Олександр Павліченко: «Одне з питань на порядку денному Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України – можливість застосування амністії чи помилування щодо засуджених учасників бойових дій»

9 квітня 2021 року на сайті Президента України був оприлюднений Указ №152/2021 «Питання Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України» (далі – Ради). Про перші кроки і зміст роботи цього дорадчого органу спілкуємося із одним із членів Ради – виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.

Олександре, наскільки, на Вашу думку, був очікуваним цей крок держави?

Олександр Павліченко: Я знаю, що якийсь час тривала підготовка. Це була ініціатива, яка ішла від Офісу Президента, що є свідченням певної політики Володимира Зеленського щодо поновлення і дотримання прав захисників України. Рада – це орган, який безпосередньо йому підпорядкований. Тобто Президент має отримувати інформацію щодо рекомендацій, які напрацьовуються цим органом. Як на мене, це є дуже позитивним і обнадійливим кроком.

 До завдань цього нового дорадчого органу включено великий об’єм роботи. Чи є вже розуміння, як ці функції будуть розподілятися між членами Ради?

Олександр Павліченко: Робота почалася ще за місяць до цього Указу, і вже відбулось декілька зустрічей. Вони були не лише підготовчими, на них було розглянуто, що і як буде робити цей орган, декілька чинних законодавчих ініціатив.

Можу сказати, яким зараз є формат роботи підгрупи з питань помилування. Під час першої зустрічі ми визначили, що одним із завдань буде питання перегляду або вивчення ситуації із засудженими учасниками бойових дій і можливого покращення ситуації, в якій вони перебувають. Тобто йдеться про можливе застосування амністії, помилування або якихось інших інструментів для пом’якшення  чи зменшення терміну покарання засуджених. Коли є вирок, який вступив в законну силу, і є можливість через існуючі в державі інструменти (якими є, нагадаю, амністія і помилування через Комісію при Президентові України) у питаннях помилування для можливого покращення або виправлення ситуації.

Я працюю спільно з колегами у цій раді в межах робочої групи з блоком питань про помилування і ця робота триває уже впродовж декількох тижнів. Ми працювали над текстами законопроектів, які пов’язані з амністією і які або перебувають на розгляді, або мають бути винесені на розгляд Верховної Ради України. Рада аналізує, які саме зміни чи доповнення вносяться, які корегування варто додати до цих законопроектів, щоб врахувати специфіку амністії щодо засуджених осіб зі статусом «учасник бойових дій». Але, сподіваюсь, що в цьому році (нагадаю, що з 2016 року не було жодної амністії) буде прийнятий закон про амністію засуджених осіб.

Який буде формат роботи?

Олександр Павліченко:  Коли ми говоримо про формат роботи, то є декілька варіантів. Це, передовсім, очні засідання з поєднанням онлайну, бо частина членів долучаються до його роботи через онлайн засоби. І друга частина – це робота над законопроектами, яка не вимагає безпосередньо очної зустрічі, але це здійснюється шляхом аналізу законодавства з відповідним обговоренням, напрацюванням рекомендацій. Так само як відбувається робота будь-якого іншого робочого органу над законопроектами, але в межах мандату саме цього консультативного органу.

Олександре, є представники громадянського суспільства, які здійснюють моніторинг тих самих питань, що й Рада. Як взаємодіяти, чи братимуться пропозиції до уваги?

Олександр Павліченко: Відколи була поширена інформація про створення такого органу, почали надходити звернення до окремих членів цієї ради. Безпосередньо до мене надходять інформаційні запити чи пропозиції, що саме включити в фокус роботи Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України, які питання має розглядати Рада. Зокрема, порушене було питання про долю іноземців, які брали участь в захисті територіальної цілісності України, і які б мали отримати як відповідний захист певний статус – резидента чи громадянина, щоб бути захищеними від переслідування державою, громадянство якої вони мають на сьогоднішній день.

Є пропозиція, щоб ті, хто був добровольцем, воював на боці України, отримували українське громадянство або інший статус, який би забезпечував їм можливість не бути притягнутими до відповідальності за участь у бойових діях на території іншої держави. Це питання є гострим, воно потребує обговорення і вирішення, і рада може стати тим майданчиком, на якому будуть запропоновані рішення, оновлення законопроектів з цього питання, інше.

Як взаємодіяти з радою та її членами? Рада відкрита до обговорення будь-яких питань, пропозицій, для спілкування, і в подальшому члени цього органу будуть виходити на різні майданчики і брати участь у обговоренні якихось дискусійних питань, законопроектів, зокрема, тієї ж амністії чи інших аспектів, які стосуються захисту прав захисників України.  Це буде можливістю комунікувати і створювати більш структурований план роботи цієї ради, який на сьогоднішній день формується. Крім цього, взаємодія з громадськістю дасть змогу бачити, де є прогалини, які вимагатимуть виправлення на законодавчому рівні чи на рівні створення якихось можливих інституційних механізмів.

Щодо ресурсного забезпечення діяльності цього органу, то поки що рано говорити про його достатній рівень. Тому в своїй діяльності рада буде спиратися на ту систему захисту, яка існує на сьогоднішній день у нас в державі, але з врахуванням особливого статусу осіб, які є учасниками добровольчих батальйонів або представниками Збройних сил України, що брали участь в захисті України під час збройного конфлікту з РФ.

Чи визначені вже якісь пріоритети чи питання, які потребують негайного реагування?

Олександр Павліченко: Поки що я безпосередньо бачу проблематику, якою треба зайнятися в найближчий час. Це питання амністії і застосування процедури помилування або пом’якшення вироків, ухвалених судами, щодо осіб, які брали участь як учасники бойових дій або в якості волонтерів. Конкретні справи будуть розглянуті фаховими юристами, з тим, щоб врахувати усі обставини вчиненого злочину, за який засуджені ці особи, визначити рівень суспільної небезпеки, яку становить собою особа, обставини вчинення правопорушення, існуючі пом’якшуючі обставини, інше. І, звичайно, враховувати ту обставину, що особа була учасником бойових дій, захищала територіальну цілісність України.

Інтерв’ю записав Максим Петров.

У матеріалі використані фото з сайту www.president.gov.ua.