31 липня 2018 року відбулися напади на громадських активістів – у Бердянську вбили колишнього бійця АТО Віталія Олешка, а в Херсоні облили кислотою працівницю міськради Катерину Гандзюк.

Ситуацію, що склалася із постраждалими, коментує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

У даному випадку ми говоримо про те, що все більше і зухваліше відбуваються напади на тих, кого називають активістами. Тих, хто бореться з якимись корупційними проявами або з неправомірними діями влади.

Власне, на сьогоднішній день ми бачимо, що не завжди результати розслідування таких протиправних дій є адекватними і, що саме основне, немає якогось запобіжника, скажімо так, дієвого шлагбауму, поставленого перед тими, хто вчиняє такі дії. Це неприпустимі дії, які межують з або просто дорівнюють кримінальному злочину, тому що йдеться про вбивство, побиття, завдання тяжких тілесних ушкоджень. Це дуже тривожна і погана тенденція, яка відбивається на громадському середовищі. Зрозуміло, що кожен ставить себе на місце потерпілого і думає: «Чи готовий я продовжувати роботу саме у цьому напрямку і піддавати себе загрозі бути жертвою або стати потенційною мішенню подібного протиправного діяння? Які стимули, які запобіжники можуть бути використані для того, щоб громадський активізм не спинявся і не зменшувався?»

Безпосередньо це стосується активізму в регіонах. Там ситуація ще більш складна і критична: більшість знає, хто конкретно проти кого виступає і хто може бути замовником таких протиправних дій, фактично злочинів, які мають на меті залякати, зупинити якусь діяльність, розслідування, виступи проти можливих корупційних дій на місцевому рівні. Це є проблемою.

В нашій організації ми працюємо з такими випадками і надаємо правову підтримку, здійснюємо юридичну роботу, аналізуємо кожен конкретний випадок. Ми спостерігаємо, що кількість таких випадків, на жаль, збільшується.

Повторюсь, це є дуже негативною тенденцією для України, влада якої на сьогоднішній день продовжує стверджувати, що ми рухаємось до європейського простору з усіма його цінностями, якими є передовсім верховенство права,  демократія і захист прав людини.

Дуже важливо, щоб ці питання стали пріоритетними для правоохоронної системи України. І правоохоронці зі свого боку запропонували б “запобіжники”. Зокрема, у вигляді проактивних дій, швидкого реагування на подібні ситуації. Належна реакція має бути й на  звернення щодо підозри у вчиненні протиправних дій. Кожен із таких випадків має супроводжуватись належним розслідуванням. Суспільство повинно бачити, що правоохоронна система працює саме на ствердження і зміцнення громадського активізму.

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