Окупанти відібрали врожай у фермера з Луганщини. Хто відшкодує мільйонні збитки?
Ветеран АТО пан Василь до повномасштабного вторгнення разом з сім’єю займався фермерством на Луганщині. Справи йшли добре. Родина мала будинок, два авто, за рік до великої війни посадили сад на понад 40 тисяч дерев. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну зібрали врожай соняшника, щоб продати його весною, та посіяли озиму пшеницю. Але 24 лютого всі плани родини поламала повномасштабна війна. Село, де було господарство, швидко окупували, а майно чоловіка «націоналізували» на користь так званої «ЛНР». Аби встановити справедливість пан Василь звернувся до Української Гельсінської спілки з прав людини. Своїми діями окупанти порушили норми Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ подали скаргу в Європейський суд з прав людини. В які суми оцінюються збитки фермера та хто має понести відповідальність за дії уряду так званої «ЛНР» – читайте в матеріалі.
Господар
Коли РФ вторглись на Луганщину в 2014 році пан Василь одразу став на захист рідної землі. Понад рік він провів в окопах. Потім було поранення, реабілітація і пошук себе у цивільному житті. Зрештою, в 2020 році він знайшов справу до душі – фермерство. Разом з родиною на 13,5 гектарах землі вони почали вирощувати зернові культури в селі на Луганщині. В господарство родина вкладала весь свій час і душу. Весною 2021 року, крім роботи на полі, вони вирішили займатись садівництвом – закупили та висадили 40 тисяч підщепних яблунь, три тисячі грушок. Щоб був гарний врожай, встановили в саду краплинне зрошення для забезпечення поливу. І чекали, коли дерева принесуть перші великі плоди.
Для роботи родина купила два мікроавтобуси, а за три місяці до повномасштабного вторгнення під заставу мікроавтобусів отримали державну фінансову підтримку на поворотній основі на суму понад 260 тисяч гривень.
Восени 2021 року вони зібрали 35 тонн урожаю соняшника, поклали на зберігання аби продати його весною 2022 року. А на зиму посіяли озиму пшеницю. Та 24 лютого прийшла повномасштабна війна.
Евакуація
Коли почалось повномасштабне вторгнення ветеран АТО розумів усю небезпечність ситуації. Тому одразу вирішив вивезти родину. Сім’я взяла тільки найнеобхідніше, бо евакуація ускладнювалась бойовими діями. Пан Василь думав вивезти родину і одразу повернутись назад – захищати село. Та його планам не судилось збутись – місцевість швидко окупували російські війська, а в селі була встановлена окупаційна адміністрація так званої «ЛНР».
Окупація
Спочатку до місцевого майна окупантам діла не було. Але згодом вони почали встановлювати свої порядки. В кінці травня знайомі сім’ї, які залишились в селі, повідомили, що фермерське господарство пана Василя вирішили «націоналізувати». Одне авто окупанти викрали, інше забрати не змогли, тому просто його розбили і розібрали. Будинок опечатали, а згодом заселили туди невідомих людей. Врожай соняшника, який пан Василь зберіг в 2021 році для продажу весною, окупанти теж привласнили собі. А коли підросла озима пшениця, висаджена восени, її скосили і представники окупаційної влади забрали собі.
Не пережив «господарювання» окупантів й сад, який висадив пан Василь з родиною. Система зрошення була пошкоджена, тому дерева повністю засохли.
Нині юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ борються за справедливе відшкодування збитків завданих пану Василю та його сім’ї. Детальніше про хід справи – в інтерв’ю однієї з представниць інтересів заявників Юлії Коваленко.
– Пані, Юліє, чим особисто вас зачепила ця справа?
– Справа пана Василя не є «типовою», адже в його випадку йдеться не про руйнування чи пошкодження майна внаслідок дій РФ, а саме про примусову націоналізацію/конфіскацію майна окупаційною владою.
– Які норми представники так званої «ЛНР» порушили своїми діями?
– Питання націоналізації або примусової конфіскації, на жаль, є широко розповсюдженою проблемою на тимчасово окупованих територіях. Дії, які вчиняє окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях – зокрема, примусове вилучення майна, націоналізація чи конфіскація, або визнання і встановлення цього майна безхазяйним із подальшим переданням іншим особам – однозначно порушують норми міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
Перш за все, право на мирне володіння майном відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу від 1952 року до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) повинно забезпечуватися і на окупованих територіях. Варто зауважити, що РФ несе відповідальність щодо дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції, за умови якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року.
Крім того, на РФ покладено низку обов’язків відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, адже ст. 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року закріплено, що колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються. Пограбування, а також репресалії стосовно осіб, які перебувають під захистом, та їхнього майна забороняються. Більше того, в умовах міжнародного збройного конфлікту заборонені серйозні порушення Женевських конвенцій 1949 року. Згідно зі ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року серйозне порушення становлять такі, що охоплюють дії проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції, що включає, зокрема, привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
Одночасно п. «а» ч. 2 ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. зазначає, що воєнним злочином є будь-яке з діянь проти осіб чи майна, що охороняються відповідною Женевською конвенцією 1949 р., зокрема незаконне, безглузде та великомасштабне знищення та присвоєння майна, що не викликано безпосередньою військовою необхідністю.
– В які суми нині оцінюються збитки родини пана Василя?
– Згідно даних з відкритих джерел закупівельна ціна соняшника на квітень 2021 року була встановлена на рівні 21-22 тисячі грн/тонна. Станом на 17.02.2022 закупівельна ціна на соняшник була встановлена на рівні 20-22 тисячі грн/тонна. Закупівельна ціна пшениці станом на 2021 рік і на початок вересня 2022 року встановлена на рівні 7-8 тисяч грн/тонну. Відповідно сімейне фермерське господарство пана Василя могло б отримати близько 700 000 гривень прибутку за продаж соняшника та 560 000 гривень прибутку за продаж пшениці, який вони втратили через дії військовослужбовців РФ та окупаційної влади. Крім того, внаслідок окупації села було пошкоджено систему краплинного зрошення в саду, який належав сім’ї пана Василя, і, як наслідок, сад засох, відтак вони зазнали втрат у зв’язку зі знищенням саду щонайменше на суму 155 400,00 грн. (вартість саду).
Водночас після окупації російські військові забрали авто пана Василя Mercedes-Benz Vito 115, а вантажний автомобіль Mercedes-Benz Vito 110, що належить його дружині – розбили і розібрали.
– Чому ви порадили звернутись до ЄСПЛ із скаргою?
– ЄСПЛ є чи не найефективнішим механізмом захисту порушених прав і свобод людини, в тому числі у ситуаціях, що виникають внаслідок тимчасової окупації частини територій України. Крім того, рішення ЄСПЛ, навіть попри припинення членства РФ у Раді Європи, матимуть важливе юридичне значення в контексті її відповідальності за дії, вчинені в Україні.
– На якій стадії зараз справа?
– Заява подана в інтересах пана Василя та його дружини була зареєстрована ЄСПЛ. В подальшому буде відбуватися її розгляд.
– Чи були в ЄСПЛ подібні справи, які можуть стати підґрунтям для справедливого рішення?
– Подібні справи уже розглядалися ЄСПЛ. Зокрема, у справі Sandu and Others v. the Republic of Moldova and Russia ЄСПЛ встановив порушення РФ прав заявників та зобов’язав Росію виплатити компенсацію у розмірі 2,5 млн євро 1646 молдавським фермерам та трьом сільгоспкомпаніям у зв’язку з забороною доступу до їх земельних угідь в невизнаній «Придністровській молдавській республіці», яка отримувала економічну, політичну і військову підтримку з боку РФ. Крім того, ЄСПЛ так само встановив порушення прав заявників з боку РФ у справі Oprea and Others v. the Republic of Moldova and Russia, яка також стосувалася втрати доступ до угідь та урожаю. Водночас питання примусового виселення та обмеження доступу до земельної ділянки були розглянуті у справі Doğan and Others v. Turkey
– Крім ЄСПЛ до кого ще звернулись аби встановити справедливість?
– Заявник також подавав звернення в національні органи в Україні стосовно примусової націоналізації/конфіскації майна. В рамках розслідування мають бути зібрані матеріали, які в подальшому можуть бути використані для підтвердження збитків і отримання компенсації.
– Які ще існують механізми, які ви можете порадити в даній ситуації
– Примусова націоналізація/конфіскація майна на тимчасово окупованих територіях є незаконною та є порушенням законів та звичаїв війни і, зокрема, може бути воєнним злочином. Тобто окрім ЄСПЛ у разі подібних порушень можна звернутися до міжнародних інстанцій (наприклад, спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд), а також можуть впроваджуватися національні програми та процедури компенсації.
Оскільки в майбутньому буде створено механізм відшкодування заподіяної РФ шкоди, варто фіксувати завдані збитки. Тобто подбати про наявність підтверджуючих документів, зокрема, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, насіннєвого матеріалу тощо. Що стосується підтвердження втрат врожаю чи упущеної вигоди (тобто доходу, який би особа могла одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено), то варто зібрати докази, які підтверджують врожайність в попередні роки чи документи про отриманий дохід за попередні роки. Крім того, в Україні розроблений механізм фіксації пошкодження нерухомого майна та методика фіксації збитків, завданих землі.
Детальніше про фіксацію збитків можна прочитати в матеріалі УГСПЛ – Як аграріям фіксувати збитки внаслідок збройної агресії РФ? Поради від громадської приймальні УГСПЛ
– По факту злочин вчинили представники невизнаного формування «ЛНР». Як в такому випадку відновити справедливість?
– Території «ЛНР», як і «ДНР» перебувають під ефективним контролем РФ, внаслідок надання політичної, економічної та військової підтримки, тому РФ несе відповідальність за дії, вчинені на територіях сходу України починаючи з 11 травня 2014 року, як наголошено у рішенні ЄСПЛ від 25 січня 2023 року у міждержавній заяві Україна та Нідерланди проти Росії.
З детальним оглядом рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» можна ознайомитися в матеріалі «Україна та Нідерланди проти Росії»: огляд рішення від юристів УГСПЛ
Матеріал підготувала юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Коваленко.
Справа ведеться УГСПЛ в рамках Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube