Кожного року органи влади США збирають та узагальнюють інформацію про стан прав людини та основних свобод практично в усіх країнах світу. Державний департамент цієї країни 25 лютого офіційно оприлюднив свою доповідь про стан прав людини у 2003 році в світі. До доповіді увійшла узагальнена інформація та докладна інформація щодо багатьох країн, серед яких і Україна.

Пропонуємо вам витяги з цієї доповіді. Повний текст доповіді щодо України українською мовою з’явиться незабаром.

Передмова Коліна Павела до Доповіді про стан прав людини у країнах світу за 2003 рік

Питання розширення демократії та дотримання прав людини у цілому світі знаходяться у центрі уваги зовнішньої політики США. Щорічний вихід доповіді про стан прав людини в окремих країнах дає можливість оцінити ситуацію, що склалася у світі стосовно свобод людини, а також побачити проблеми, з якими стикаються ті, хто намагається покращити це становище.

Створення єдиного цілого з доповідей, які прийшли з різних країн, це багатоступеневий процес. Протягом цілого року наші посольства займаються збором цих даних, використовуючи контакти з організаціями із захисту прав людини, з громадськими захисниками жертв репресій та з іншими борцями за людські свободи у будь-якій країні та у будь-якому регіоні світу. Збір та перевірка інформації потребують додаткових зустрічей, перш за все з представниками виконавчої влади. Такі розслідування ще раз вказують на високу пріоритетність, на нашу думку, необхідності привернути увагу до проблеми прав людини у контексті наших двосторонніх відносин, а також демонструють урядам всю серйозність нашого ставлення до цих питань. Створення з отриманих даних одного уніфікованого документу дозволяє нам вимірити прогрес, досягнутий за рік, що минув. Опублікування цієї доповіді переконує нас у необхідності робити загальнодоступною інформацію про порушення та виступати в якості захисників від імені жертв. Врешті-решт, передача доповіді до Конгресу завершує наш постійний процес обміну інформацією та співпраці з питань стратегії та тактики боротьби з порушеннями прав людини , просуваючи нас вперед до майбутніх досягнень.

Ми бачимо, що доповіді з питань дотримання прав людини корисні не лише для привернення уваги правлячих кіл до порушень, але й для оздоровлення і перебудови суспільних відносин там, де репресивні режими залишили політичну сцену. Ми відчули це на початку 90-х років, коли допомагали новоствореним урядам на території колишнього Радянського Союзу та його союзників у Східній Європі. Сьогодні ми надаємо допомогу народам Іраку та Афганістану, які довший час зазнавали утисків деспотичних лідерів, встановити верховенство закону, гарантувати основні свободи та збудувати демократичні інститути. Накопичений нами досвід відстеження порушень прав людини у цих та інших країнах дозволяє нам глибше зрозуміти сутність проблем, які постають перед народами, що ведуть боротьбу за демократію та права людини. Виявляти порушення та подавати світові сигнали тривоги було впродовж багатьох десятиліть – і ще довго буде залишатися – нашим обов’язком, скерованим на реалізацію надій на свободу, як наших власних, так і світу, що оточує нас.

Із впевненістю, що ми продовжуємо підтримувати наші високі стандарти стосовно точності, неупередженості та вичерпного характеру цих доповідей, якостей, які зробили можливими наші перемоги у минулому та дозволять нам досягти успіху і в майбутньому, я з задоволенням передаю Конгресу США доповідь Державного департаменту про стан прав людини у країнах світу у 203 році.

Колін Павел, Державний Секретар

УКРАЇНА
(уривки; повний текст українською буде розміщено незабаром)

Парламентські вибори, що пройшли у березні 2002 року, певною мірою відрізнялися у кращу сторону від попередніх виборів, проте збереглися й певні недоліки. Президентські вибори 1999 року не відповідали значній кількості зобов’язань, які Україна взяла на себе перед Організацією з безпеки та співробітництва в Європі. Наступні президентські вибори повинні пройти в жовтні 2004 року. Серйозні недоліки мали місце під час проведення минулого року проміжних та місцевих виборів. Конституція проголошує незалежність судової влади, проти сиди піддаються політичному втручанню та корупції і залишаються неефективними.

За внутрішню безпеки відповідають дві основні служби безпеки – Служба безпеки України (СБУ), до обов’язків котрої входить збір розвідувальної інформації, та Міністерство внутрішніх справ, яке контролює різноманітні міліцейські підрозділи. Збройні сили залишались більшим чином поза політикою, проте урядові установи непрямо втручалися до політичних процесів шляхом розслідування кримінальних справ та справ про ухилення від оподаткування стосовно політиків, журналістів та впливових ділових людей. Громадська влада загалом ефективно контролювала служби безпеки. Представники спецслужб порушували права людини, проте масштаби, в яких владні структури були задіяні в таких правопорушеннях або сприяли їх здійсненню, точному визначенню не підлягають.

Економіка – змішаного типу, причому на приватний сектор припадає від 65 до 70% валового внутрішнього продукту. […]

Показники дотримання владою прав людини й надалі незадовільні; незважаючи на те, що в деяких галузях відбулися певні зміни на краще, існують серйозні проблеми. Права громадян на зміну влади були обмежені серйозними порушеннями на місцевих та проміжних виборах, які відбувалися протягом року, а також створеними адміністративними та іншими труднощами задля обмеження організаційної діяльності опозиційних партій та їх доступу до ЗМІ. Було кілька випадків смерті осіб, взятих під арешт. Представники міліції та адміністрації в’язниць піддавали тортурам та побиттю в’язнів та затриманих, і смерть щонайменше двох затриманих супроводжували підозрілі обставини. Збереглася проблема зловживань та знущань, які поліція дозволяє стосовно національних меншин. В армії широко розповсюджене побиття призовників іншими військовослужбовцями, що призвело до ряду смертних випадків. Умови утримання у в’язницях залишаються й надалі суворими та небезпечними для життя, особливо тому, що ув’язнених піддають загрозі зараження різноманітними захворюваннями, зокрема туберкульозом. Влада рідко карає чиновників, які здійсняють різні порушення. Були випадки необґрунтованих арештів або затримань людей, як уявляється, через політичні мотиви, а також тривалого попереднього утримання у цілком незадовільних умовах. Тим не менш, суди продовжували звільняти звинувачених з їх місць утримання до суду. Проблема також полягала і у тривалих проміжках часу між пред’явленням звинувачення і судом, а судді й надалі з готовністю задовольняли звернення прокуратури за ордерами на обшук місця проживання та прослуховування телефонних розмов.

Влада втручалася у діяльність ЗМІ, переслідуючи та залякуючи журналістів, піддаючи їх матеріали цензурі та зчиняючи на них тиск з метою нав’язати їм самоцензуру. Траплялись випадки обмежень на свободу зборів, і влада зчиняла перешкоди особам, які бажали взяти участь у деяких демонстраціях. Обмежувалася і свобода об’єднань. Існували певні проблеми з реєстрацією та суперечки з приводу власності. Були повідомлення про антисемітські акції, зокрема про випадки осквернення синагог. Існували певні обмеження на свободу пересування. До переліку існуючих проблем входять насильство стосовно жінок та їх дискримінація, включно із сексуальними домаганнями на робочих місцях, так насильство стосовно дітей. З заявами про переслідування та часті перевірки документів зверталися представники етнічних меншин та мусульман. Уряд прагнув перешкодити спробам працівників організувати профспілки. […]

(Крим) Були також варті довіри скарги від українців, що знаходяться у меншості, та кримських татар щодо дискримінації з боку більшості – етнічних росіян, та проголошувалися вимоги зрівняти українську мову та мову кримських татар з російською. Лідери кримських татар продовжували наполягати на внесенні поправок до виборчого законодавства, щоб забезпечити для себе більш широке представництво у законодавчому зібранні Криму. […]

Торгівля людьми заборонена законом, проте торгівля чоловіками, жінками та дівчатами залишалася серйозною проблемою. Були повідомлення про участь у торгівлі людьми певних місцевих чиновників. … Уряд зробив кроки із удосконалення розслідування та судового переслідування осіб, підозрюваних у торгівлі людьми. … Ця проблема залишалася одним із національних пріоритетів правоохоронних органів, проте їм часто бракує фінансових та людських ресурсів для боротьби з злочинними організаціями, які займаються торгівлею людьми. […]

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій