Публікація

Окупаційна влада в Криму користується карантинними обмеженнями, аби заборонити акції незгодних, – юристка УГСПЛ

4 вересня в окупованому Російською Федерацію Криму були затримані кілька десятків громадян – всі вони прийшли до будівлі управління ФСБ вимагати пояснень щодо попередніх арештів кримських татар, зокрема, заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла. Десятки людей правоохоронці силою завели до поліцейських автобусів та відвезли у відділок. Правозахисники заявили, це було одне з найбільш масових затримань в окупованому Криму. Всього того дня російська поліція завела 58 адміністративних протоколів.

Серед затриманих – жінки і люди похилого віку, а також відомі особи: активісти кримськотатарського національного руху Лемар Юнусов та Заїр Смедля, кореспондент видання «Грани.ру» Айдер Кадиров. Більшість з них отримали адміністративні покарання.

«Ми підтримуємо цю справу з точки зору підготовки заяви до Європейського суду з прав людини, тому що фактично Європейський суд стоїть на засадах того, що людина має право на проведення незапланованих акцій, які є спонтанною реакцію на певні події, – говорить Анастасія Мартиновська, юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ. – Водночас РФ вимагає, аби всі акції протесту, мітинги проводилися після отримання спеціального дозволу, і суд першої інстанції дотримується цього підходу. На початку вересня було затримано близько шістдесяти осіб, деякі з них за статтею «непокора законному розпорядженню співробітника поліції» (ст. 19.3 КоАП Росії). До більшості були застосовані штрафи».

Приміром, Айдера Кадирова окупаційний Київський районний суд Сімферополя оштрафував на 5 тисяч рублів. «Я був журналістом, виконував свою роботу, перебував далеко від натовпу, але рішення судді залишилося незмінним. Суд не враховує жодних обставин, просто виносить різні суми штрафів, це виглядає безглуздо», – прокоментував рішення Кадиров. А голові ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїру Смедлі «суд» призначив максимально можливе покарання – 30 тисяч рублів (11 тис. грн) штрафу. При цьому суддя відмовився викликати свідків та поліцейського, який склав протокол, а задовольнився письмовими поясненнями. У них один із свідків зазначив, що «люди були без масок, вели себе агресивно, частина з них намагалася проникнути в будівлю ФСБ». Сам Смедля зазначив, що його ніхто не затримував, він пішов в автобус самостійно, аби підтримати співвітчизників.

Анастасія Мартиновська, юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ

Анастасія Мартиновська додає, що ця справа буде відрізнятися від інших справ про затримання кримських татар. Раніше країна-окупант говорила, якщо нема дозволу на проведення акції, то це порушення статті 20.2 адміністративного кодексу РФ (порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Як покарання люди отримували штрафи чи адміністративні арешти на кілька діб. На початку вересня вони знову використали свій кодекс про адміністративні правопорушення, але іншу статтю – «порушення обмежень режиму підвищеної готовності».

«Поліція вказала на невиконання правил поведінки при надзвичайній ситуації, або загрозі її виникнення. Тобто фактично громадян притягали до відповідальності за те, що вони не дотримувалися маскового режиму, проводили масове зібрання без дотримання карантинних обмежень. Таким чином РФ не згадала своє законодавство щодо права на мирні зібрання», – говорить юристка. Вона переконана, це було зроблено саме через намагання перешкодити проведенню мітингу. «Якщо ж правоохоронні органи заявляють, що вони це робили задля забезпечення безпеки, аби ніхто не заразився, тоді чому після затримання на вулиці всіх закривали в автозаках, везли у відділки, не забезпечуючи масками – так підвищувався ризик захворіти на коронавірус. Тобто держава такою поведінкою сама собі суперечить», – додає Мартиновська.

Вона розповідає, що УГСПЛ готує комплексну скаргу щодо усіх затримань 4 вересня 2021 року, аби продемонструвати, що це не окрема боротьба з розповсюдженням вірусу, а переслідування тих осіб, які вийшли на мирне зібрання, аби виявити своє незадоволення подіями, які відбулися напередодні. Подаватимуть її після появи рішень апеляцій.

«Окупаційна влада в Криму розуміє, що метод притягнення до відповідальності за статтею про стихійні мітинги зазвичай перетворюється у рішення ЄСПЛ не на користь РФ, – зазначає Анастасія Мартиновська, юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ. – Тому вона періодично тестує нові методи боротьби з інакомисленням. Наприклад, за допомогою карантинних обмежень. З одного боку, держава може обмежувати певні права з метою забезпечення безпеки, здоров’я громадян чи громадського порядку, з іншого – завжди є ризик зловживань. Зараз РФ вирішила обмежити право на мирні зібрання, пославшись на епідемію коронавіруса».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Презентація пропозицій Експертної ради Мінреінтеграції щодо створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, вчинених в ході збройної агресії РФ

1 грудня в УКРІНФОРМ об 11:30  відбудеться захід на тему: «Презентація діяльності Експертної ради Мінреінтеграції з напрацювання пропозицій...

29 Листопада 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: