Олег Михайлик: «Коли повернеться куля, зрозуміють, що жодного розслідування не проводилось»
Третій рік триває розслідування справи про напад на одеського активіста Олега Михайлика. У вересні 2018 року він отримав вогнепальне пораннення біля власного дому. Активіст втратив півтора літри крові, пережив клінічну смерть та операцію, на якій видалили частину легені з кулею. Михайлик та його оточення одразу заявили, що напад пов’язаний з громадською діяльністю. Попри резонанс справи, улітку 2019-го розслідування призупинили. Підозрювані фактично на свободі, а головний доказ – куля – досі у Німеччині. Яка доля розслідування та як наразі пояснює ситуацію Михайлик, розповідаємо далі.
Куля у Німеччині, але її намагаються повернути в Україну
Менше, ніж через рік після нападу на Олега Михайлика, розслідування справи призупинили. Причиною тому стала відсутність головного речового доказу – кулі. У постанові про призупинення провадження зазначили, що 10 січня 2019 року до Німеччини направляли запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні. Після цього українській поліції прислали фото кулі, але саме кулю не відправили. Михайлик припускає, що в Україні неправильно оформили документи.
«Теперішня ситуація дуже вигідна, – розповідає активіст, – бо коли повернеться ця куля, то зрозуміють, що реально жодного розслідування не проводилось. Це дуже підходить одеській поліції, прокуратурі, а може і Генпрокуратурі, щоб багато питань не ставив, чому не розслідувалося…».
Тим часом, Генпрокуратура відправила клопотання до Київського районного суду Одеси про надання права тимчасового доступу до предметів співробітникам компетентних органів Німеччини, повідомила начальниця Управління у Департаменті кримінально-правової політики ОГП Ірина Діденко. За її словами, суд задовольнив клопотання і ухвалу суду направили до Німеччини для виконання.
«Наразі очікуються матеріали виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги. Отриману кулю заплановано до передання експертам для проведення необхідних досліджень, за результатами яких буде визначено подальший рух досудового розслідування у кримінальному провадженні», – повідомила Діденко УГСПЛ у письмовому коментарі. Провадження знову призупинили, але справа і надалі перебуватиме на контролі в Офісі Генерального прокурора, йдеться у повідомленні.
Тим не менше, УГСПЛ подала скаргу до Європейського суду з прав людини. Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва вважає, що порушили право активіста на життя, справедливий суд, свободу вираження поглядів та ефективний юридичний захист.
Підозрювані на свободі
Фото кулі, які прислали з Німеччини, вказували на розбіжності у розслідуванні, каже Михайлик. Спочатку поліція припустила, що у потерпілого стріляли з машини, яка проїжджала біля дому активіста. Ймовірною зброєю, за припущеннями поліції, міг бути револьвер системи Наган калібру 5,6 мм.
За три дні після нападу, затримали трьох громадян Грузії. Пізніше з’ясувалося, що один з них – Торніке Герасін-Нагладзе – має довідку про інвалідність першої групи та не пересувається самостійно. При обшуку помешкання іншого з підозрюваних знайшли пістолет системи Вальтер калібру 7.65 мм, що не співпадало з попередніми припущеннями поліції. А німецька експертиза кулі показала: ймовірно, стріляли з великої відстані, напевно з гвинтівки, додає Михайлик.
Окрім розбіжностей щодо зброї, є відео з камер спостереження, де видно, що підозрювані справді перебували поблизу місця нападу, але їх маршрут відрізняється від маршруту потерпілого. Зокрема, активіст Сергій Стерненко ще у 2018 році опублікував відео з камер спостереження, де видно, як один з підозрюваних за 10 хвилин до замаху купує ліки в аптеці, яка знаходиться за 5,2 км від місця замаху.
«У мене є великі сумніві, що вони до цього причетні. Це було зроблено для відводу очей, щоб не шукати реальних замовників. Поліція знала, що це люди з кримінального світу, але вони не пов’язані з насильством. Складно уявити, що одна людина на візку, інша людина має допомагати цій людині, а третій – водій. І вони втрьох ідуть робити замах на вбивство. Серйозних фактів про їх причетність немає. Їх обвинувачення розвалюється», – розповідає про сумніви щодо затриманих Михайлик.
