Наша Україна розпочала використовувати метод агітації Януковича та Кучми, за який їх тоді ж гостро критикувала.

У Києві, принаймні по вулиці Братіславська, від імені Нашої України мешканцям прийшли іменні вітання зі святом 8 Березня.

У принципі нічого поганого, але виникає питання: а звідки Наша Україна отримала данні про прізвище, ім’я, по-батькові та адресу мешканців Києва і чи має вона право використовувати ці персональні дані у власних цілях агітації?

Кожному громадянину Конституцією гарантується захист приватного життя, що включає в себе захист персональних даних. До персональних даних відноситься й місце проживання конкретної особи.

Реєструючись у відділі реєстрації громадян МВС, громадянин не передає свої данні до цього органу з метою будь-якого використання. Реєстрація фактично є обмеженням права на свободу пересування з метою забезпечення громадського порядку. Використання цих даних без згоди особи, що їх надала, у інших цілях заборонено. Це підтверджується й особливим режимом охорони конфіденційної інформації про громадян в органах влади, зокрема, МВС.

Блок Наша Україна міг отримати ці дані двома шляхами: через відділи реєстрації громадян МВС або у списках виборців у відповідних виборчих комісіях.

Якщо це було зроблено першим шляхом, то має місце:

–  розголошення конфіденційної інформації посадовою особою органу реєстрації громадян МВС, що тягне за собою кримінальну відповідальність;

–  право громадян на отримання відшкодування шкоди, в тому числі  моральної, від МВС за незаконне втручання в приватне життя;

–  використання адмінресурсу з метою отримання цих даних (відомо, що на місцевих виборах від Нашої України балотується генерал міліції Ярема).

Якщо ж це було зроблено у другий спосіб, то він також незаконний. Бо виборчі комісії та їхні посадові особи отримали списки виборців із відповідними персональними даними з метою проведення голосування, а не проведення агітації певною політичною силою. Отже, у зв’язку з використанням цих даних з іншою, ніж передбачено законом, метою, має місце також незаконне розголошення членами виборчих комісій конфіденційної інформації про громадян.

До речі, фактично, уся конфіденційна інформація про громадян у виборчих комісіях навіть не знаходить під належним захистом – про це просто забули, коли писали закон. Приватність сьогодні не в моді, тому будь-яка фірма чи ще хтось може перекупити собі список виборців з метою проведення цільової рекламної кампанії. А це є відвертим грубим втручанням у право на приватне життя громадян, яке захищається Конституцією та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

На завершення, дана форма агітації є очевидним порушенням рівності можливостей у проведенні передвиборної агітації, оскільки данні для її проведення отримані незаконним шляхом і інші кандидати у депутати не можуть скористатися цим способом.

Тепер справа за учасниками виборчого процесу, котрі, як на мою думку, можуть успішно оскаржити дії Нашої України до виборчої комісії через порушення рівності у проведенні передвиборної агітації.

А громадяни можуть звернутися до міліції із заявою про порушення своїх прав, розголошення посадовою особою конфіденційної інформації про себе та проведення відповідного розслідування. Паралельно кожен громадянин може вимагати відшкодувати шкоду, у тому числі моральну, від Нашої України за незаконне втручання у приватне життя. В останньому випадку УГСПЛ навіть би надало адвоката для цієї цікавої справи.

Володимир Яворський,

УГСПЛ