На Всеукраїнських зборах представників ЗМІ український Омбудсман висловила тривогу за дотримання права громадян на достовірну інформацію під час наступної виборчої компанії і закликала журналістів до професійної солідарності

Моніторинг дотримання прав громадян України на достовірну інформацію, проведений Уповноваженим під час попередніх президентської та парламентської виборчих кампаній, виявив численні факти брутального порушення прав людини на об’єктивну, неупереджену інформацію.

Зокрема, йдеться про безпрецедентний тиск на ЗМІ та журналістів органами державної влади і місцевого самоврядування, олігархічними структурами та політичними партіями.

Щоб монополізувати вплив на громадську думку, керівників незалежних ЗМІ піддавали арештам, шантажу та залякуванням з допомогою фіскальних органів. При цьому вилучалися тиражі газет, робилися численні судові позови щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а над журналістами чинилися фізичні розправи. Мали місце також відмови друкувати та поширювати окремі незалежні та альтернативні видання.

Нова президентська виборча компанія ще попереду, проте на ЗМІ, як головний інструмент реалізації конституційного права людини на правдиву інформацію, уже чиниться тиск. Зокрема, призупинено дію нульової ставки податку на прибуток редакцій ЗМІ, не звільнено від оподаткування операції продажу періодичних видань, що неодмінно призведе до банкрутства не лише місцевих, але й центральних видань, зробить їх ще більш залежними від засновників та спонсорів.

Виступаючи на Всеукраїнських зборах представників ЗМІ з порядком денним: “Українська журналістика у рік президентських виборів”, Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова наголосила на тому, що проблема захисту свободи слова і засобів масової інформації, зокрема під час виборчої кампанії, – це проблема державної ваги, вирішити яку мають органи державної влади та місцевого самоврядування, і насамперед – перші особи держави. Знайти управу на свавільного чиновника, олігарха, політичного діяча, змінити недемократичні норми закону під силу лише їм.

Суспільство, позбавлене об’єктивної інформації, є сліпим. Під час виборчої компанії ця проблема переростає в проблему державної ваги, бо не інформована чи дезінформована громадськість позбавляється конституційного права вибору гідного керівника держави.

На думку Уповноваженого, все більш загрозливою для свободи слова стає задоволення позовних вимог до ЗМІ про відшкодування моральної шкоди у великих розмірах. У деяких областях стягнення з редакцій значних сум у формі відшкодування моральних збитків стало своєрідним бізнесом. Уповноваженому доводиться оперативно втручатися у ці процеси, а інколи й виконувати і роль медіатора між позивачем та відповідачем, як це було у Кіровограді.

Уповноважений вважає, що стаття 277 нового Цивільного кодексу, яка розцінює будь – яку критику як “негатив”, збільшить кількість позовів до ЗМІ, зробить їх безголосими, безпорадними і безправними.

Практика показує, що чиновник у боротьбі зі свободою слова є дуже винахідливим. Зокрема, в Криму на редакторові газети “Євпаторийская неделя” Володимирові Лутьєву відпрацьовувався новий метод боротьби зі свободою слова – не вбиваючи, знищувати журналістів довічним ув’язненням або нескінченними слідчими діями за сумнівними звинуваченнями в організації замаху.

Ніна Карпачова наголосила також на тому, що Уповноважений продовжує своє незалежне розслідування обставин убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Допоки не буде знайдено голову загиблого журналіста, а правоохоронці не розкриють цей зухвалий злочин, сказала вона, доти міжнародний імідж держави буде виглядати, як “вершник без голови “.

Вона закликала журналістів і надалі не припиняти пошуки справжніх винуватців загибелі своїх колег.

Протистояти наступу на право людини на інформацію, свободу думки і слова, журналісти мають насамперед професійною солідарністю. – У ваших руках, – нагадала Уповноважений з прав людини, – потужний засіб морального впливу, формування громадської думки. Підтримуйте один одного, спрямовуйте слово-зброю на захист прав людини і демократії.