До Вашої уваги ВИСНОВОК Української Гельсінської спілки з прав людини на проект Закону України Про внесення змін до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України»  щодо усунення колізій в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (реєстр.№4413-1 від 08.12.2020)

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», а саме до частини статті 8 Закону щодо складу та порядку делегування кандидатів до складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Загальний висновок: законопроект погіршує діючу процедуру, ставить в нерівні умови суб’єктів делегування кандидатів до складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, безпідставно обмежує участь в цьому процесі організації громадянського суспільства.

1. Законопроектом пропонується суттєво змінити склад Наглядової ради НСТУ (далі – НР), умови обрання та роботи її членів, при цьому не наводиться належної мотивації.
2. Передовсім, впадає в очі зменшення кількості та порушення принципу пропорційного представлення представників громадських об’єднань відносно кількості представників від політичних партій та фракцій ВРУ, що має забезпечувати збалансований склад НР.

Абсолютно невиправданим є пропонування в Законопроекті представників від профспілок, що створюватиме, і потенційно і реально, конфлікт інтересів, оскільки в пп.2 п.3 статті 9 зазначено, що не можуть бути членами Наглядової ради НСТУ: «… працівники чи представники телерадіоорганізацій, що мають ліцензію на здійснення мовлення в Україні або виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій». Натомість, пропоновані представники профспілок по факту належать або можуть бути прирівняні саме до цієї категорії осіб.

3. Пропозиція щодо зменшення представників від організацій громадянського суспільства призведе до втрати збалансованого на сьогодні представлення через їхніх представників в НР усіх основних сфер громадського життя.
4. Запропоновані зміни Статті 8 необґрунтовано замінюють критерії для організацій громадянського суспільства, які делегують дев’ять членів до НР, а саме:

4.1) частина перша: чинний Закон передбачає делегування від «громадських об’єднань та асоціацій, основним видом діяльності яких є діяльність:» (далі за переліком); Законопроектом пропонується замінити ці слова словами «громадських об’єднань, які створені для задоволення інтересів громадян у сферах:» (далі за переліком).

По-перше, з суб’єктів делегування виключаються асоціації, по-друге, запропоновані зміни не враховують ціннісну основу Закону України «Про громадські об’єднання», які змінили орієнтацію мети громадських об’єднань з «інтересів членів організації» на суспільні інтереси (див. Рекомендацію CM/Rec(2007)14 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам (Щодо створення та діяльності неурядових організацій https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_937#Text ).

Так само обмежувальними є змінені сфери діяльності громадських об’єднань (п.1 і 3 частини першої).

Тому, запропоновані зміни обмежують коло суб’єктів делегування членів до НР;

4.2) частина друга доповнює вимоги до суб’єктів делегування представників до складу НР, а саме:

– це мають бути громадські об’єднання, які не просто діють, а активно діють. На противагу чинній редакції, яка визначає ознаки «активності», Законопроект  визначає перелік документів, які зобов’язаний подати суб’єкт делегування з числа громадських об’єднань на підтвердження своєї активності до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Вважаємо такі додаткові обтяження неправомірними і безглуздими, оскільки перевірити «активність» громадського об’єднання достатньо легко через простий пошук в мережі Інтернет;

– в чинній редакції громадські об’єднання повинні діяти у визначених сферах «не менше трьох», а пропонується «не менше п’яти» років. Збільшення терміну діяльності громадських об’єднань також не обґрунтовано;

– за Законопроектом діяльність громадських об’єднань повинна охоплювати територію всієї України. На підтвердження цього в переліку документів на підтвердження «активності» пропонується подати документ про  наявність у об’єднання відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України або участі у періодичних заходах об’єднання більше як 100 учасників з усіх  адміністративно-територіальних одиниць України (п.7).

Повертаючись до питання про давно змінену ціннісну основу Закону України «Про громадські об’єднання», звертаємо увагу на принципи утворення і діяльності громадських об’єднань, які включають принцип  вільного вибору території діяльності (п. 3 частини першої статті 3). Тому, обмеження прав громадських об’єднань за територіальною ознакою порушує принципи їх діяльності та посягає на свободу асоціацій (свободу об’єднання – стаття 36 Конституції України);

– громадське об’єднання також повинно підтримуватись іншими громадськими об’єднаннями. На нашу думку. Це недоречна заміна «асоціацій» як суб’єктів делегування.

В цілому перелік документів, який пропонується подавати на підтвердження «активності» громадського об’єднання виглядає штучним обмеженням для недопущення до процедури формування складу Наглядової ради НСТУ незалежних прогресивний організацій громадянського суспільства.

Розглянемо для прикладу деякі з запропонованих в переліку документів:

(1) річні фінансові звіти об’єднання із зазначенням детального аналізу доходів і витрат. Усі документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності готуються суб’єктами господарювання на основі затверджених форм. Ступінь деталізації звітів визначена відповідними наказами Мінфіну;

2) документ про організацію об’єднанням періодично, не рідше ніж декілька разів на рік, заходів щодо вирішення проблемних питань у відповідній сфері. Вирішення проблем у відповідних сферах – завдання держави, а організації громадянського суспільства привертають увагу держави до відповідних проблем, пропонують шляхи їх вирішення, а також відповідну експертну та технічну допомогу.

Згадані невиправдані вимоги просто зменшать або й виключать конкурентність чи змагальність в процесі відбору кандидатів, оскільки одиниці організацій, які кандидуються до членства в НР, відповідають таким вимогам.

З огляду на вищевикладене, запропонований текст Законопроекту не рекомендується до розгляду й ухвалення.

15 грудня 2020 року

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