Оприлюднено аналітичний звіт УГСПЛ «Особливості правового регулювання забезпечення права на медичну допомогу людям що живуть з ВІЛ/СНІД та хворим на туберкульоз, які тримаються в місцях несвободи» - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Оприлюднено аналітичний звіт УГСПЛ «Особливості правового регулювання забезпечення права на медичну допомогу людям що живуть з ВІЛ/СНІД та хворим на туберкульоз, які тримаються в місцях несвободи»

Новина

З лютого 2018 року Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) почала спільний проект  «Розвиток мережі правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, уразливим до зараження ВІЛ та хворим на туберкульоз» з БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ».  Мета проекту – забезпечення доступу до якісної правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, особам хворим на туберкульоз та представникам груп, вразливих до ВІЛ.

З початку проекту юристами УГСПЛ надано більше 1500 правових консультацій.  За статистичними даними роботи мережі приймалень УГСПЛ, три сфери, в яких найчастіше порушуються права ЛЖВ – це соціальна, сімейна та медична. А для осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі питання отримання якісної своєчасної медичної допомоги взагалі виходить на перше місце.

В 2018 році УГСПЛ зареєструвала 186 звернень від осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

ВІЛ-інфекція є серйозною загрозою для ув’язнених у місцях позбавлення волі в багатьох країнах світу, а рівень ВІЛ-інфекції серед ув’язнених осіб значно вище, ніж серед населення в цілому.

Міжнародні дані свідчать про те, що рівень ВІЛ-інфекції серед ув’язнених у п’ять-шість разів вищий, ніж серед загального населення. У глобальному вимірі кількість засуджених продовжує зростати дуже швидко. Перенаповнення виправних установ уже стає проблемою для багатьох країн світу.

Право на медичну допомогу є одним з фундаментальних, і воно набуває тим більшого значення для тих осіб, на боці яких наявні особливі ознаки або обставини. І хоча з юридичної точки зору такі особи далеко не завжди отримують спеціальні статуси, все ж таки правове регулювання суспільних відносин з їх участю має специфічні риси. Це повною мірою стосується людей, які живуть з ВІЛ, а також інших осіб, хворих на тяжкі та невиліковні хвороби. Особливо це стає помітним, коли вказані особи підпадають під повний контроль держави і направляються до місць несвободи і, перш за все, до установ виконання покарань Кримінально-виконавчої служби України.

В таких умовах постає одразу кілька проблемних питань, які пов’язані з триманням осіб в місцях несвободи:

  • Доступ для ув’язненного до медичної інформації та інформації про стан свого здоров’я;
  • Можливість для ув’язненого отримувати медичну допомогу та належне обслуговування;
  • Можливість отримувати правову допомогу, пов’язану з лікуванням, наданням медичних послуг та медичним забезпеченням.

Сьогодні в Україні здійснюється ціла низка заходів та кроків, які спрямовані на забезпечення прав ув’язнених і, зокрема, ВІЛ-інфікованих осіб, а також хворих на інші небезпечні хвороби. Як було вказано вище, «концентрація»  таких осіб в місцях несвободи значно вища, ніж на волі. Наразі забезпечення їх медичною допомогою та адекватним лікуванням стає системною проблемою. Для її вирішення на правовому рівні прийнято нормативні акти, метою яких є врегулювати відповідні суспільні відносини. Але, на жаль, в цих документах не піднімається багато питань, які потребують вирішення, та недосконало врегульовано окремі правовідносини.

Предметом цього дослідження є висвітлення питань, пов’язаних з забезпечення медичних прав ув’язнених, можливостей отримання ними інформації про стан здоров’я, а також їх взаємодія з адвокатами та захисниками при вирішення вказаних питань.

“Особливості правового регулювання забезпечення права на медичну допомогу людям що живуть з ВІЛ/СНІД та хворим на туберкульоз, які тримаються в місцях несвободи” / М. Романов, Н. Козаренко, за ред.: О. Павліченка / Українська Гельсінська спілка з прав людини. — К., 2018. — 53 с.

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням

Аналітичний звіт підготовлено в рамках проекту “Розвиток мережі правової допомоги людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, уразливим до зараження ВІЛ та хворим на туберкульоз”, що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Аналітичний звіт видано за фінансової підтримки БО “100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ” у межах проекту “Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції та створення стійких та життєздатних систем охорони здоровʼя”, підтриманого Глобальним Фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Викладені думки й погляди не є думками та поглядами організації, що видала цю продукцію, й не можуть розглядатися як думки та погляди Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Глобальний Фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією не брав участі у схваленні та затвердженні безпосередньо опублікованого матеріалу, ані усіх можливих висновків.

У разі використання інформаційних матеріалів посилання на авторів та БО “100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ” обов’язкове.