Операція конфіскація: яку суму коштів можна перевозити через лінію розмежування, і чому громадяни порушують правила, – пояснює юрист

Жінка з окупованих територій України їхала на підконтрольну Уряду аби поставити на могилі матері надгробний пам’ятник. З собою везла $2900, але під час перетину лінії розмежування всю суму у неї конфіскували представники фіскальної служби. Виявляється, ця пані, як і багато інших громадян, не знала, що через лінію зіткнення можна перевозити лімітовану суму власних коштів – 50 тис. грн. Більшість вважають, що вони можуть везти не більше десяти тисяч євро, і орієнтуються на цю суму. Саме тому жінка навіть не здогадувалась, що порушує закон – повідомила про кошти, не ховала їх. У відповідь органи влади склали адміністративний протокол, у якому зазначили, що жінка намагалась перевезти ці гроші таємним шляхом. Далі відбулося судове засідання, суд вирішив конфіскувати кошти, не надлишок – 29 тис. грн, а всі 79 тис. грн.

З рішенням суду жінка була, звісно, не згодна. Вона зателефонувала до приймальні УГСПЛ у Києві, і повідомила про цей випадок, попросила допомогти – скласти апеляційну скаргу на рішення першої інстанції. За справу взявся юрист Микита Ступак.

Він нагадує, що 14 липня 2020 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видало Наказ № 52 «Про затвердження переліку й обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей». Його норми обмежують суму готівки, яку дозволено вивозити на підконтрольну територію – 50 тис. грн. Жодних пояснень про походження цих грошей надавати не потрібно. Перевозити готівку в іноземній валюті також можна, але ця сума не має перевищувати встановлених обмежень за курсом НБУ на день перевезення. Якщо ж необхідно вивезти більшу суму – потрібно звертатися до координаційного центру за отриманням відповідного дозволу. Але разом з тим існує кілька проблем.

Перша – погане інформування громадян про правила. «Справді, більшість громадян не обізнана, яку суму дозволено провозити через лінію розмежування. Але, звісно, незнання закону не звільняє від відповідальності, – говорить він. – Якби держава була зацікавлена у тому, аби не було подібних порушень, вона б принаймні встановлювала на КПВВ спеціальні оголошення, аби люди розуміли ці обмеження. Тоді б ми не мали величезної кількості звернень щодо цієї проблеми, як ми маємо наразі».

Друга – не зрозуміло, чому саме встановлено такий ліміт. «Якщо припустити, що людина живе на окупованій території, але почувається там погано, хоче переїхати на вільну територію, продає все своє майно, нерухомість, звісно, у неї буде набагато більше грошей, ніж 50 тисяч гривень. Але вивезти їх не може, а отже і жити не в ОРДЛО. Замкнене коло», – говорить Микита Ступак.

Третя, і найголовніша – не існує визначеного порядку погодження з представниками координаційного центру перевезення суми понад 50 тис. грн. Це, у свою чергу, створює недопустимі умови для свавілля та беззаконня, адже права і обов’язки такого координаційного органу відносно громадян, і навпаки, не установлені, так само як і не має дієвого механізму оскарження імовірно незаконних рішень, дій чи бездіяльності такого органу. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що «закон має бути чітким, доступним і передбачуваним у своєму застосуванні». Микита Ступак разом з клієнткою виграли апеляцію – суд скасував рішення суду першої інстанції і повернув жінці конфісковані гроші в повному обсязі. Він зазначив, що представник Державної фіскальної служби не мав права проводити особистий огляд речей громадянки, адже в Кодексі про адмінправопорушення про такі дії не йдеться. А також звернув увагу, що є стаття 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції», але операції вже не існує – 2018-го з’явився Указ Президента України, на підставі якого було припинено АТО та запроваджено Операцію об’єднаних сил, тож держава не привела у відповідність цю норму до чинного законодавства.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.