Напіввагітних жінок не існує. А чи існує напівцензура?

«…Національна комісія з питань захисту суспільної моралі прийшла до висновку, що зображення наданих зразків реклами носить згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», носить еротичний характер, оскільки показує молодих, вродливих жінок, у всьому багатстві краси їхніх тіл, зодягнутих в білизну еротичного характеру, яка дозволяє направити думки, почуття і уявлення глядача в область сексуальних бажань».
Це витяг із висновку Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, до якого привернули увагу громадськості Всеукраїнська Рекламна Коаліція та виробники зазначеної у висновку жіночої білизни.
Коротко про суть справи.

 
Дім модної білизни «A jour» готувався до представлення на рекламних плакатах в метро своєї нової колекції «весна-літо». Проте, вказана вище Комісія з питань захисту суспільної моралі заборонила розміщення продукції, вказавши, що реклама жіночої білизни є продукцією еротичного характеру.
Для отримання альтернативного висновку представники компанії «A jour» звернулись до Експертної групи при Всеукраїнській Рекламній Коаліції. Представники цієї організації зазначили, що надані макети не можуть бути віднесені до продукції еротичного характеру з огляду на їх невідповідність усім ознакам продукції еротичного характеру, визначеним Законом України «Про захист суспільної моралі». Наприклад, експерти зауважили, що «враховуючи те, що зображена на макетах жіноча білизна не є товаром, обіг якого є обмеженим, а також може використовуватись у тому числі й особами, які не досягнули 18 років, реклама не може вважатись такою, що зорієнтована на доросле населення». На переконання фахівців Всеукраїнській Рекламній Коаліції Макети не призначені для задоволення сексуальних потреб, тобто комплексу біологічних та психологічних потреб людини, пов’язаних зі статевим життям. А це позбавляє рекламу жіночої білизни ознак «продукції сексуального характеру».
Адвокат Борис Даневич з цього приводу зазначає: «Дійсно, Закон відносить до продукції еротичного характеру і рекламу, яка містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою. Проте, у даному випадку безапеляційно говорити про наявність інформації еротичного характеру лише на тій підставі, що на макетах зображено „молодих вродливих жінок, зодягнутих у білизну еротичного характеру, яка дозволяє направити думки, почуття і уявлення глядача в область сексуальних бажань” абсурдно, адже тоді до продукції еротичного характеру за аналогією доведеться відносити і зображення відпочинку людей біля моря (у каталогах туристичних фірм), і упаковки панчішних виробів, або передачі каналу Fashion щодо показів колекцій модної білизни. Нажаль, у експертному висновку навіть не наводяться аргументи, чому білизна на моделях на думку експертів Комісії має еротичний характер.
Крім того, необхідно враховувати, що метою реклами жіночої білизни є формування та підтримання обізнаності споживачів реклами щодо жіночої білизни певного виробника, а не досягнення естетичного ефекту.
До того ж, затверджені Комісією критерії віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, в тому числі реклами, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до розряду порнографічної або еротичної продукції (до яких, насправді, виникає маса суто юридичних питань), дають підстави говорити про те що макети реклами жіночої білизни „A jour” не є продукцією еротичного характеру».
Запропонували захисники реклами жіночої білизни ще один вагомий аргумент. Вони переконані, що висновки на кшталт того, що був наданий фірмі „A jour” пишуть не члени Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, а її апарат. А це суперечить законодавству. Як розповів адвокат Даневич, напередодні він мав розмову з однією з членкинь експертної комісії, яка повідомила, що жодного разу не була викликана на засідання Комісії. Її письмові запити з проханням повідомити про час та дату засідань також залишились без відповіді. В такому ж стані невизначеності перебувають ще декілька членів комісії. Скільки ж членів приймають рішення, і чи його взагалі приймають, – запитує пан Даневич.
Не залишилась осторонь питання і церква. Так, голова Української Міжцерковної Ради висловив свою згоду на виготовлення реклами жіночої білизни та жіночої білизни взагалі, проте не погодився з місцем розміщення реклами – метро.
Вислухати представника Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі не вдалося. Він просто не з’явився.

Власник Дому модної білизни „A jour” Віталій Новицькій сподівається, що ситуація врегулюється. Він згадав давню мудрість стосовно того, що в здоровому суспільстві зростає благополуччя, а в хворому – заборони.

Марина Говорухіна, УГСПЛ