На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні. Конференція УГСПЛ

5-7 червня у Львові відбулася конференція «На зламі історії: шлях до справедливості для жертв війни в Україні». Протягом заходу правозахисники, адвокати, судді, прокурори, представники органів державної влади і громадського сектору, історики та освітяни обговорювали проблемні питання відповідальності за міжнародні злочини, потреб постраждалих від війни та відшкодування збитків.

Конференція, яку організувала  Українська Гельсінська спілка з прав людини, стала підсумком Програми «Права людини в дії», що впроваджується УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Перед початком конференції учасники та організатори відвідали музей тоталітарних режимів «Територія Терору». Іноземні делегати та українські експерти мали змогу послухати свідчення жертв терору, що їх зібрали працівники музею, а також відчути атмосферу, в якій перебували жертви злочинних режимів минулого. Занурення у минуле стало важливою частиною підготовки до дискусій.

Після екскурсії команда The Reckoning Project і Лабораторія журналістики суспільного інтересу презентували документальний фільм «Велика вода». Працівники державної екологічної служби щодня збирають зразки, щоб довести злочини росіян проти довкілля після підриву Каховської ГЕС. До презентації фільму долучився також герой фільму Максим Разганяєв, який разом з колегами та Генеральною прокуратурою збирають докази у справі екоциду через знищення Каховської дамби 6 червня 2023-го. 

6 червня відбулося урочисте відкриття конференції. З вітальними словами до учасників звернулися:

• Джеймс Хоуп, директор Місії USAID в Україні та Білорусі
• Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини 
• Олександра Матвійчук, голова «Центр громадянських свобод»
• Тарас Цимбрівський, керівник програми «Права людини в дії» у 2018-2023 році.

— Важко уявити собі більшу честь, аніж стояти поряд із відважними українськими захисниками прав людини, такими як нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, хоробра документалістка Наталя Гуменюк, та багато інших, поруч з ким я хотів би сьогодні стояти особисто. Хочу особливо згадати Олександра Павліченка та весь колектив Української Гельсінської спілки з прав людини. Разом ми пишаємося тим, що останні 10 років співпрацюємо в рамках програми USAID «Права людини в дії». Від першого вторгнення Росії у 2014 році УГСПЛ, яка об’єднує десятки організацій, невтомно реагують на порушення Росією прав людини та її звірства проти українців, документують і забезпечують відповідальність за ці злочини, — підкреслив Джеймс Хоуп у своїй вітальній промові.

Олександр Павліченко окреслив ключові результати десятирічної програми. Початок документування воєнних злочинів у 2014 році, відкриття центру документування УГСПЛ, розробка та впровадження Національної стратегії з прав людини, яка зараз працює на національному рівні.

— У 2016 році УГСПЛ організувала велику міжнародну конференцію, яка ввела поняття перехідного правосуддя в український дискурс. Далі була робота, яка і зараз продовжується. Закон про безвісти зниклих і напрацювання механізму захисту прав осіб в пенітенціарній системі, засуджених до довічного ув’язнення. Освітній сектор реалізував посібник з міжнародного гуманітарного права, який отримав відповідний гриф, — відзначив Олександр Павліченко. Ведення стратегічних справ, аналітична діяльність, захист прав постраждалих, — лише короткий перелік результатів.

Олександра Матвійчук відзначила, що для відновлення справедливості варто докладати зусиль вже сьогодні.

— Якщо ми зараз переконаємо міжнародну спільноту невідкладно почати усі правові дії, щоб притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців, не чекаючи, як та коли закінчиться війна. Це посіє сумнів бодай у частини росіян, що на цей раз їм не вдасться уникнути відповідальності. Цей сумнів буде охолоджуючим ефектом для правопорушень, і ми можемо зберегти тисячі і тисячі людських життів, — наголосила Олександра Матвійчук.

Українці стали свідками, як звичний світ розлетівся на друзки. Про це зазначив Тарас Цимбрівський у своєму вітальному слові.

— Відповіддю проєкту на розгортання збройної агресії РФ проти України стало розширення мережі громадських приймалень УГСПЛ з 8 до 21 приймальні, а також посилення напрямку документування прав людини. Завдяки фінансовій підтримці USAID впродовж десятиріччя ми працювали в інтересах українського суспільства, здійснюючи пошук справедливості для жертв війни в України. Але це не стало б можливим без нашої команди проєкту, яка натхненно конвертувала свій професіоналізм в результати роботи. За це велика вдячність усім, хто був частиною проєкту, а також тим, хто зараз продовжує працювати з нами, — розповів він.

Тарас Цимбрівський також відзначив, що триває робота над створенням спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України. Проте шлях не є ідеальним, оскільки Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, не гармонізувала національне кримінальне законодавство із міжнародним та не ухвалила державної політики з питань перехідного правосуддя.

Презентація результатів опитування

По завершенню вітальних слів відбулась презентація дослідження «Права людини в процесі подолання наслідків війни: результати опитування 2024». Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД) опитав громадян України, які потреби виникли у них у зв’язку з війною, що є важливим зараз та на яку допомогу вони розраховують. Зокрема було акцентовано увагу на питанні дискримінації переселенців, тимчасово окупованих територій та перспектив отримання репарацій від Росії. 

Підсумки опитувань презентував Андрій Черноусов, заступник голови правління ХІСД.

Читати більше: «Постраждалі від війни цього часто не визнають»: результати соцопитування 

Панельне обговорення: Запит суспільства на правосуддя – як сформувати реалістичні очікування?

Що означає бути жертвою війни з точки зору міжнародного права і як цей статус сприймається самими постраждалими обговорили експерти під час цієї панелі. Крім цього, вони зачепили питання, як жертви війни визначають для себе справедливість і чи може система правосуддя збалансувати ці очікування.  

З ключовими тезами виступила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ).

Спікери:

• Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків  воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора
• Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини 
• Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод 
• Ноель Калхун, заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

Дізнатися більше про подробиці обговорення: Запит суспільства на правосуддя – як сформувати реалістичні очікування?

Панельне обговорення: Документування історій потерпілих – наскільки узгоджені зусилля і які перспективи? 

Яким чином документування воєнних злочинів може допомогти у відновленні справедливості для постраждалих та поширенні фактів про війну, як скоординувати зусилля різних інституцій та сприяти правосуддю і історичній правді — ці питання обговорили експерти другої панелі. 

З ключовими тезами щодо документування виступив Сергій Мовчан, керівник департаменту документування Української Гельсінської спілки з прав людини.

Спікери:

• Ігор Поночовний, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим
• Роман Авраменко, співзасновник та виконавчий директор Truth Hounds
• Данило Мокрик, журналіст департаменту розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent  
• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті 
• Максим Тимочко, юридичний радник Міністерства оборони України  
• Джанін ді Джовані, виконавча директорка the Reckoning Project: Ukraine Testifies

Панельне обговорення: Відповідальність за міжнародні злочини – чого і коли очікувати постраждалим? 

Панельна дискусія була присвячена міркуванням навколо відповідальності за міжнародні злочини. Експерти обговорили виклики, які постали перед жертвами воєнних злочинів та системою кримінальної юстиції під час вторгнення Росії в України. Зокрема зазначили, як запобігти розчаруванню і досягнути правосуддя за національних та міжнародних існуючих механізмів. 

З ключовими тезами виступив Микола Мазур, суддя Великої Палати Верховного Суду.

Спікери:

• Ольга Саленко, національна експертка Асоціації правників України
• Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора
• Інна Заворотько, заступниця начальника відділу міжнародного права Міністерства оборони України 
• Сергій Заєць, адвокат, експерт Української Гельсінської спілка з прав людини
• Шон Патель, старший радник з питань переслідування міжнародних злочинів Консультативної Місії ЄС

Дізнатися більше: 130 тисяч шансів на справедливість: чого і коли очікувати постраждалим від воєнних злочинів

Сайд-івент: Популяризація міжнародного гуманітарного права 

Другий день конференції відкрив сайд-івент, під час якого правозахисники та освітній департамент УГСПЛ представили результати своєї роботи. Представники державних, громадських та гуманітарних інституцій поділилися досвідом поширення знань та компетенцій з міжнародного гуманітарного права для різних цільових аудиторій, зокрема для військових, працівників кримінально-виконавчої служби, відповідальних за утримання військовополонених, освітян та державних службовців. 

Читати більше: Освітні продукти з МГПМіжнародне гуманітарне право: тисячі людей проходять курси, що у вільному доступі

Панельне обговорення: Відшкодування шкоди – як оцінити потреби потерпілих і знайти механізми? 

Які підходи варто використовувати до оцінки завданої внаслідок російської війни шкоди, зокрема нематеріальної, чи є перспективи та які можливі механізми відшкодування потерпілим, їхні мандати і на які прогалини треба звернути увагу — наголосили правозахисники під час панельного обговорення.

З ключовими тезами виступила Юлія Кирпа, членкиня правління Реєстру збитків для України. 

Спікери:

• Ганна Христова, голова київського офісу Реєстру збитків для України
• Богдан Карнаух, експерт-аналітик ГО «Інститут законодавчих ідей»
• Ула Кварнстром, старший радник з питань прав потерпілих Консультативної місії ЄС Консультативної Місії ЄС
• Іван Городиський, директор Центру Дністрянського, віцепрезидент Асоціації правників України 
• Захар Тропін, директор департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України 

Панельне обговорення: Чи допоможе історична правда порозумітися? 

Під час цієї панелі експерти обговорили, як історія стає зброєю у війні, як встановити історичну правду, чи може українське суспільство подолати розбіжності на підставі спільного бачення причин, перебігу і наслідків війни, і як сформувати цілісну історичну картину про події війни для подальшого повоєнного врегулювання. 

З ключовими тезами виступив Мирослав Маринович, радник ректора Українського католицького університету

Спікери:

• Наталія Гуменюк, співазасновниця the Reckoning Project: Ukraine Testifies
• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті
• Анатолій Подольський, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту
• Ольга Шевченко, суддя Верхньодніпровського районного суду, Дніпропетровської області 
• Мілош Вукановіч, член Європейської асоціації викладачів історії (Euroclio), президент Асоціації викладачів історії Чорногорії
• Валентина Потапова, фахівчиня із адвокації ЦГП «Альменда»

Читати більше: Лише юридичного виміру недостатньо. Чи допоможе історична правда порозумітися?

Панельне обговорення: Правосуддя, примирення та поствоєнне відновлення

Чи є перспективи відновлення на основі правосуддя, які мають бути підходи до вирішення питань, що є чутливими для постраждалих від війни обговорили експерти. Зокрема фахівці розглянули питання колабораціонізму, амністії та реінтеграції деокупованих територій. 

З ключовими тезами виступила Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості.

Спікери:

• Дар’я Свиридова, адвокатка, правозахисниця, експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку», партнерка адвокатського обʼєднання «AZONES»
• Денис Чистіков, заступник Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим 
• Тетяна Слуцька, старша наукова співробітниця Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної Академії Наук України; керівниця служби секретаріату Касаційного кримінального суду Верховного Суду України 
• Юлія Лісова, адвокатка, експертка JustGroup
• Ґідо Острайх, керівник відділу з питань прокуратури та судоустрою Консультативної Місії ЄС 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.