Публікація

Парламент розгляне проект закону про національний демографічний регістр, що порушує право на приватність

БЮЛЕТЕНЬ

Української Гельсінської спілки з прав людини

„Законодавча діяльність Верховної Ради України в сфері прав людини”

(Випуск № 18, огляд законопроектів за період 04.12.2006 – 08.12.2006)

Ця публікація створена завдяки підтримці, яку надано на підставі угоди про співпрацю між Інститутом сталих спільнот (Монпельє, штат Вермонт, США) та Агентством США з міжнародного розвитку (АМР). Виражені в ній думки належать авторові (авторам) і не обов’язково відображають погляди Інституту сталих спільнот та АМР. Крім того, згадки про торгівельні марки чи комерційні товари і послуги не означають їх схвалення чи рекомендації до вжитку.

Основними тенденціями парламентської активності парламенту в сфері прав людини стали:

–  внесення законопроекту „Про Судовий лад України”;

–  спроба вдосконалити регулювання зняття інформації з телекомунікаційних мереж, а також посилити контроль за здійсненням цього заходу;

–  внесення законопроекту направленого на приведення законодавства України у відповідність із  ЗУ „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”

–  прийняття бюджету на 2007 рік, який не покращує стан соціально-економічного забезпечення населення України, і містить велику кількість „лобістських” положень.

Законопроекти зареєстровані у Верховній Раді України за період 04.12.2006-08.12.2006 р.:

1. Проект Постанови про проведення у Верховній Раді України парламентських слухань на тему: “Про стан дотримання в Україні прав профспілок та організацій роботодавців відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію”.(№2326  від 01.12.2006 р., подання – народний депутат  – Волинець  М.Я. (БЮТ)).

Парламентські слухання на тему: “Про стан дотримання в Україні прав профспілок та організацій роботодавців відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію” покликані стимулювати народних депутатів України, представників виконавчої влади, представників громадських організацій до детального аналізу проблемних питань дотримання прав профспілок в Україні та визначення тих першочергових заходів, які дозволять в повній мірі дотримуватись Конвенції МОП №87 “Про свободу асоціації та захист прав на організацію”.

2. Проект Закону про кредитування на здобуття вищої освіти. (№2650  від 01.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Самойлик К.С. (Комуністична партія України), Каракай Ю.В. (Партія Регіонів), Полохало В.І. (БЮТ)).

Цим законопроектом  передбачається запровадження спеціального виду кредиту – кредиту на здобуття вищої освіти (освітнього кредиту) та визначення певних його особливостей – у частині порядку оформлення, суми кредиту, строків перерахування банком чергового платежу, порядку виконання банком обов’язку його перелічити. Доступність одержання освітнього кредиту передбачається забезпечити рядом положень – закріпленням граничного розміру відсотка по кредиту, який затверджується Кабінетом Міністрів України; наданням позичальникові відстрочки повернення кредиту до початку активної трудової діяльності та поетапного механізму його погашення.

3. Проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України “Про оплату праці” (щодо мінімальної годинної заробітної плати). (№2655  від 01.12.2006 р., подання – народний депутат  – Мірошниченко Ю.Р. (Партія Регіонів)).

Зміст цього законопроекту полягає в запровадженні на законодавчому рівні, як державної соціальної гарантії, другого виду мінімальної заробітної плати – мінімальної годинної заробітної плати, яка разом із мінімальною місячною заробітною платою буде встановлюватися щорічно в законі про Державний бюджет України.

4. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. (№2656  від 01.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Філіндаш  Є.В. (БЮТ),  Бондаренко О.А. (Партія Регіонів).

Метою розробки законопроекту є створення ринкових умов у сфері розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою та врегулювання проблемної ситуації, яка склалася в сфері державної політики по формуванню тарифів на приймання передплати та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань.

5. Проект Закону про парламентську опозицію. (№1011-д  від 04.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Коваль  В.С. (Наша Україна), Комар М.С.(Партія Регіонів), Тимошенко Ю.В. (БЮТ)).

Цей законопроект є як і попередні спрямований на врегулювання діяльності парламентської опозиції, і є вдосконаленим законопроектом, який був поданий Тимошенко Ю.В. раніше.

