Особливості «особливого періоду» - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Особливості «особливого періоду»

Новина

В тилу дія «особливого періоду» закінчилась, а в Міністерстві оборони – триває. Про те, як боронити Батьківщину і не втратити роботу – юристи ГО «Правозахисної групи «СІЧ»

Історія

Валерій Коротиш все життя пропрацював на шахтах, а останні п’ять років був машиністом на Курахівській ДП «Селидіввугілля». Однак, маючи військовий досвід, 41-річний чоловік не зміг залишитися осторонь війни на Донбасі. У лютому цього року ЗСУ радо прийняли його до лав артилеристів – і призначили на посаду заступника командира обслуговування зенітно-ракетної батареї.

Однак, не встиг Валерій підписати контракт, як буквально за лічені дні керівництво шахти його звільнило, пославшись на те, що не може людина бути працевлаштованою у двох місцях одночасно. Валерій звернувся до правозахисників. Юрист ГО «Правозахисна група «СІЧ» Володимир Плетенко наполягає, що частини 3 та 4 ст. 119 Кодексу законів про працю не дають роботодавцю права звільняти працівника, який захищає Батьківщину під час військових дій та дії особливого періоду.

Управління праці Донецької області, до якого звернувся Валерій, лише розвело руками і порадило позиватися до суду. За допомогою правозахисників Валерій виграв справу.

«Це не перший військовослужбовець, який звертається до нас з такою проблемою, – каже юрист Громадської приймальні УГСПЛ у Дніпрі Володимир Плетенко. – У нас близько десятка таких звернень. На цей раз постраждалий – працівник шахти, який підписав контракт на 3 роки. За нашим клопотанням Селідівський міський суд зобов’язав відновити бійця на роботі та виплатити йому зарплату. Суддя керувався аргументами,  що в країні діє особливий період та всі, хто підписав контракт із ЗСУ, мають право на соціальний захист з боку держави».

Роботодавець такому рішенню не зрадів, однак  оскаржувати у суді не став.

Дилема

З кінця серпня 2015 року і до недавнього часу в країні не вщухали суперечки, чи діє «особливий період», чи уже закінчився. Контрактникам ЗСУ, які підписували договір із зазначенням «до кінця особливого періоду», хотілось, щоб він скінчився, а їхнім наступникам, які заключали контракт із ЗСУ, зберігаючи при цьому цивільне місце роботи із зарплатнею, потрібно, щоб він тривав. І донедавна єдиної судової практики у цьому питанні не було.

Суди

В червні 2015-го року Верховний Суд України виніс постанову, в якій зазначив, що стан особливого періоду діє з моменту оголошення початку мобілізації – 17 березня 2014-го. Не зважаючи на це, 4 лютого 2016-го року Київський апеляційний адміністративний суд виносить Ухвалу, в якій визначає чинність особливого періоду лише під час проведення 4-х хвиль мобілізацій, які закінчилися до 23 серпня 2015-го. І особливий період, на думку суду, закінчився теж. «Дія особливого періоду, під час якого допускається продовження строку контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій» – зазначено в Ухвалі. Цей документ створив правове підґрунтя для розірвання контракту багатьма військовослужбовцями і підставою для звільнень з цивільного місця роботи.

Практика

Однак єдності в лавах і донині нема. ЗСУ, запрошуючи на службу за контрактом, сповіщають про соціальні гарантії, а саме – збереження робочого місця, посади і середнього заробітку на час служби. Роботодавці цьому геть не раді та посилаються на висновки Київського апеляційного адмінсуду, що особливий період скінчився. В свою чергу, Міністерство оборони на запит правозахисних організацій відповідає, що «функціонує в умовах особливого періоду». На таку заяву юристи роботодавців апелюють, що Міноборони вільне функціонувати як йому заманеться, але ж не обов’язково ці норми повинні розповсюджуватися на всю країну.

Крапка нарешті поставлена

13 липня 2018-го року Верховний Суд врешті поставив крапку у чисельних  дискусіях та однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття “особливий період”. У своєму листі до  начальника генштабу ЗСУ Віктора Муженка він повідомляє: «Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє».

Таким чином, будь-які звільнення військовослужбовців під час несення військової служби  є незаконними і можуть бути оскаржені у суді.