Підозрюваних відпустили під цілодобовий домашній арешт уже за два місяці після затримання. Захисник обвинувачених Володимир Поярков звертався до ЄСПЛ, бо підозоюваному Торніке Герасін-Нагладзе не забезпечили належні умови утримання.
Суд визнав, що не надання належної медичної допомоги є елементами катування (стаття 3 Конвенції про захист прав людини) та присудив 7,5 тисяч євро компенсації, повідомив УГСПЛ Поярков. Щодо інших підозрюваних він також готує скаргу до ЄСПЛ щодо недотримання розумних строків досудового розслідування.
«Зі сторони захисту було зібрано достатньо доказів щодо їх непричетності до інкримінованого кримінального правопорушення, але підозри з них не знято. Справа гальмується і затягується. Хоч вони формально знаходяться без запобіжного заходу, вони все ще у статусі підозрюваних, тому має місце обмеження їх прав», – розповів УГСПЛ адвокат і додав, що якщо з його підзахисних знімуть підозри, справа залишиться без винних, а знайти їх зараз буде дуже не просто.
Для українських правоохоронців така ситуація вигідна, каже Олег Михайлик, бо якщо виявиться, що підозрювані непричетні, комусь доведеться відповідати.
Кого підозрює активіст
З початку розслідування Олег Михайлик пов’язував напад з його діяльністю проти недобросовісних забудовників. У 2006 році він купив квартиру у ЖК «Золотий берег» (зараз ЖК «Аквамарин»). Але забудовник ошукав вкладників: ані Михайлик, ані його друзі, які також купили нерухомість у комплексі, не отримали квартири. Більше того, ці квартири продали удруге і знову не віддали власникам. Так само ошукали вкладників ЖК «Гагарін плаза». З того часу активіст намагався повернути свої кошти.
Обидва комплекси будує кооператив «Морський-1», який очолює Олег Невзоров. НАБУ неодноразово звертало увагу на діяльність Невзорова, після скарг інвесторів про шахрайство. Саме на Невзорова, як на замовника нападу, вказував Михайлик на допитах. Проте слідство його не допитало.
Знайомі активіста, яких ошукав забудовник, давали покази у справі, але у матеріалах, за словами активіста, цих свідчень не було.
У день нападу Михайлик підтримав протест проти забудови на пляжі «Ланжерон». Пізніше, каже активіст, тодішній очільник одеської поліції Дмитро Головін та його радник Руслан Форосяк припускали, що напад стався саме через протест біля «Ланжерону». Була й інша версія – розбірки на ринку «Успіх».
На допитах активіст також говорив про можливу причетність до замаху забудовника Леоніда Чефтелевича, який пов’язаний із незаконним будівництвом ЖК «Comfort Hall» в Одесі, сірого кардинала міста Володимира Галантерника та очільника Одеси Геннадія Труханова.
На Галантерника та Труханова вказували й інші одеські активісти, на яких скоїли напади протягом 2018 року. Про їх причетність говорили активісти Сергій Стерненко, Віталій Устименко, Світлана Підпала.
У жовтні 2021 року детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП повідомили про підозру 16 особам. Серед них зокрема голова міста Геннадій Труханов. Проте у підозрі не йдеться про напади на активістів. НАБУ підозрює Труханова у незаконному заволодінні бюджетом та землею Одеси.
До слова, з усіх нападів на активістів, які трапилися у 2018 році, завдяки громадськості активне судове розслідування триває лише у справі Катерини Гандзюк. У справі нападу на Віталія Устименка, нападники отримали умовний термін, справа щодо замовників не рухається. У справі нападу на Світлану Підпалу у судах фігурує лише виконавець нападу, адвокат активістки каже про неефективність роботи поліції. У трьох справах щодо нападів на Сергія Стерненка впродовж 2018 року у жодному з кримінальних проваджень слідством не встановлені замовники та досі не притягнуті до кримінальної відповідальності виконавці.
Справа Олега Михайлика не дійшла навіть до суду.