«Наших дітей погрожували вбити»: потерпілі від погрому в Лощинівці домагаються покарання винних

Сім’ї, що постраждали у результаті минулорічного погрому в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, у судах намагаються відстояти своє право на компенсації моральної та матеріальної шкоди. У вересні минулого року заяви подали сім представників ромських сімей, а у грудні роми подали колективний адміністративний позов.

Як повідомили [сайту] ИзбирКом адвокати Юлія Лісова та Володимир Кондур, від кожного потерпілого подано по дві заяви: Ізмаїльського відділу поліції з проханням відкрити кримінальне провадження та встановити винних жителів с. Лощинівка, які безпосередні громили будинки та погрожували жертвам погрому, а також до прокуратури Одеської області з проханням відкрити кримінальне провадження щодо працівників поліції, котрі допустили злочинну недбалість, не виконали своїх обов’язків щодо охорони громадського порядку, прав та законних інтересів громадян. Згідно цих заяв відкрито два кримінальних провадження, проводиться розслідування.

Крім того, адвокатами подано адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними бездіяльності поліції та дій сільського голови.

Так, представники Національної поліції Одеської області, що були присутні на місці пригоди, замість того, щоб виконувати свої службові обов’язки, не втручалися у події, стояли в стороні і, як сказано у позові, пасивно спостерігали за тим, що відбувається, не намагаючись припинити дії правопорушників та зашкодити вчиненню матеріального збитку. У якості доказів халатності поліцейських позивачі надали відеозаписи з місця подій.

Крім того, голова Лощинівської сільської ради Віктор Паскалов, як сказано у позові, «замість того, щоб відповідно до закону та в умовах ситуації, що склалася 27-28 серпня 2016 року, забезпечити здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, стосовно недопущення порушення прав позивачів – представників ромської національності, які проживали у с. Лощинівка, навпаки вчинив дії, які призвели до примусового виселення останніх, за відсутності законних підстав для цього».

Сільський голова на зборах жителів села Лощинівка 28 серпня виступив перед присутніми з промовою про те, що проблеми з представниками ромської національності давно назрівали у селі. Голова також відмітив, що роми, як дорослі, так і діти, скоюють у селі протиправні дії. Також він заявив, що «єдине бажання, яке у нього є, як і у інших представників громади, — щоб роми не проживали у с. Лощинівка». Крім того, В. Паскалов оформив, підписав та оголосив на зборах рішення № 1 сходу громадян жителів села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області».

Відмітимо, що у результаті погромів та бездіяльності представників правоохоронних органів та органів влади ромські сім’ї втратили свої будинки та житло. Усі постраждалі зараз проживають у родичів або в орендованих квартирах.

 «Того дня я поїхала до іншого села по справах. Мої троє дітей були вдома. коли до них увірвалось багато чоловіків. Вони тримали у руках різні предмети, якими погрожували їх убити та кричали: «Ми вас вб’ємо, ак як ви нашу вбили», «Цигани, геть з села!».  Мої діти втекли з дома та сховались у моєї знайомої», — згадує одна з потерпілих.

За словами ромів, після того, як вони повернулись до села забрати свої речі, виявилось, що речей немає — меблі знищені, домівки спалені або напівзруйновані, одяг та свійські тварини зникли, як і їх грошові заощадження.

В той самий час у справі щодо недбалості поліцейських прокуратура відмовила ромам у задоволенні клопотання щодо визнання їх потерпілими. У постанові щодо відмови визнати потерпілими вказано, що «на теперішній час досудовим розслідуванням достовірно не встановлено наявність, або відсутність у діях окремих працівників ГУ Національної поліції в Одеській області, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України», а також, що немає підстав вважати, що недбалість працівників Нацполіції нанесла постраждалим суттєві збитки.

Зараз ця відмова оскаржується у суді.

«Вказані нібито підстави для відмови у визнанні потерпілими є лише обставинами, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, що не виключає, а, навпаки,  передбачає активну участь потерпілих у цьому процесі. Така відмова грубо порушує права потерпілих у кримінальному провадження на участь у ньому, гарантовані ст. 56 КПК України», — зазначають адвокати.

Нагадаємо, жителі села Лощинівка Ізмаїльського району ввечері 27 серпня, розгромили домівки жителів цього ж села — представників ромської національності, після чого роми були вимушені тікати з села. На сьогодні вони так і не повернулись до села, в якому проживали від 5 до 10 років.

31 серпня Одеська обласна організація ВГО «Комітету виборців України» [яка є членом Української Гельсінської спілки з прав людини] закликала органи державної влади та місцевого самоуправління, правоохоронні структури, інші зацікавлені сторони вжити всі можливі недискримінаційні дії для найшвидшого врегулювання конфлікту з міжетнічними ознаками у селі Лощинівка Ізмаїльського району, який відбувся 27-28 серпня 2016 року.

3 вересня директор директор Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Майкл Ґеорґ Лінк висловив занепокоєність з приводу самосуду стосовно ромської громади у селі Лощинівка Ізмаїльського району.

Представництво інтересів потерпілих здійснюється за підтримки Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.

Джерело — ИзбирКом