобілізація зусиль представників общини та підвищення ефективності діяльності діючих служб і структур, що надають підтримку з реінтеграції дітей. Держави також зобов’язуються сприяти безпечному доступу дітей до освіти, наданню належної медичної допомоги та інформаційних консультацій, а також підвищувати обізнаність сімей та дорослих щодо програм реабілітації та реінтеграції дітей-жертв збройного конфлікту, у тому числі щодо можливості повторного вербування дітей до збройних сил чи збройних угруповань.

Окрім цього, Паризькі принципи передбачають створення всеохоплюючої системи з підтримки всіх дітей, що постраждали внаслідок ведення бойових дій, зокрема шляхом фінансового забезпечення таких систем на мінімальний період у 2-3 роки. Наскрізним стандартом, котрий закладений у Паризьких зобов’язаннях та Паризьких принципах, є забезпечення найкращих інтересів дитини. Правам дитини має надаватися пріоритет на кожній стадії збройного конфлікту, незалежно від того чи розпочався процес мирного урегулювання. Усі заходи, що вживаються з метою звільнення, захисту та попередження вербування дітей, мають враховувати найкращі інтереси таких дітей.

Таким чином, приєднання України до Паризьких зобов’язань та Паризьких принципів є важливим для:

1) попередження вербування та використання дітей збройними силами та збройними угрупованнями у бойових діях;

2) ефективної імплементації положень Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах;

3) заборони та криміналізації вербування і використання осіб молодше 18-и років та притягнення до відповідальності осіб, які здійснювали такі дії;

3) підтримки довгострокової соціальної реабілітації та реінтеграції дітей, котрі були завербовані чи використовувалися збройними силами або збройними угрупованнями, приділяючи при цьому особливу увагу дівчаткам;

4) підвищення обізнаності на глобальному, національному і локальному рівнях щодо причин та негативного впливу вербування та використання дітей у бойових діях на розвиток і добробут дитини;

5) викорінення політичних, економічних, соціальних та ідеологічних причин, що призводять до неправомірної участі дітей у збройному конфлікті.

14441049_1025860824178879_8520071809251739079_n

Підготувала Анна Іващенко,

 студентка 2 курсу магістратури відділення “Міжнародне право” Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка.

Матеріал підготвлено у рамках навчальної практики студентів в Українській Гельсінській спілці з прав людини


1  Артеменко Інна. Окремі питання захисту прав дітей у збройних конфліктах: нові виклики для України // Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України / за заг. редакцією С. Ю. Козьякова / Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – К., Піраміда, 2015. – 52 с.

2  Paris commitments to protect children from unlawful recruitment or use by armed forces or armed groups [Electronic resource]. – Mode access: https://www.icrc.org/eng/assets/files/other/pariscommitments_en.pdf.

3  Paris principles and guidelines on children associated with armed forces or armed groups [Electronic resource]. – Mode access: https://www.unicef.org/emerg/files/ParisPrinciples310107English.pdf.

4  List of States that have endorsed the Paris Principles and the Paris Commitments [Electronic resource]. – Mode access: https://www.icrc.org/eng/assets/files/2012/paris-principles-adherents-2011.pdf.