Особиста участь з адвокатом на МСЕК: за що проголосувала Верховна Рада?
29 жовтня народні депутати ухвалили у другому читанні Законопроєкт №11225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи» від 30 квітня 2024 року. Його підготували представники неурядових організацій – Української Гельсінської спілки з прав людини та ГС «Ліга Сильних». Головна зміна, якої добивались правозахисники – вилучити обов’язок людини брати участь у засіданнях МСЕК. Цю ініціативу підтримали депутати і законопроєкт оперативно проголосували у першому читанні. Але вже перед другим читанням з документа зникла головна вимога розробників Законопроєкту № 11225.
За яку реформу МСЕК проголосувала Верховна Рада – роз’яснила аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна.
Під час пленарного засідання 29 жовтня 2024 року народні депутати проголосували за Законопроєкт №11225 в цілому. Після внесених поправок в ньому зникла вимога відмінити зобов’язання пацієнта брати особисту участь у засіданні МСЕК. Відповідно, норма в чинних законах залишається.
Єдине, що залишається в тексті ухваленого закона – це норма діючої постанови Кабінету Міністрів України № 1317. Вона визначає ті випадки, коли людина може проходити комісію дистанційно. Наприклад, так зараз роблять для наших військових, які перебувають на лікуванні чи реабілітації за кордоном. Також комісія може виїздити до пацієнта «на дім» або у відповідний заклад, якщо йдеться про лежачого хворого. Але ці норми діяли і до цього Законопроєкту, тобто тут нічого не змінилось, – роз’яснює Олена Семьоркіна.
Із нових моментів, які експерти УГСПЛ не пропонували в першій редакції станом на 17.09.2024 (ухвалення в першому читанні), але з рештою, вони були ухвалені – це:
- МСЕК повинна мотивувати своє рішення і віддати його особі;
- На засідання МСЕК пацієнт може приходити з адвокатом (законним представником), незалежним лікарем або фахівцем з реабілітації. Адвокат (законний представник) та сама особа можуть фільмувати або записувати сам процес і використовувати ці кадри/аудіо у разі оскарження.
Ці зміни правозахисники оцінюють позитивно. Оскільки нині чимало адвокатів, які представляють інтереси не згодних з рішенням МСЕК пацієнтів, витрачають час на те, щоб отримати на руки рішення з мотивацією лікарів МСЕК, які надали групу інвалідності або у ній відмовили.
За словами Олени Семьоркіної, участь адвоката (законного представника) може бути забезпечена через державну систему безоплатної правової допомоги. Проте участь незалежного лікаря/ фахівця з реабілітації пацієнт має забезпечити з власної кишені.
В ухваленому законі прописана система позасудового оскарження. Саме по собі – це добре. Але погано, що саму процедуру просто перенесли із чинної постанови Кабміну №1317. Тобто пацієнт, не згодний з рішенням МСЕК, має оскаржувати його у вищому органі всередині системи МСЕК. Це ті ж самі лікарі, вони всі один одного знають, тому годі й сподіватися на об’єктивність цього розгляду! Тобто цементується діюча неефективна система.
Закон №11225 також передбачає персональну відповідальність лікарів МСЕК та голови. Але у документі визначений лише намір. Функція визначення критеріїв для «відсторонення з посади» у разі виявлених порушень надається Кабміну.
Ухвалений документ направлений на підпис президента Володимира Зеленського.
В цьому законі вже немає сенсу. Принциповий пункт: надати право людині брати (чи ні) участь у засіданні МСЕК – не ухвалений. Вся наша робота проведена в пусту, а напрацювання пішли у кошик. Та й взагалі, за результатами засідання РНБО 22 жовтня 2024 року був виданий Указ Президента №732. У ньому, зокрема, йдеться про заходи, необхідні для подолання корупції у МСЕК. Передбачається, що ця структура буде ліквідована з 2025 року, а Мінцифри та МОЗ мають максимально цифровізувати всі етапи проходження людиною експертизи. МОЗ вже давно розробляє свій закон щодо реформи МСЕК. Нині вони мають пришвидшити роботу і закласти зовсім інші положення. Поки коментувати ініціативи МОЗ ми не можемо, оскільки їхні нові (під Указ 732) пропозиції не оприлюднені для обговорення суспільством.
Нагадаємо, модель реформи, за якою у центрі реабілітації – пацієнт, уряд анонсував ще у 2018 році. Вона мала б змінити успадкований з радянських часів медичний підхід на біопсихосоціальну модель обмеження життєдіяльності людини.
Головне зображення: https://depositphotos.com/ua
В публікації використані матеріали ГО «Принцип», матеріали «Політика у сфері реабілітації в Україні. Звіт з аналізу законодавства», підготовлений в рамках виконання проєкту «War Trauma Rehabilitation in Ukraine: affected population assistance», а також пропозиції ГО «Ліга Сильних» щодо внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та наказів МОЗ щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи.
Публікація підготовлена в рамках проекту «Удосконалення процедур ВЛК/МСЕК задля захисту прав постраждалих воїнів, ветеранів війни та людей з інвалідністю», який реалізовується УГСПЛ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber