Публікація

Навіщо Україна подала до ЄСПЛ шосту заяву проти Росії

Україна подала шосту міждержавну заяву до ЄСПЛ проти Росії, у якій держава обґрунтовує системне незаконне переслідування своїх громадян у Росії та окупованому Криму. На думку юристки УГСПЛ заява посилить індивідуальні скарги у Суді українців, що постраждали внаслідок агресії РФ, та покаже масштабність, системність та загальну картину переслідування громадян через політичні мотиви.

Джерело: Центр інформації про права людини

Про подання заяви повідомив заступник міністра юстиції – Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

«У заяві детально описані випадки незаконного утримання 71 українця. Ми доводимо відсутність будь-яких ознак правосуддя чи правової системи у РФ проти українців. Ми будемо поступово доповнювати заяву подальшими доказами», — сказав міністр юстиції України Павло Петренко. Таким чином, як кажуть у Мін’юсті, Україна домагається переведення питання політв’язнів із політичної у правову площину та відповідальності Росії за порушення прав громадян України.

У Мін’юсті вказують, що у Росії переслідують громадян України за ознакою національності, віросповідання та за ознакою політичних чи громадянських поглядів.

«Той факт, що за вивішення (Володимиром Балухом — ред.) українського прапора у Росії дають тюремний термін — безпрецедентний з точку зору міжнародного права», — коментує Павло Петренко.

Іван Ліщина

«Коли ми протягом трьох місяців готували заяву, у нас було відчуття, що ми працюємо над описом московських процесів у 1930-ті роки, коли справи будуються на обмові та свідченнях друга, якого перед цим катували в ув’язненні. Знаходять людину, з неї вибивають свідчення і та показує на іншу людину. Потім з тієї людини також вибувають покази і таким чином рухаються далі. В залежності від того, чи ти готовий підтримати свідчення у суді людина стає або свідком, або обвинувачуваним», — розповідає Іван Ліщина.

Ігор Котелянець під час конференції у Києві зацитував свідчення про катування свого брата Євгена Панова, який допомагав українській армії.

«Били залізною трубою у частині голови, спини, нирок, рук, ніг, затягували наручники із заду до оніміння рук, потім підвішували за наручники. Вони згинали мої ноги в коліна, застібали наручниками попереду трохи нижче коліна і вставляли під коліно палицю, після чого двоє чоловіків, взявши з двох сторін піднімали мене на цій палиці. Від цього я відчував страшний біль. Коли це не діяло, то підключали клеми до статевих органів та підключали електричний струм. Вивозили у ліс для імітації страти», — цитує свідчення Євгена Панова Ігор Котелянець.


Україна вважає, що Росія порушила Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:

  • ст. 3 про заборону катувань;
  • ст. 5 про особисту свободу;
  • ст. 6 про право на справедливий суд;
  • ст. 8 про повагу до особистого та сімейного життя;
  • ст. 10 про свободу вираження поглядів;
  • ст. 13 про ефективний засіб захисту;
  • ст. 18 про межі застосування обмежень прав(заборона використання дозволених Конвенцією обмежень прав для цілій інших ніж ті, для яких вони були передбачені) щодо своїх громадян, яких Росія переслідує за політичними мотивами.

У заяву від України увійшли, зокрема, справи 26 лютогоХізб ут-Тахрірактивістів Євромайдану“українських диверсантів” та “чеченські справи”.

«Наша мета — отримання рішення ЄСПЛ, де суд констатує порушення норм Конвенції і зобов’яже Росію звільнити українців та повернути їх на територію України», — додав міністр.

У Мін’юсті кажуть, що у заяві є перелік причетних до викрадення, позбавлення волі та катувань громадян України. У відомстві сподіваються, що ця заява буде додатковим аргументом для партнерів України, аби вони вводили санкції проти керівництва Росії та винних у переслідуванні громадян України.

Міждержавна заява проти Росії посилить індивідуальні скарги українців у ЄСПЛ, які постраждали внаслідок агресії Російської Федерації, та покаже масштабність, системність та загальну картину переслідування громадян через політичні мотиви, — Дар’я Свиридова, УГСПЛ

За словами Павла Петренка, Україна як членкиня Ради Європи через політв’явнів, які десятки днів голодують, проситиме суд розглянути справу швидше, аніж як це відбувається із стандартним розглядом міждержавних справ.

«Ми подали окремі заяви за правилом 39 Конвенції про невідкладні заходи задля захисту життя та здоров’я Станіслава Клиха, Володимира Балуха, Еміра-Усеїна Куку та Сергія Литвинова. Адже у нас є інформація, що їхній стан здоров’я вимагає негайного втручання і підтримки з боку Росії, яку українці не отримують, знаходячись за ґратами. Якщо суд береться за справу в межах 39-го правила, то він автоматично розглядає справу як таку, яка є пріоритетною», — додав Іван Ліщина.

Уповноважений у справах ЄСПЛ переконаний, що рано чи пізно Росія виконає рішення Європейського суду з прав людини.

«Існує спеціальний механізм виконання рішень ЄСПЛ, який включає в себе нагляд за виконанням з боку Комітету міністрів Ради Європи. Тиск, який чиниться з боку цього органу та інших органів Ради Європи, як правило з часом призводить до виконання рішення Європейського суду з прав людини. Туреччина також відмовлялась виконувати рішення, які стосувались конфлікту Північного Кіпру, але зараз вона починає шлях у напрямку визнання і виконання рішень», — коментує Іван Ліщина.

36292100432_e9bfbd4f9c_k
Юристка УГСПЛ Дар’я Свиридова. Фото Українського кризового медіацентру. Архів

Міждержавна заява проти Росії посилить індивідуальні скарги українців у ЄСПЛ, які постраждали внаслідок агресії Російської Федерації, та покаже масштабність, системність та загальну картину переслідування громадян через політичні мотиви. У цьому переконана експертка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.

Українські правозахисники нарахували десять випадків тиску на адвокатів та правозахисників, які допомагають українським політв’язням в окупації.

«В умовах тотальної відсутності справедливого судочинства на окупованих територіях вони намагаються надавати політв’язням професійну допомогу. Але тиск на них чиниться, починаючи від погроз, обшуків, завершуючи позбавленням волі. Найвідоміші випадки — арешт адвоката Еміля Курбедінова, на 10 діб він фактично був вибитий із деяких справ, та арешт правозахисника Кримської солідарності Сервера Мустафаєва», — розповіла Дар’я Свиридова.

Нагадаємо, інші заяви України проти Росії стосуються незаконної анексії Криму, масових порушень прав українців в Криму (викрадення, вбивства, позбавлення волі, порушення права власності, порушення права на справедливий суд) під час захоплення півострова, порушення прав людини під час військових дій на Донбасі, викрадення дітей-сиріт з інтернату Луганщині.

Раніше повідомлялось, що українці подали до Європейського суду з прав людини вже понад 2 тисячі індивідуальних скарг проти Росії.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Позасудові страти та насильницькі зникнення полонених військовослужбовців. До МКС передали інформаційне повідомлення щодо вчинення РФ воєнних злочинів під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве

Чергове інформаційне повідомлення спільно готували УГСПЛ та прокурори Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів,...

06 Грудня 2019

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: