Публікація

Огляд дотримання прав людини, пов’язаних в виборчим процесом, у Чернігівській області у вересні та жовтні 2004 року

Події вересня – жовтня на Чернігівщині засвідчили, що виборча кампанія досягла свого апогею. Ці місяці характеризувалися крайньою соціальною напругою, протистоянням політичних еліт, масовими порушеннями прав людини та основних свобод.

Політична активність населення регіону, наближеність Чернігова до столиці – епіцентру політичних баталій, стали причиною того, що наш регіон опинився в авангарді подій, загальноукраїнського звучання. Це стосується „отруйного” скандалу, початок якого співпав у часі з приїздом до Чернігова кандидата в Президенти України В.Ющенка та арештів Чернігівських активістів громадянської кампанії „ПОРА!”. Політична напруга позначилася на стані дотримання прав людини в Чернігівському регіоні. На думку членів нашого комітету негативні тенденції щодо порушень прав людини в останні місяці набули більшого масштабу.

Так, аналізуючи за останні 2 місяці звернення громадян за захистом своїх порушених прав до ЧГКЗПЛ, ми констатуємо однозначне посилення адміністративного тиску з боку владних структур. У тому числі він набув своїх проявів в окремих діях правоохоронних органів по відношенню до студентів, асоціацій, представників органів місцевого самоврядування тощо.

 Приїзд на Чернігівщину двох лідерів президентських перегонів мав широкий резонанс в регіоні. Обидві події дозволили відстежити методи політичної боротьби, яким віддає перевагу кожен з кандидатів та проаналізувати підходи їх штабів до розуміння проблеми прав людини. Досить позитивним є те, що сьогодні загальний соціальний інтерес переважної частини виборців зміщується з проблеми реалізації соціальних прав в побутовому розумінні в площину реалізації прав політичних, зокрема таких, як право на вільний вибір, право на свободу слова та інформації, на свободу зборів та демонстрацій.

Комітет звертає увагу на проблему пересиченості інформаційного простору виборчої кампанії в регіоні, що не означає покращення його якісного стану. Процент інформації, яку можна вважати неправдивою, набув загрозливих масштабів, що свідчить про масоване застосування до виборця брудних політтехнологій. Викликають занепокоєння пропорції подачі інформації щодо різних кандидатів. Так районна преса щодо одного з кандидатів дає 100 % позитив, в той час як щодо іншого або негативну або ніякої взагалі. Це дає підстави нашому комітету стверджувати, що ситуація зі свободою слова в регіоні далека від демократичних стандартів.

Протягом останніх двох місяців в регіоні розширилось поле освітніх дій. Громадські організації, в тому числі ЧГКЗПЛ провели цілу низку семінарів, круглих столів, конференцій, метою яких було створення суспільного резонансу, обговорення важливих проблем, пов’язаних з виборами, максимальне охоплення різних цільових груп. Але знов таки ж констатуємо, що у випадках грубих порушень прав людини до публічних заяв вдалися лише ЧГКЗПЛ (заява з приводу порушень прав журналістів та заява стосовно порушень прав активістів кампанії „ПОРА”) та Чернігівське обласне відділення ВГО „Комітет виборців України” (з приводу списків виборців). Більш детально з заявами ЧГКЗПЛ можна ознайомитися на сайті www.elections.cn.ua.

19 жовтня Чернігівське обласне відділення ВГО „Комітет виборців України” розповсюдили заяву для засобів масової інформації та ТВК. В ній було оприлюднено результати моніторингу списків по ТВК № 208, 209, 210, 211, 212, 213. Найбільш типовими порушеннями є: а) відсутність у списках рядків для включення до них виборців на підставі відкріпних посвідчень, рішень суду чи рішень виборчих комісій. На деяких дільницях такі рядки просто перекреслені; б) включення до списків померлих; в) відсутність списків у приміщенні дільниці і наявність їх у сільрадах. В цілому ж, як зазначає КВУ, процес уточнення списків проходить досить мляво, виборці не поспішають себе перевірити, а виборчі комісії не поспішають це зробити через запити до відповідних органів.

Ці проблеми знайшли своє підтвердження під час круглого столу для ТВК, який проводив ЧГКЗПЛ, коли голови дільничних комісій скаржилися на відмову ЖЕКів займатися клопіткою роботою з перевірки списків. Переважна більшість учасників круглого столу (члени ТВК та голови дільничних комісій) засвідчили велику кількість технічних помилок у списках виборців, а також неузгодженість з відповідними органами та складність процедури уточнення списків.

 18 жовтня 2004 року у день візиту у місто Чернігів кандидата у Президенти України В. Януковича до Чернігівського громадського комітету захисту прав людини (далі – ЧГКЗПЛ) звернулися активісти громадянської кампанії „ПОРА” з інформацією, що їх колег масово викрадають невідомі особи і вивозять у невідомому напрямку. Під час перевірки звернення виявилося, що особи, які представлялися працівниками міліції (у багатьох випадках вони не показували жодних документів), як правило у людних місцях і не соромлячись десятків свідків, брутально порушуючи їх конституційні права, примушували членів організації „ПОРА” сідати у автомобілі. За наданою нам інформацією у багатьох випадках це був автомобіль ВАЗ-2106 з київськими державними номерами. Після цього машина від’їжджала у невідомому напрямку.

З метою знайти громадян України, що пропали, робилися спроби зателефонувати у всі районні та міський відділки міліції, але там відповідали, що таких осіб до них не надходило. Але згодом ті активісти, які зникли та мали із собою мобільні телефони, змогли зателефонувати до знайомих та повідомити, що вони знаходяться у Новозаводському або Деснянському відділках міліції м. Чернігова.

Проте, по приїзду у ці відділи міліції родичів, знайомих та колег по навчанню зниклих громадян України, працівники органів внутрішніх справ, всупереч чинному законодавству, зокрема, принципам діяльності міліції, закріплених у статті 3 Закону України „Про міліцію”, надавали неправдиву відповідь про відсутність затриманих активістів „ПОРИ”. І тільки згодом, після кількох спроб різних громадських та політичних діячів, зокрема народного депутата України В.Атрошенка, вдалося не лише добитися зустрічей з незаконно затриманими громадянами, але й фактично добитися звільнення всіх їх. Як стало відомо ЧГКЗПЛ, загалом незаконно було затримано та пізніше відпущено дванадцять громадян України – активістів громадської кампанії „ПОРА”.

Як розповідали затримані, деяким з них, всупереч чинного законодавству України навіть не висувалося жодного звинувачення. Хоча декільком громадянам України безпідставно було заявлено, що вони схожі чи то на осіб, що за день до затримання вкрали мобільний телефон, чи то на осіб, що місяць тому зґвалтували когось у міському парку.

Досить типовим є затримання студентки Чернігівського Державного педагогічного університету (далі – ЧДПУ) Тетяни Пекур. Так, після її затримання та розміщення у Деснянському районному відділу міліції м. Чернігова, брутально порушуючи її конституційні права, тримали кілька годин без жодних пояснень. Коли вона запитала працівників міліції чому її тримають, їй відповіли, що її ніхто не тримає. Після чого вона встала та зробила спробу вийти з кімнати, але працівник міліції встав у проході і примусив її сісти назад. Такий факт говорить фактично про ознаки злочину передбаченого статтями 364 та 365 Кримінального кодексу України з боку правоохоронців. Врятувати та звільнити дівчину від незаконного утримання в райвідділі міліції зміг тільки народний депутат України В.Атрошенко, якого єдиного допустили у відділ, враховуючи його статус.

Таким чином, вищенаведені затримання говорять про недотримання працівниками міліції – посадових осіб та представників держави, як Конституції України, чинного законодавства, так і статті 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Україною.

Але більш брутальні порушення конституційних прав громадян України розпочалися в м.Чернігові увечері 18 жовтня 2004 р., вже після від’їзду кандидата у Президенти України В.Януковича. Так, приблизно в 18.30 у гуртожитку ЧДПУ було затримано п’ятьма невідомими громадянина України, студента 3 курсу ЧДПУ Олександра Коваленка та відвезено у невідомому напрямку на автомобілі AUDI-80 з державним номером 468-20ММ.

Всі спроби знайомих Олександра Коваленка знайти його у відділах міліції ні до чого не призвели, так як їм надавалась відповідь про відсутність у них такого затриманого. Проте було знайдено автомобіль, на якому було забрано цього громадянина України. Цей автомобіль стояв під Чернігівським міським відділом міліції. Особи, які знаходилися біля міського відділу міліції повідомили, що автомобіль належить працівнику міліції з управління по боротьбі з економічними злочинами.

Проте на прохідній цього відділення міліції було заявлено, що ніхто з прізвищем Коваленко до них у цей день не поступав. І тільки після того як адвокат ЧГКЗПЛ разом з сусідом О.Коваленко по гуртожитку передав заяву до прийомної частини про зникнення останнього, черговий працівник заявив, що хлопець знайшовся і знаходиться у міському відділу.

Водночас, брутально порушуючи конституційне право О.Коваленка, працівник міліції відмовився допустити до нього адвоката. Будь які інші спроби зв’язатися з хлопцем ні до чого не призвели. Після 22.00 до приміщення міськвідділу міліції вдалося потрапити народному депутату України В.Атрошенку. Посадові особи цього органу внутрішніх справ запевнили народному депутату України, що брутальне порушення прав громадянина України О.Коваленко буде зупинено та його буде звільнено через 20 хвилин. Також В.Атрошенко повідомили, що хлопця підозрюють у підробці та збуті фальшивих грошей.

Проте звільнення ні через 20 хвилин, ні потім не відбулося. Після повторної бесіди В.Атрошенка з керівництвом міліції йому знову пообіцяли випустити хлопця ще через 20 хвилин, але згодом було повідомлено, що О.Коваленко ніхто не відпустить, тому що той став підозрюваним по справі і буде у подальшому перебувати під вартою.

Відповідно до чинного законодавства О. Коваленку зразу з боку ЧГКЗПЛ було надано адвоката, який зразу приступив до представлення інтересів О.Коваленка. Проте, треба наголосити, що адвоката фактично було допущено більше ніж через 6 годин після затримання, чим було брутально порушено конституційні права О.Коваленка, зокрема вимоги статті 29 Конституції України. Зараз ЧГКЗПЛ та його юристи продовжують свої спроби добитися поновлення порушених конституційних прав Олександра Коваленко та його звільнення.

19 жовтня брутальні порушення прав людини у м.Чернігові набули ще більшого розповсюдження, зокрема продовжилися масові затримання громадян України – представників громадської кампанії „ПОРА”. Так, було знов з нечітких причин, фактично порушуючи конституційні права громадян України, затримано ще чотирьох активістів кампанії.

Але апогей переслідувань фактично за політичними ознаками знову прийшовся на вечір 19 жовтня 2004 року. Так, до ЧГКЗПЛ приблизно о 22.00 цього дня зателефонували представники громадської кампанії „ПОРА” з інформацією, що на квартирі одного з їх активістів за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги 125, кв.5 проводять, за їх думкою, протизаконний обшук.

Представники комітету виїхали на місце, де біля згаданого дому побачили групи працівників міліції як у штатському, так і у формі. Загалом будинок було оточено з усіх боків. Після спроби зайти у під’їзд до членів ЧГКЗПЛ підійшли декілька міліціонерів, які чомусь спочатку представилися „активістами кандидата у Президенти України В. Ющенко”. З бесіди з ними та групою активістів „ПОРИ”, що вийшли з під’їзду згодом, ми дізналися, що у активіста „ПОРИ” Олександра Ломако на квартирі проводиться обшук по кримінальній справі. Також колеги О.Ломако повідомили, що на їх очах під час обшуку у нього „знайшли” підробні українські гривні. До того вони повідомили, що представники МВС, усупереч вимогам О.Ломако, брутально порушуючи вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Конституції України, не дають йому запросити адвоката.

Проте адвокат ЧГКЗПЛ – О.Трофимов, не дивлячись на спроби міліціонерів зупинити його, зміг пройти до О.Ломака і укласти з ним угоду про представлення його інтересів. Після чого обшук вже продовжувався у присутності адвоката, під час якого під газовою плитою на квартирі Ломака було знайдено каструлю, у якій вибухотехніки знайшли речовину, схожу на вибухову, капсуль та шнур.

О 3 ранку 20 жовтня 2004 р. О.Ломака було перевезено до Чернігівського міського відділу міліції, де зараз щодо нього продовжуються слідчі дії.

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини ретельно зібрав та вивчив інформацію про хід цієї справи, і вважає, що під час обшуку з боку представників МВС України було допущено ряд дій, що можна вважати порушеннями чинного законодавства, зокрема:

 • за свідченнями присутньої у квартирі О.Ломака під час приходу міліції Тетяни Пекур, є ознаки порушення працівниками міліції статей 365 та 126 Кримінального кодексу України, так як до неї була безпідставно застосована фізична сила (за її заявою Т.Пекурі були нанесені невизначеним працівником міліції удари по обличчю);

• усупереч вимогам О.Ломака, йому було відмовлено у виклику адвоката, чим порушено стаття 45 Кримінально-процесуального кодексу України, стаття 29 Конституції України та статті 5 та 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини;

• судом була надана санкція на обшук квартири неіснуючої за згаданою адресою людини – Олексія Ломако, а обшук працівниками міліції зроблено на квартирі Олександра Ломака, що фактично є перевищенням ними своїх повноважень і має ознаки порушення статті 177 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Наведені вище факти дають Чернігівському громадському комітету захисту прав людини підстави для стурбованості щодо дотримання прав людини та основних свобод у регіоні, зокрема Конституції України, Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини та інших міжнародних документів, ратифікованих Україною тощо. Дуже прикрим є факт, що переслідування йде за належністю до окремої асоціації, тобто є ознаки не дотримання посадовими особами України статті 11 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На жаль, є приклади силового тиску на членів дільничних комісій. За повідомленням, яке надійшло до ЧГКЗПЛ з одного з районів області, до представників дільничних комісій застосовувалися методи залякування – у членів дільничних комісій, які представляють опозиційних кандидатів, правоохоронні органи проводили обшук з метою знаходження доказів торгівлі самогоном.

Факт брутального переслідування за політичні погляди наводить газета „Сіверщина” від 8 жовтня 2004 року: „Днями за особистою вказівкою голови Козелецької районної державної адміністрації Віктора Овдака звільнено зі своєї посади директора районної бібліотеки Анатолія Пенського за його політичні переконання – він є членом територіальної виборчої комісії від кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Анатолія Пенського звинувачено в тому, що змусив трьох сільських бібліотекарів погодитися працювати в дільничних комісіях саме від цього кандидата. А.Пенський є хорошим спеціалістом бібліотечної справи, відомим у районі краєзнавцем, і його звільнення влада навіть не намагалася подати як невідповідність посаді. Його змусили написати заяву про звільнення „за згодою сторін”.

Мабуть загроза звільнення примушувала людей, присутніх на мітингу 18 жовтня на підтримку В.Януковича, підходити до керівників своїх установ з метою засвідчити свою присутність.

Ще більше проявилось застосування силових методів щодо студентів гуртожитку Чернігівського педуніверситету з боку правоохоронних органів після студентського віче в Києві. З’ясовуючи, хто був його учасником, до гуртожитку завітали майор та лейтенант міліції. Суть профілактичної бесіди зводилася до своєрідного роз’яснення студентам їх прав: що можна робити, а що ні. Особливою увагою, користувались студенти учасники акції-звернення до ТВК: Олег Назаренко, Олександр Батюк, Аліна Фесюн. Так і не представившись, офіцери міліції пообіцяли політично активним студентам „прискорене” закінчення університету та багато різних проблем в разі, якщо вони продовживатимуть робити те, що на думку міліціонерів, робити не можна , а саме: реалізовувати своє конституційне право на свободу слова і переконань та активно приймати участь у виборчих процесах. Намагання використати правоохоронні органи з метою силового тиску на свідомість політично активної частини населення проявилося, коли міліція зупиняла транспортні засоби, якими громадяни намагалися дістатися до Києва, щоб взяти участь у акції біля ЦВК 24 жовтня.

Наведені приклади засвідчують, що представники влади напередодні виборів застосовує адміністративний та силовий тиск як вагомий засіб політичної боротьби. На думку комітету, випадки застосування адмінресурсу на Чернігівщині мають системний характер і створюють реальну загрозу проведенню прозорих, демократичних та вільних виборів.

Наприкінці хочеться додати, що у вересні та жовтні остаточно загострилася ситуація з дотриманням прав людини, пов’язаних з виборчим процесом. Почали відбуватися події, які можна назвати масовими порушеннями прав людин. Відбувається обмеження прав і свобод вагомої частини виборців. Дії правоохоронних органів перевищують їх конституційні повноваження. Порушення процесуальних норм та Конституції України під час їх діяльності стало систематичним і ніким не обмеженим.

Представниками держави вчинені дії, які свідчать про порушення статей 5 та 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини та Протоколу до неї, обов’язки по виконання яких взяла на себе країна.

Багато порушень були пов’язані з діяльністю органів державної влади по підвищенню іміджу та авторитету кандидата в Президенти, якого підтримує діючий Президент. Протягом останніх місяців адміністративний тиск на виборців ставав все більш міцним та нічим необмеженим. До тиску залучені правоохоронні органи.

Все вищенаведене дає право зробити висновок – вересень та жовтень підтвердили наші підозри про початок масових, брутальних порушень прав людини, пов’язаних з виборчим процесом.

Наталія Романова, Олексій Тарасов, Тухан Едієв,

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування