![](https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/zahlushky-UHSPL-750-450-piks-380x145.png)
Суд виніс вирок вбивцям активіста з Бахмута Артема Мирошниченка
Через 4,5 роки після нападу Слов’янський міський районний суд оголосив вирок вбивцям активіста та волонтера...
02 July 2024
Після початку повномасштабного вторгнення багато людей з інвалідністю евакуювалися у заклади інституційного догляду. Там вони стикнулися з дискомфортом та нестачею догляду. Своїми історіями вони поділилися з The Washington Post. Про те, чим це зумовлено, — роз’яснили правозахисники.
Багато закладів інституційного догляду побудовані за радянських часів: тоді їх часто розміщували у віддалених районах. Вони забезпечують мінімальний комфорт і майже не дають свободи мешканцям, які не можуть пересуватися чи взаємодіяти з іншими без сторонньої допомоги.
Перед вторгненням Україна почала реформу соціальних послуг, щоб покращити життя для людей з інвалідністю, але це стало на паузу. Російське вторгнення повернуло все до переповнених закладів з недостатньою кількістю персоналу, де деякі жителі можуть тижнями не вставати з ліжка.
Національна асамблея людей з інвалідністю України зазначила у своєму звіті, що багато закладів догляду в Україні не мають достатньої кількості працівників. Деяким установам не вистачало ресурсів і до повномасштабного вторгнення. Знайти персонал для роботи — у віддалених місцях та з нижчою заробітною платою — важко, і це теж ускладнює роботу. Про це розповідає Маргарита Тарасова, координаторка проєктів УГСПЛ, яка працює з Національним превентивним механізмом.
Нестача персоналу викликає відповідні наслідки. Літнім людям недостатньо догляду, як і інших заходів. У звіті механізму за 2020 рік зазначається, що 99% відсотків людей з обмеженою мобільністю не мали можливості гуляти на вулиці.
«Одного разу ми знайшли жінку, яка не могла ходити, і в неї була такі сильні пролежні, що можна було буквально побачити кістку», — розповідає Маргарита Тарасова. Після більш ніж року війни, ці заклади переповнені евакуйованими людьми з інвалідністю та людьми старшого віку. Нестача працівників тільки збільшилася: багато з них евакуювалися з країни.
«Мені краще бути під обстрілом, ніж бути там», — розповів 54-річний Віктор Криворучко про будинок літніх людей під Уманню, куди його привезли в грудні. Під час його жахливого перебування, за його словами, у нього забрали паспорт, у повітрі тхнуло людськими екскрементами, а персонал регулярно не змінював підгузок одному з його сусідів по кімнаті. «Це було справжнє пекло».
Умови в деяких закладах настільки погані, що деякі мешканці вирішують повернутися додому, обравши ризик обстрілів замість дискомфорту у закладах догляду.
Повний матеріал читайте англійською за посиланням.
Українська Гельсінська спілка разом з партнерами по Коаліції «Україна. 5 ранку» Центром «Соціальна дія», Fight for Rights, ГО «Україна без тортур» та Експертним центром з прав людини з березня 2022 року моніторить ситуацію в місцях несвободи України та вплив війни на людей, що там перебувають та працюють.
Незабаром організації опублікують звіт за результатами польового дослідження. Попереднє дослідження тут.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Через 4,5 роки після нападу Слов’янський міський районний суд оголосив вирок вбивцям активіста та волонтера...
02 July 2024
Нещодавно в Міністерстві освіти і науки України запропонували на прийняття проєкт наказу «Про затвердження порядку...
01 July 2024
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення...
28 June 2024