#ЗаЩо – під таким хештегом виходитиме нова рубрика на сайті УГСПЛ. У ній на прикладі конкретних історій ми розповідатимемо вам, за що погрожують і через що стаються напади на громадських активістів у різних регіонах України? Що спонукає їх ризикувати життям? І чому ситуація з безпекою громадянського суспільства поки що не покращується.

У Торецьку Донецької області, що за 8 кілометрів від лінії розмежування, зусиллями місцевого активіста Володимира Єльця працює приймальня УГСПЛ. Саме сюди по допомгу звернулися торецькі шахтарі, які з літа не отримують зарплату і навіть не можуть звільнитись, бо кадровий відділ їхнього підприємства не працює. Володимир Єлець допоміг їм створити профспілку, щоб захистити свої права. Тепер Володимиру погрожують, а по факту невиплати зарплати працівникам шахти поліція відкрила кримінальну справу. 

 

 

Не платять з серпня

Про те, що на «Шахті імені святої Матрони Московської» не платять зарплату, Володимир Єлець дізнався, коли до нього почалось ціле паломництво працівників. Володимир – відомий в Торецьку активіст. Він – координатор місцевої приймальні УГСПЛ, волонтер, та голова громадської організації «Твоє нове місто». 

Шахтарі почали приходити до Володимира зі скаргами ще восени минулого року. Кажуть – більше звернутись не було до кого, адже керівництва шахти в Торецьку немає. Службу безпеки шахти очолює колишній начальник міліції міста Юрій Гнатюк, тому у справедливе розслідування справи правоохоронцями вони не вірять. 

«Проблеми були різні. Хтось розповідав, що йому не заплатили лікарняні. Хтось – що шахта з нього вираховує аліменти, але до матері і дитини гроші не доходять. Інші помітили, що за них не платять в пенсійний фонд та ЄСВ, хоча люди оформлені офіційно», – говорить Володимир Єлець. 

«Шахта імені святої Матрони Московської» знаходиться у 8 кілометрах від лінії фронту. Ще у 2010 році це підприємство на 50 років взяла в оренду компанія Coal Energy. Її керівництво вже не раз потрапляло у справи правоохоронних органів.

У 2017 році управління Держпраці перевірило умови праці шахтарів та знайшло чисельні порушення техніки безпеки. Перевірку провели після трагедії – напередодні на шахті загинули четверо гірників. Прокуратура Донецької області тоді вручила підозру керівництву шахти. Але справу до суду передавати не поспішають.

У листопаді 2019 року видобуток вугілля на шахті припинили. Всю сировину, яка була на складах, продали. Як стверджують працівники, видобутого вугілля на шахті на той момент було на 60 мільйонів гривень. Але куди пішли ці гроші – не відомо. Напередодні, ще у серпні, працівникам перестали платити зарплату. Не знаючи, де шукати справедливості, на початку грудня шахтарі прийшли до приймальні УГСПЛ. 

«З однаковими колективними скаргами до мене прийшли відразу кілька груп шахтарів, – розповідає Володимир Єлець. – Ми поїхали на підприємство та хотіли зустрітись з керівництвом. Але не вийшло – на шахту нас не пустили».

Утім, до активістів вийшли представники керівництва та пообіцяли виплатити частину боргів у 20-х числах грудня. На тому й розійшлись.  

 

Для захисту прав створили профспілку 

Щоб відстоювати свої права, в тому числі за допомогою юридичних інструментів, шахтарі вирішили створити профспілку. 

«Формально дві профспілки вугільників вже існували, але останніми роками вони, м’яко кажучи, не працювали. Тому ми вирішили створити альтернативну, – розповідає Володимир Єлець. – На установчі збори прийшли близько 200 шахтарів. Профспілку очолив начальник ділянки прохідницьких робіт шахти Дмитро Баленко. Мене вибрали його заступником». 

У грудні борги працівникам так і не виплатили. Тому у середині січня профспілка провела акцію протесту під стінами підприємства. З’ясувалося, що на шахті встигло змінитись керівництво. Новий директор пообіцяв, що гроші працівникам заплатять до 1 лютого. Цього знову не сталось. 

У березні на підприємстві спробували відновити видобування вугілля. Хоча це – незаконно, бо у шахти ще 4 місяці тому завершились усі необхідні дозволи. 

«Ще восени підприємство розірвало договір з воєнізованою гірно-рятівною службою, яка в разі нещасних випадків мала б рятувати людей. У нього немає договорів ні з Держінспекцією з праці, ні з гірною інспекцією, ні з іншими органами. Незважаючи на це, на початку березня на шахті намагались відновити роботи, – розповідає Володимир Єлець. 

 

 

За його словами, причина в тому, що орендарі шахти заключили договір з «Метінвестом» на поставку вугілля та вже отримали аванс за нього. Щоб поставити обіцяне вугілля, підприємство мало працювати, незважаючи на те, що це може призвести до загибелі людей. 

Щоб зупинити незаконний видобуток вугілля, 10 березня профспілка влаштувала акцію протесту. Деякі гірники прийшли, щоб офіційно звільнитись – без цього вони не можуть влаштуватись на нову роботу. Вони прорвались до адміністративної будівлі шахти, але зі службою безпеки відбулись сутички. А начальник служби безпеки Юрій Гнатюк притис Володимира біля дверей та погрожував. 

«Він казав, що я дуже пошкодую, мовляв «ти не розумієш, чим займаєшся» та «тобі це так просто не минеться», – згадує Володимир. 

Спочатку активіст не надав цьому значення. Але потім з різних джерел почали повідомляти, що про нього розпитують. 

«Питали, хто я такий, де живу, та хто мене «кришує», – говорить він. – Наступного дня я почав помічати різних людей поруч. За мною почали стежити. Я зрозумів, що від погроз вони перейшли до підготовки». 

 

 

Це вже не перший випадок, коли через свою активну громадську діяльність Володимир Єлець наражається на небезпеку. У 2017 році невідомі спалили його волонтерський бус. На цій автівці активіст возив допомогу українським військовим. Тоді він подав заяву до торецької поліції, але протягом майже трьох років слідство саботувалося всіма можливими способами. У 2019 році справу було передано до обласної поліції в Маріуполь, що ще й унеможливило Володимиру контроль за ходом слідства. Володимир вважає, що це було зроблено навмисне. 

Цього разу щоб убезпечитись, Володимир записав відеозвернення та опублікував його на своїй сторінці у Фейсбук. Це було 11 березня. 

«Гнатюк погрожував мені фізичною розправою. Тому заявляю, що будь-які нещасні випадки, які зі мною відбудуться, я буду пов’язувати з цими погрозами», – розповів він на відео. 

 

З орендарем можуть розірвати договір

 

Після відеозвернення стеження за Володимиром припинилось. Акція протесту спрацювала. Наразі на «Шахті імені святої Матрони Московської» вугілля не видобувають – лише викачують воду, щоб вона не завалилась. Цим займається близько 20 працівників. 

Проте понад чотири сотні співробітників досі знаходяться у підвішеному стані. На підприємство їх не пускають, відділ кадрів закритий, а у їхніх трудових книжках досі вказано, наче вони працюють на шахті. Через це вони не можуть навіть офіційно влаштуватись на іншу роботу та отримати довідку про заборгованість перед ними.

«Не отримуючи зарплату з серпня, деякі шахтарі вимушені були набрати кредитів – хтось на лікування, хтось на поховання близьких. Таких історій за півроку назбиралось чимало, – говорить Володимир. – Тому ситуація критична». 

Протягом чотирьох місяців УГСПЛ зверталась до голови Донецької обладміністрації, до Президента та в прокуратуру. Кримінальна справа щодо невиплати зарплат внесена до ЄРДР, але розслідування триває вже четвертий місяць. 

«Наразі захищати трудові права людей на прифронтових територіях важливо, як ніколи, – вважає Володимир Єлець. – Потрібно показати мешканцям Донбасу, що на звільненій території, на відміну від окупованої, працюють закони та діють правоохоронні органи. Але поки що у нас не краще». 

Борг шахтарям складає близько 19 мільйонів гривень. А згідно з базою даних Youcontrol шахта заборгувала державі майже 27,5 мільйонів гривень податків. 

 

 

У грудні минулого року активісти профспілки звернулися до представника Офісу Уповноваженого ВР з прав людини у Донецькій та Луганській області Павла Лисянського. Вони добились того, щоб на підприємстві відбулась перевірка Управління Держпраці та Фонду держмайна. Перевірка розпочалась 16 березня, проте у зв’язку з карантином наразі зупинена. Якщо порушення будуть офіційно підтверджені, держава може розірвати договір оренди з приватною фірмою Coal Energy. Шахтарі збираються йти до суду і вимагати, щоб борги по зарплаті їм врешті виплатили, а у трудових книжках зробили позначки про звільнення. 

Проте незважаючи на всі зусилля активістів, керівництво шахти досі ігнорує і профспілку, і законні вимоги державних органів. 

 

Матеріал підготовлено у рамках проекту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні та Європейського Союзу.