6. Проект Закону про організаційно-правові засади вилучення (викупу) земель права приватної власності. (№2141  від 04.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Бевзенко В.Ф. (Партія Регіонів), Кириленко І.Г.(БЮТ), Парубок О.Н. (Комуністична партія України), Сільченко В.А. (Соціалістична партія України)).

Цей проект  спрямований на визначення правових, організаційних, фінансових засад урегулювання суспільних відносин, що виникають у процесі викупу приватних земельних ділянок.  Але потрібно зазначити, що деякі положення цього законопроекту не відповідають Конституції.  Зокрема, відповідно до законопроекту відчуження земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися у формі викупу за згодою власника, а також примусового відчуження через суд без згоди власника з мотивів суспільних потреб державного рівня. Проте такий підхід  не відповідає частині п‘ятій статті 41 Конституції України, яка встановлює, що примусове відчуження об‘єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток із мотивів суспільної необхідності, на підставі й у порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об‘єктів із наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. 

7. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України” (щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції). (№2659  від 04.12.2006 р., подання – народний депутат  – Толстенко В.Л. (БЮТ)).

Цим  законопроектом  пропонується змінити порядок обрання суддів та їх заступників на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції, шляхом передачі повноважень щодо затвердження суддів на адміністративні посади від Президента до Пленуму Верховного суду України.

8. Проект Закону Судовий лад України.  (№2667  від 05.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Бондик В.А. (Партія Регіонів), Мендусь Я.П.(Соціалістична партія України), Безпалий  Б.Я. (Наша Україна)).

Цей законопроект, який направлений на регулювання всієї судової системи України показує глибоке не розуміння депутатами того, яким чином удосконалювати судову систему. А, крім того, правову безграмотність, оскільки зареєстрований у Верховній раді України документ не може вважатися навіть проектом закону через те, що містить у собі декілька варіантів, одних і тих же статей, несе в собі текст конвенції, яка вже давно ратифіковано, а також законопроект містить положення, які вже реалізовані діють у відповідності до інших законів (це стосується доступу до судових рішень, виконанням рішення Європейського суду з прав людини). Цей документ можна назвати чернеткою, окремими напрацюваннями, дослідженням але аж ніяк не проектом закону, готовим для обговорення навіть у першому читанні.

9. Проект Закону про адвокатську діяльність. (№2677  від 06.12.2006 р., подання – народний депутат  – Мірошниченко Ю.Р. (Партія Регіонів)).

Законопроект дає поняття адвокатської діяльності в Україні, визначає її види, підстави здійснення та засади організації, регулює питання оподаткування адвокатської діяльності тощо. Законопроектом установлюються особливості відповідальності адвоката та порядок припинення його статусу. Визначено організаційну структуру адвокатури, органи адвокатського самоврядування, порядок їх обрання та функціонування.

10. Проект Закону про мови. (№2634-1  від 07.12.2006 р., подання – народний депутат  – Кириленко В.Я. (Наша Україна)).

Законопроект установлює загальні принципи мовної політики в Україні,  правові  та організаційні засади розвитку і застосування державної мови та інших мов.  Українська мова як державна визнається обов’язковою для застосування в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій, підприємств незалежно від форми власності. Забороняється порушення прав громадян на користування державною мовою в будь-якій сфері суспільного життя.  Законопроект регулює також питання організації виконання законодавства про мови та передбачає відповідальність за порушення цього законодавства.

11. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (щодо права на службу). (№2688  від 07.12.2006 р., подання – народний депутат  – Колесніченко В.В. (Регіони України)).

  Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (щодо права на службу в органах місцевого самоврядування). (№2687  від 07.12.2006 р., подання – народний депутат  – Колесніченко В.В. (Регіони України)).

  Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (щодо вимог до посадових осіб місцевих державних адміністрацій). (№2686  від 07.12.2006 р., подання – народний депутат  – Колесніченко В.В. (Регіони України)).

Ці законопроекти передбачають введення обов’язковості знання російської мови для призначення на державну службу.

12. Проект Закону про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. (№2691  від 07.12.2006 р., подання –Кабінет Міністрів України).

Цей законопроект є спробою уряду запровадити систему єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на базі Пенсійного фонду України. Цей нормативно-правовий документ передбачає консолідацію  в одному органі подібних для усіх фондів функцій, а саме: постановки на облік платників, формування та ведення Державного реєстру соціального страхування (який включатиме інформаційну систему відомостей про платників єдиного соціального внеску та про застрахованих осіб), забезпечення єдиної звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного соціального внеску.  І водночас передбачає розщеплення єдиного соціального внеску Державним казначейством України на централізовані рахунки фондів соціального страхування. Законопроектом пропонується, щоб розмір єдиного соціального внеску відповідно для роботодавців та застрахованих осіб визначався за результатами актуарних розрахунків фондів соціального страхування за погодженням з організаціями роботодавців та профспілок.

13. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв’язку з прийняттям Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. (№2693  від 07.12.2006 р., подання – Кабінет Міністрів України).

Для приведення у відповідність чинного законодавства до  ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”  цим законопроектом передбачається внести  змін до окремих законодавчих актів України, зокрема, до 8 кодексів, у тому числі Кодексу про адміністративні правопорушення, Цивільного і Сімейного кодексів, 40 законів з питань пенсійного забезпечення, соціального захисту, податків, регуляторної політики, виконавчого провадження тощо.

14. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення та призначення посадових осіб). (№2697  від 07.12.2006 р., подання – Кабінет Міністрів України).

Цей законопроект  розроблений з метою створення правових підстав для розгляду Вищим адміністративним судом України адміністративних справ щодо звільнення посадових осіб, призначення на посади та звільнення з посад яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Крім того, пропонуються додаткові правові підстави припинення державної служби для зазначених посадових осіб та встановлюються обмеження щодо можливості зупинення рішень у порядку забезпечення адміністративного позову.

15.  Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення оперативно-розшукової діяльності та прокурорського нагляду). (№2702  від 08.12.2006 р., подання – народних  депутатів  – Швець В.Д. (БЮТ), Гусаров С.М.( Партія Регіонів)).

Цим  законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», які у своїй більшості стосуються накладення арешту на поштові відправлення, телеграфну  чи іншу кореспонденцію і зняття інформації з телекомунікаційних мереж.  Серед основних змін слід зазначити уточнення повноважень органів дізнання, процедури здійснення оперативно-розшукових заходів, дотримання строків розгляду заяв і повідомлень, належного прокурорського нагляду на всіх стадіях цієї діяльності, а також можливості оскарження до суду незаконно проведених оперативно – розшукових заходів чи необґрунтованих та незаконних рішень суду нижчої інстанції. Потрібно сказати, що цей законопроект може суттєво вплинути на захист права на приватність, і є особливо важливим для гарантування цього права.

Закони і постанови прийняті  Верховною Радою України  06.12.2006р.:

1. Проект Закону про Державний бюджет України на 2007 рік (друге читання) (вручено 04.12.2006). Прийнято в цілому 6.12.2006 р.

Результати голосування:

За:249 Проти:6 Утрималися:0 Не голосували:166 Всього:421

Підтримали: Регіони України, Соціалістична партія України,  Комуністична партія України.

Не підтримали: Наша Україна, БЮТ.

Законопроекти внесенні на порядок денний  Верховної Ради на  період  12.12.2006-15.12.2006 р.:

1. Проект закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (вiд 19.06.2006 № 1-1/626 вручено 21.06.2006, подання Комітету – 21.11.2006). Планується розглянути 12.11.2006р.

  Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (вiд 19.06.2006 № 1-1/626 вручено 21.06.2006, подання Комітету – 21.11.2006). Планується розглянути 12.11.2006р.

Цими  законопроектами пропонується приєднатися із відповідними застереженнями до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, яка була підписана 29 травня 1993 року та внести зміни до деяких законодавчих актів України в зв’язку з приєднанням до цієї Конвенції. Водночас Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень до цих  проектів,  без вирішення яких у законодавстві Україні можуть виникнути досить значні правові колізії.

2. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю” з пропозиціями Президента України від 31.10.2006 (вручено 02.11.2006, подання Комітету – 28.11.2006). Планується розглянути 12.11.2006р.

На цей законопроект Президентом було накладено вето. Профільним комітетом Верховної Ради було відхилено всі пропозиції Президента, і цей законопроект виноситься у тому ж вигляді в якому він був прийняти минулого разу. На нашу думку, прийняття закону істотно обмежить ефективність розслідування кримінальних справ проти вищих посадових осіб у країні та погіршить контроль за злочинністю в країні, а також сприятиме корупції.

3.  Проект Закону №2112-д про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення (доопрацьований) (доручення від 18.10.2006).

  Проект Закону № 2113-д про засади запобігання та протидії корупції (доопрацьований) (доручення від 18.10.2006).

  Проект Закону  № 2114-д про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень (доопрацьований) (доручення від 18.10.2006).

  Планується розглянути 12.11.2006р

Ці законопроекти є доопрацьованими Комітетом ВР законопроектами, які подавались Президентом України, разом з пакетом для ратифікації міжнародних нормативних документів направлених на боротьбу із корупцією. І основною метою цих законопроектів є імплементація основних положень міжнародних документів в українське законодавство.

У доопрацьованому законопроекті №2112 забрано декілька статей, які були з президентському варіанті, а, зокрема, статті, які передбачали відповідальність щодо порушення порядку прийняття  управлінських рішень та видачі документів, а також щодо неправомірного надання переваг фізичним і (або) юридичним особам. Крім того, зазнали досить суттєвих змін інші статті, у деяких введено поняття блага, під яким розумується грошові кошти або інше майно або переваги, пільги послуги матеріального й (або) нематеріального характеру, у інших змінено суми за які передбачена відповідальність (як приклад можна навести зниження суми, під яким розуміється незаконне збагачення  в значному розмірі з такого, що перевищувало 500 нмдг, на 50), а ще в інших зниженні строки позбавлення волі.

У доопрацьованому законопроекті № 2113 внесено зміни до термінології, зокрема, додане визначення „блага”, змінено визначення „близьких родичів”. Також право на проведення спеціальної перевірки держслужбовців передано від Президента до Кабміну. Крім того, доповнено вимоги до фінансової звітності, необхідність подання звітності не тільки про доходи – свої й своїх близьких, але й про витрати і за неподання або неправдиве подання таких відомостей передбачено звільнення з посад.

У доопрацьованому законопроекті №2114 внесено зміни, що введення поняття „блага”, а також внесенні зміни щодо розмірів матеріальної відповідальності, яка встановлюється не у фіксованій сумі, а залежить від розміру хабара.

4. Закон України “Про волонтерський рух” з пропозиціями Президента України від 21.04.2006 (вручено 07.06.2006, подання Комітету – 17.11.2006). Планується розглянути 13.11.2006р.

 На думку Президента цей закон  не може бути підписаний, оскільки його засадничі положення не узгоджуються з міжнародними принципами волонтерського руху, а їх реалізація не забезпечить розвитку цієї діяльності в Україні і може призвести до створення додаткових перешкод для її здійснення.  Головною концептуальною вадою закону є те, що він унеможливлює надання волонтерських послуг у подальшому громадськими та благодійними організаціями, які вже сьогодні працюють у цій сфері в Україні. Адже за законом такі послуги можуть монопольно надаватися лише спеціально створеними волонтерськими організаціями, зареєстрованими відповідно до статті 15 цього закону.  Також  законом запроваджується складна процедура набуття фізичною особою права на проведення волонтерської діяльності. Хоча статтею 7 закону волонтеру надається можливість провадження волонтерської діяльності як самостійно, так і як члена волонтерської організації, однак інші норми Закону суттєво звужують такі можливості.

5. Проект Закону № 2377 про амністію (вiд 18.10.2006 № 7340/0/2-06 вручено 01.11.2006, проект н.д. А.Шкіля – 14.11.2006, подання Комітету про доопрацювання – 16.11.2006). Планується розглянути 13.11.2006р.

