ЛГБТКІ+ люди та їхні правозахисники продовжують страждати від насильства в Україні і скаржаться, що хоч законом і захищені, втім Кримінальним кодексом – не дуже.

Саме через такі прорахунки навіть правоохоронні органи не поспішають відкривати справи проти кривдників ЛГБТ-спільноти за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Про це повідомив у коментарі «Магнолія-ТВ» виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Олександр Павліченко:

«Така бездіяльність пов’язана із оцінкою правоохоронними органами ситуації, яку вони вважають такою, яка не заслуговує на те, щоб починати кримінальне переслідування.  В цьому є велика проблема, бо саме ця група активістів, яка належить до ЛГБТКІ+ спільноти вони піддаються ризику фізичного насильства. Для того, щоб покласти край такому насильству, потрібно здійснювати кримінальне переслідування за вчинені випадки».

Від народних  депутатів були ініціативи посприяти захисту прав ЛГБТКІ+ активістів. Зокрема у квітні цього року народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк зареєстрували законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті.

Однак Верховна Рада України законопроект відхилила. Його не допустили навіть до першого читання.

Правозахисники спільно з активістами двічі подавали заяву до поліції через напад на Одеса-Прайд. Правоохоронці двічі не вносили справу в єдиний реєстр досудових розслідувань. Тепер активісти подали звернення до суду.

Ми запросили знаних адвокаток України, які мають великій досвід в судовому захисті прав представників ЛГБТКІ+, дати додаткові коментарі стосовно цієї проблеми.

Юлія Лісова, адвокатка мережі громадських приймалень УГСПЛ:

«Ситуація стосовно захисту прав потерпілих в цілому незадовільна в Україні, не говорячі вже про представників таких вразливих груп, як, наприклад, ЛГБТКІ+.  Небажання розслідувати такі злочини  пов’язано, як з об’єктивними так і з суб’єктивними причинами. Об’єктивні причини: велика навантаженість на слідчі органи; складність для розслідування злочинів на грунті ненависті, відсутність досвіду розслідування таких справ. Суб’єктивною причиною може бути особиста упередженість окремих представників правоохоронних органів”.

Оксана Гузь, адвокатка, старша партнерка адвокатського об’єднання «Прове»:

«Дійсно, розслідування ЗҐН (злочини на грунті ненависті) – це велика проблема, яка особливо стосується злочинів, які вчиняються відносно представників ЛГБТКІ+ спільноти або осіб, які асоціюються з приналежністю до цієї спільноти.

Як адвокатка, яка представляє інтереси потерпілих в таких злочинах, можу стверджувати, що до належного розслідування таких злочинів, нам ще далеко.

З 2016 року жодне (!) кримінальне провадження в якому наявні мотиви ненависті або упередженого ставлення за ознакою СОГІ не було кваліфіковане і передане до суду за ст.161 КК України.

Слідчі вважають, що інша правова кваліфікація дає змогу більш ефективного притягнення винної особи до відповідальності, а суди не приймають до уваги мотиви ненависті».

Джерело: Магнолія ТВ

Підготовлено за підтримки Freedom House в Україні