Напередодні чергового раунду слухань нових законодавчих ініціатив громадянського суспільства України в Комітетах ВР ми вирішили обговорити з директоркою БО «Легалайф-Україна» Наталією Ісаєвою перспективи правового врегулювання секс-праці в Україні, причини появи «Маніфесту секс-працівників України» та позицію спільноти секс-працівників до «Скандинавської моделі» криміналізації покупки секс-послуг.

На початку червня 2020 року на порталі БО «Легалайф-Україна» був оприлюднений «Маніфест секс-працівників України» в якому було значно розширене коло тем, запропонованих секс-працівниками для громадського обговорення. Чому ви вирішили опублікувати цей документ саме зараз, і чому вами було прийнято рішення розширити коло проблематик правового регулювання секс-праці в Україні?

Маніфест був опублікований 2 червня, в Міжнародний день секс-працівників. Це одна з чотирьох дат на рік для мобілізації зусиль спільнот секс-працівників у боротьбі за права людини на міжнародному рівні.

Я б сказала, що коло проблематик в нашому Маніфесті не розширене, а уточнене. Ми в БО «Легалайф-Україна», як і світовий рух секс-працівників в цілому, завжди орієнтуємося в роботі на особливі потреби і проблеми, з якими стикаються усі без винятку секс-працівники: гетеро/гомо/бісексуальні жінки і чоловіки, трансгендерні люди, люди, що живуть з ВІЛ чи з залежностями, корінні мешканці або ж мігранти. Саме тому під час розгляду варіантів юридичного регулювання секс-праці необхідно враховувати всіх, а не «забувати» в обговореннях цілу низку категорій людей, підтримуючи стереотипне уявлення про те, що в секс-праці беруть участь тільки жінки. Наприклад, чоловіків секс-працівників взагалі не враховують, оскільки вони не вписуються в «ідеальні» уявлення тих, хто бачить в секс-праці тільки форму експлуатації та насильства над жінками. Чоловіки не відповідають стереотипному уявленню про жінку-жертву, яка потребує порятунку та реабілітації від «проституції».

Протягом останнього року в вітчизняних ЗМІ і соцмережах активно обговорюється можливість прийняття Україною т.зв. «Скандинавської моделі криміналізації покупки» в якості варіанту правового врегулювання проблем секс-праці в Україні. У «Маніфесті» немає згадки про вашу позицію щодо цієї моделі. Яка позиція БО «Легалайф-Україна» по відношенню до можливості подібного регулювання?

Ми виступаємо категорично проти кримінального переслідування за покупку секс-послуг, тобто ми проти так званої «шведської/скандинавської моделі». Ця модель заснована на ідеології, купі неправдивої інформації, на моралізуванні і нехтуванні здоров’ям, безпекою та добробутом секс-працівників. Також ця модель нехтує нашим правом на вибір. На нашу думку, даний підхід («боротьба з попитом») є нікчемним.

Ми чітко відокремлюємо секс-працю, здійснювану повнолітніми людьми, від проблем експлуатації, торгівлі людьми та злочинів по експлуатації дітей.

На сьогоднішній день, на превеликий жаль, в частині країн кримінальне переслідування клієнтів секс-працівників стало частиною нової правової системи, призначеної для викорінення секс-праці/торгівлі людьми шляхом «ліквідації попиту». У 1999 році в Швеції було введено кримінальне переслідування клієнтів на тлі вже чинного кримінального переслідування третіх осіб. При цьому самостійне заняття секс-працею залишилося легальним. Сьогодні на багато країн здійснюється неймовірний тиск, щоб вони ввели цю модель, яка відома під назвами: «шведська», «скандинавська» або «модель ліквідації попиту». Та шкода, яку ця модель приносить здоров’ю, правам, умовам життя секс-працівників майже ніколи не обговорюється, а секс-працівникам та представникам організацій секс-працівників не дають права взяти участь в обговореннях.

З цього випливають і наші вимоги, викладені в Маніфесті:

• Ми, секс-працівники України, заявляємо, що ми є. Ми добровільно приймаємо рішення надавати сексуальні послуги за винагороду, і визнаємо секс-працю – нашою працею.
• Ми стверджуємо, що ми є експертами в своїх потребах і налагодженні свого життя, і ми здатні нести відповідальність за свій вибір.
• Ми вимагаємо поваги наших прав і потреб. Ми не вимагаємо ніяких «особливих» прав, окрім тих, які гарантовані Конституцією України та описані в Міжнародних конвенціях, ратифікованих Україною. Права людини носять загальний характер: права секс-працівників – це права людини. Ми боремося за визнання рівних прав для секс-працівників:

 на самовизначення і свободу розпоряджатися своїм тілом, на вибір професії, на працю і об’єднання;

 на недоторканність особистого життя і свободу від втручання в неї;

 на захист закону;

 на свободу від насильства і дискримінації тощо.

І далі детальніше про ті групи, про які на засіданнях з обговорення правового регулювання в Україні практично ніколи не згадується – про секс-працівників мігрантів і секс-працівників ЛГБТ.

“Будь-які форми криміналізації секс-праці ставлять мігрантів-секс-працівників під постійну загрозу насильства з боку поліції, арештів і депортації, позбавляючи їх права доступу до правосуддя.

Перешкоди на шляху освіти і зайнятості в цісексістских і гетеронормативних соціальних структурах часто призводять до того, що секс-праця є однією з небагатьох економічних і трудових можливостей ЛГБТ-людей. Закони, які криміналізують секс-працю, доволі часто використовуються для переслідування цієї групи, навіть незалежно від того, чи є ці люди секс-працівниками”.

Оскільки в разі прийняття «Скандинавської моделі» коло кріміналізіруемих громадян України буде розширене, наскільки, на Вашу думку, це може ускладнити боротьбу з корупцією в Україні?

Цілком вірно, коло не звужується, так як в цьому випадку секс-працівники не можуть наймати і залучати менеджерів і організувати для себе безпечні умови праці, орендувати приміщення. «Треті особи» в моделі «боротьби з попитом» потрапляють під дію кримінальної статті як сутенери/звідники або організатори місць розпусти, а в країнах Скандинавії під кримінальну статтю потрапляють ще й родичі, ті, хто веде один сімейний бюджет або ж ті, хто отримує оплату від секс-працівниць, наприклад, за оренду машини – всі ці категорії також потрапляють під статтю. Внаслідок цього, сьогодні в Скандинавії власники квартир часто виганяють секс-працівників з орендованих квартир. Через те, що господарі квартир бояться потрапити під кримінальну статтю вони просто викидають секс-працівників на вулицю серед ночі, як тільки починають підозрювати, що за оренду квартири гроші зароблені в секс-індустрії. Все це однозначно шкідливі наслідки помилкового правового регулювання, пов’язані зі спрощеним і грубим розумінням особливостей секс-праці.

На противагу заявам, що «шведська модель» – це необхідний і ефективний спосіб захисту жінок від насильства і експлуатації, секс-працівники у той же Швеції відзначають, що посилюється негативний вплив закону на власну безпеку та добробут.

Щодо боротьби з корупцією. На мою думку, в результаті введення в Україні моделі «боротьби з попитом» в нашій правовій системі корупційна складова нікуди не дінеться, так як приціл корупції просто зміститься на інших можливих учасників для шантажу і здирництва.

БО «Легалайф-Україна» останнім часом активно бере участь в обговоренні різних варіантів законотворчого рішення проблем захисту прав секс-працівників. На якому етапі сьогодні перебуває процес розробки нового Законодавства, і як ви можете оцінити темпи та перспективи цієї роботи?

Ми, як самоорганізація секс-працівників, є ініціаторами обговорень, напрацьовуємо законодавчі ініціативи з активною і провідною участю самих секс-працівників, із залученням національних і міжнародних експертів, практикуючих адвокатів і правозахисників. На сьогодні нами проведено опитування секс-працівників на предмет того, як вони бачать вирішення цієї проблеми. Також ми проводили більш широкі опитування, в тому числі і співробітників правоохоронних органів, стосовно їх бачення способів регулювання секс-праці.

Темпи і перспективи врегулювання, на мій погляд, безпосередньо залежать від політичної волі і визнання того факту, що секс-праця таки існує, а секс-працівники – це працівники неформальної сфери праці. Також необхідно пам’ятати, що посиленням кримінальних статей всі неформальні працівники лише заганяються в тіньову економіку, де різко зростають ризики їх потрапляння в руки бандитських угруповань, і саме в цьому випадку секс-працівників прирікають на те, щоб вони стали жертвами експлуатації та торгівлі людьми.

Я хочу ще раз підкреслити одну просту річ – секс-працівники не є проблемою торгівлі людьми, а є частиною її вирішення!

Підготував Сергій М’ясоєдов (УГСПЛ)

Фото: БО “Легалайф-Україна”

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.