Ці законопроекти мають за мету встановити коло суб’єктів: які звільняються від кримінальної відповідальності; які звільняються від кримінального покарання повністю або частково; до яких амністія за цим Законом не застосовується.

6. Проект Закону № 1096 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо захисту прав людини) (друге читання) (вручено 28.11.2006). Планується розглянути 14.11.2006р.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, а саме:

– законодавчо закріпити в законі, який регулює провадження в кримінальних справах, положення щодо судового контролю за стадією порушення кримінальної справи;

– установити чітку процедуру судового розгляду справ за скаргами на постанови органів дізнання, слідчого, прокуратури про порушення кримінальної справи;

– запровадити принцип змагальності в справах даної категорії;

– забезпечити можливість участі зацікавлених осіб у розгляді справ даної категорії;

– установити особливості апеляційного провадження в справах за скаргами на постанови органів дізнання, слідчого, прокуратури про порушення кримінальної справи;

– установити відповідальність за зловживання стороною державного обвинувачення та державними органами своїми правами в справах за скаргами на постанови органів дізнання, слідчого, прокуратури про порушення кримінальної справи;

– запровадити реальну можливість поставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо недостовірне повідомлення про вчинення злочину та фальсифікацію доказів;

– посилити відповідальності працівників органів дізнання, слідства, прокуратури за законність та обґрунтованість порушення кримінальних справ.

7. Проект Закону про національний демографічний регістр (проект н.д. В.Цушка вручено 21.09.2006, подання Комітету – 21.11.2006). Планується розглянути 14.11.2006р.

Законопроект №2170 визначає організаційні, правові основи створення та функціонування бази персональних даних громадян – Національного демографічного регістру з метою реалізації ефективної демографічної політики держави в соціальній та інформаційній сферах, підвищення рівня державного управління і перспективного планування, відстеження динаміки міграційних процесів, зміцнення національної безпеки України тощо.

Потрібно зазначити, що цей законопроект містить суттєві недоліки, зокрема, окремі терміни законопроекту суперечать визначенню, яке застосовується в законодавстві. Так у законопроекті вживається термін “реєстрація за місцем проживання або перебування”, що не співвідноситься з визначенням, даним у Законі України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”.

 У цьому нормативному акті  не враховані міжнародні стандарти в цій сфері, які передбачені Конвенцією Ради Європи про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особливого характеру та Директивою Європейського Парламенту і Ради про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних. Відповідно до цих міжнародно-правових актів національним законодавством у сфері поводження з інформацією персонального характеру мають бути чітко визначені підстави для доступу до цих відомостей, порядок оскарження рішень про відмову в доступі до них, порядок поширення інформації через державний кордон, права громадян у сфері обробки даних щодо них, порядок внесення виправлень до інформаційних баз та знищення відомостей тощо. Законопроектом фактично запроваджується обов’язкова процедура надання інформації персонального характеру, що суперечить зазначеній вище Конвенції та статті 3 цього проекту, відповідно до яких обробка цих відомостей має здійснюватися лише з дозволу фізичної особи.

8. Проект Закону № 2206 про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” (щодо заборони конфіскації житла за борги з житлово-комунальних послуг) (проект н.д. Ю.Тимошенко вручено 03.10.2006, подання Комітету – 03.11.2006). Планується розглянути 14.12.2006 р.

Цей законопроект спрямований на встановлення заборони звернення стягнення за виконавчими документами на житлове приміщення за наявності певних умов, а саме:

1) громадяни повинні постійно проживати в цьому житлі та бути в ньому зареєстрованими;

2) їх сукупний місячний дохід має бути нижчим за встановлений законом прожитковий мінімум;

3) наявність боргів, що виникли внаслідок несвоєчасної плати за утримання житла та комунальної плати, та звернення стягнення за них;

4) наявність перед громадянами заборгованості із заробітної плати, інших видів доходу;

5) якщо ці громадяни не відмовлялися від укладання договору про реструктуризацію заборгованості. 

При цьому дія вказаної заборони має тимчасовий характер: до погашення заборгованості перед ними із заробітної плати, пенсій, соціальних виплат та компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень.

9. Проект Закону № 2070 про внесення змін до Закону України “Про судоустрій” (щодо адміністративних посад суддів) (проект н.д. Б.Губського вручено 15.09.2006, подання Комітету про доопрацювання – 14.11.2006). Планується розглянути 14.12.2006 р.

Законопроект  має за мету виключити з процесу призначення на адміністративні посади та звільнення із цих посад голів місцевих, апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступників Президента України, Голову Верховного Суду України та голову вищого спеціалізованого суду.

10. Проект Закону №2485 про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України” (проект н.д. Ю.Мірошниченка вручено 14.11.2006, подання Комітету – 21.11.2006). Планується розглянути 14.12.2006 р.

Законопроект має за мету шляхом внесення змін до ст. 76 Закону України «Про судоустрій України» реалізувати положення п. 33 ч. 1 ст. 85 Конституції України щодо здійснення парламентського контролю й установити повноцінне представництво Верховної Ради України у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України шляхом призначення її членами саме народних депутатів України. Водночас потрібно зазначити, що формування суддівського корпусу є одним із завдань кваліфікаційних комісій суддів, які для виконання цього завдання наділені певними повноваженнями, передбаченими ст. 77 Закону України “Про судоустрій України”. Результати роботи кваліфікаційних комісій суддів у вигляді відібраних відповідно до законодавства кандидатур на посади суддів представляються на розгляд Верховної Ради, яка приймає рішення і таким чином дає своєрідну оцінку результатам роботи, зокрема, і відповідних кваліфікаційних комісій. А тому виглядає не виправданою ситуація, коли народний депутат є членом кваліфікаційної комісії суддів і виконує в складі цієї комісії певну роботу, а потім в якості депутата бере участь в оцінці цієї роботи на пленарному засіданні парламенту. Головне науково-експертне управління ВР пропонує відхилити цей законопроект.

11. Проект Закону №2084 про внесення змін до статті 36 Кримінального кодексу України (щодо необхідної оборони) (проект н.д. В.Яворівського вручено 15.09.2006, подання Комітету – 14.11.2006). Планується розглянути 14.12.2006 р.

Хоча цим законопроектом передбачається внесення змін до ст. 36 Кримінального кодексу України (КК) з метою посилення гарантій конституційного права людини на захист законних прав та інтересів, а також удосконалення правового регулювання інституту необхідної оборони, але він має багато недоліків, які не дозволять досягнути тих цілей, які декларуються.

12. Проект Закону №2153 про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо повноважень наглядових рад) (проект н.д. О.Герасим’юк вручено на заміну 05.10.2006, подання Комітету – 17.10.2006). Планується розглянути 14.12.2006р.

Цей законопроект направлений на вдосконалення законодавчого визначення завдань та повноважень громадських рад при НТКУ та НРКУ.

Робота комітетів Верховної Ради України за період 04.12.2006-08.12.2006.:

1. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту відхилити законопроект № 2519 “Про стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні в сфері розробки та впровадження енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів”.

Цей законопроект підготовлено з метою створення сприятливих умов для інвестування в українське промислове виробництво на розробку та впровадження енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, надання податкових пільг відповідним виробникам, що в перспективі знизить енергозалежність усієї вітчизняної промисловості.

2. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому проект закону №1247 про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України (щодо покарання).

3. Комітет з питань європейської інтеграції підтримує проект закону  №2565 “Про внесення змін до законів України “Про державну виконавчу службу” та “Про виконавче провадження” щодо реформування органів державної виконавчої служби”.

4. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, поданий народним депутатом В.Тараном (Тереном).

5. Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону № 2155  про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи).

Інформація з Кабінету Міністрів України

26 грудня 2006 року відбудеться „гаряча лінія” за участю Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань В.Кошинця.

Зателефонувати на „гарячу лінію” Ви можете у день її роботи з 14 до 16 години за телефоном: (044) 254-05-65.

З 13.30 до 14 години у Клубі Кабміну (вул. Інститутська 7) планується проведення брифінгів для представників ЗМІ, що будуть присутні на „гарячій лінії”.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування