Третій рік у Чернігові триває судова тяганина через бійку Зеленбудівця Віктора Донця та активіста Олександра Гашпара. Його обвинувачують у нанесенні легких тілесних ушкоджень працівнику Зеленбуду. У справи вже вийшли строки давності і її могли закрити. Але Гашпар подав клопотання проти закриття, бо не визнає обвинувачення. Він вважає, що суд упереджено розслідує справу, через його антикорупційну діяльність щодо Зеленбуду та місцевої влади.

Бійка з зеленбудівцем

29 березня 2018 року Олександр з Фейсбуку дізнався, що у парку Коцюбинського вирубують дерева. Зазвичай цим займається комунальне підприємство “Зеленбуд”. Олександр зібрався та поїхав “на Вал”, так чернігівці називають парк. У цей час зеленбудівці вже працювали бензопилами. Прибувши на місце, Гашпар запустив відеотрансляцію на Фейсбук та запитав дозвільні документи у працівників Зеленбуду. Активіст каже, що йому показали акт та ордер на вирубку від 14 березня. Хоча стан дерев оцінювали у день вирубки.

Управління ЖКГ зібрало незалежну комісію з громадських активістів, комунальників та науковців. Члени комісії обходили Вал та оцінювали стан дерев. З описаних ста дерев аварійними визнали тільки вісім чи девять, пригадує голова ГО “Еко місто” Сергій Безбородько, який входив у комісію. За його словами, ті дерева, про які розповідає Гашпар, навіть не входили у план оцінювання. Спил дерев відбувся незаконно, бо комунальники не мали на це ордеру, додає Олександр Гашпар. 

Активіст почав знімати на відео свіжозрубаний стовбур дерева, щоб показати глядачам трансляції – дерева здорові. Тоді активіст назвав працівників Зеленбуду “покидьками, які перетворюють Чернігів на пустелю”. Водію Зеленбуду Віктору Донцю це не сподобалось, каже Гашпар. Між активістом та водієм почалася суперечка, яка переросла у штовханину.

“Він вдарив мене у скроню. Я лікувався два тижні, купляв ліки та крапельниці за свої гроші”, – казав Віктор Донець у сюжеті каналу “Дитинець”. Завідувачка неврологічного відділення №4 Лариса Кадіна у тому ж сюжеті повідомила, що Донця госпіталізували на наступний день із закритою черепно-мозковою травмою та струсом мозку. Олександр Гашпар каже, що не поїхав у лікарню знімати побої, на відміну від опонента. 

Дві справи, до суду дійшла одна

Деснянський суд Чернігова третій рік розглядає справу за заявою працівника Зеленбуду Віктора Донця. Донець позивається проти активіста Олександра Гашпара через умисно нанесені тілесні ушкодження, а саме струс мозку.

Останнє засідання мало відбутися 14 квітня цього року, але не з’явилася прокурорка Тетяна Мозгова. Активіст вважає, що Мозгова не прийшла, бо знала, що будуть ЗМІ. А потерпілий уже й сам “задовбався ходити” на засідання, сказав він журналістам чернігівського видання Чeline після суду. На наступному засіданні мають заслухати свідків зі сторони обвинувачення, а далі відбудуться дебати між сторонами, тож справа близиться до вироку.

Позитивного рішення у провадженні активіст не очікує, бо за весь час слідство не проводило із ним жодних слідчих дій. Клопотання про долучення свідків та доказів слідча відхилила і не долучила до провадження навіть попри ухвали суду, каже Олександр. Він припускає, що у якості вироку суд може призначити йому штраф від 850 до 1700 гривень, або арешт до 6 місяців. Але через інвалідність першої групи та гемодіаліз (метод позаниркового очищення крові при гострій і хронічній нирковій недостатності), арешт може стати для нього смертною карою, каже активіст.

Одразу після бійки Гашпар також подавав заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень Віктором Донцем. Але розслідування по ньому “рухається не так активно”, як справа за заявою зеленбудівця, каже Олександр. 

Поліція навіть вдалася до хитрощів, розповідає Гашпар. Слідча у справі за його заявою викликала, щоб видати направлення на судово-медичну експертизу, але разом із тим вручила підозру у справі Донця. Зараз активіст не знає, чи відкрите провадження за його заявою, адже справу закривали, бо не побачили вини зеленбудівця у нанесенні тілесних ушкоджень.

Чому суд може бути упередженим до активіста?

Олександр Гашпар викриває корупцію у закупках міської влади та Зеленбуду. Антикорупційна діяльність заважає фігурантам розслідувань, каже активіст, тому вони намагаються вплинути на суд. Зокрема, мова про суддю Андрія Сапона, який веде справу за заявою Віктора Донця, та адвоката, який представляє його інтереси.

Представник потерпілого зацікавив Гашпара, бо це той самий адвокат, який у 2017 захищав у тому ж Деснянському суді голову Чернігова Владислава Атрошенка. Тоді справа стосувалася невчасно задекларованого авто вартістю два мільйони двісті тисяч гривень. Олександр каже, що суд зробив усе можливе, аби Атрошенко уникнув покарання. А ще суддя Андрій Сапон працював помічником голови міста Владислава Атрошенка. Через це Олександр Гашпар двічі заявляв про відвід судді, але клопотання не задовольнили.

Упереджено розслідувати справу можуть ще й через корупційний скандал, до якого причетний суддя Сапон, вважає активіст. У серпні-жовтні 2018 року прокурор Чернігівської обласної прокуратури Сергій Фурсій отримав дві тисячі доларів за обіцянку вплинути на суддю Андрія Сапона. Він мав прийняти рішення щодо повернення автівки, яку слідство вилучило у ході досудового розслідування однієї кримінальної справи. Поліція тримала автівку чотири роки. І суддя Сапон таки прийняв рішення на користь повернення машини. Після цього у його кабінеті проводили обшуки, але підозру не вручили. Сергію Фурсію, вже екс прокурору, присудили штраф у розмірі 25 500 гривень.

Окрім цього, активіст говорить про можливий вплив на справу заступника голови Деснянського суду Вадима Коверзнева. Його дружина – головна юрисконсультантка Зеленбуду, де працює потерпілий. Та й Зеленбуд неодноразово фігурував у розслідуваннях  активіста. У 2018 році активіст розслідував, що Зеленбуд закупив катальпи в декоративних ящиках за завищеними цінами. Поліція звернула увагу на цю інформацію і, згодом, відкрила провадження за зловживання службовим становищем працівниками Зеленбуду  – стаття 191-3 Кримінального кодексу України. 

Через усі ці обставини Гашпар клопотав про переведення справи до Новозаводського суду Чернігова. Клопотання відхилили. 

Зеленбуд і вирубка дерев

Тисячі дерев вирубуються, а саджається набагато менше, розповідає Олександр Гашпар про роботу комунальників. У 16-17-му роках Зеленбуд видав ордери на знесення понад п’яти тисячі дерев, розповідав колишній керівник компанії Роман Старіков. Натомість посадили лише 348 нових, каже Гашпар. 

Проблеми з вирубкою дерев на Валу так і залишились. 20 квітня у частині Валу, яка належить заповіднику “Чернігів стародавній”, видалили каштани, клени, липи, розповів голова ГО “Еко місто” Сергій Безборотько. Щоб контролювати вирубку дерев, активісти створили громадську раду з озеленення, але позитивних кейсів, каже екоактивіст, поки мало.

Вирубка дерев відбувається через недолугі правила благоустрою, каже Сергій Безбородько. Зеленбудівці визначають, які дерева аварійні і потім зносять. Але аварійним можна визначити дерево, у якого є дупло або розтріскана кора, каже екоактивіст Безбородько. Окрім того, у бюджеті Зеленбуду не закладають гроші на лікування дерев,  є тільки вирубка і посадка, додає голова “Еко міста”. 

Та навіть новопосаджені дерева не завжди можуть замінити старі. Треба саджати високоростучі, сухостійки та невибагливі дерева, говорить екоактивіст, бо інші дерева складно вирости в урбанізованому місті.

Олександр Гашпар припускає, що інтерес у вирубці дерев може бути через котельню по вулиці Інструментальній 14а, яка працює на дерев’яній щепі. Її отримують у результаті переробки дерев на дробильній машині і використовують, як паливо для котельні. За рахунок неї обслуговують район Масани у Чернігові.

Котельня належить Чернігівській генеруючій компанії, яка входить до компанії “Кліар енерджі”. А от один із власників “Кліар-енерджі-Херсон” – голова Чернігова Владислав Атрошенко. Про це стало відомо після того, як Атрошенко задекларував спадок від батька. 

Активіст Олександр Гашпар продовжує розслідувати, як пов’язана котельня у Чернігові та бізнес голови міста.

***

Матеріал підготовлено у рамках проєкту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за підтримки Європейського Союзу.