На круглому столі від УГСПЛ та офісу Омбудсмена виокремлено 6 головних проблем, які впливають на слабку захищеність громадських активістів

15 липня 2019 року у конференц-залі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбулася організована УГСПЛ та офісом Омбудсмена суспільно важлива панельна дискусія на тему: «Захист громадських активістів в Україні: поточний стан та перспективи».

В заході взяли участь такі працівники державних органів, як Представник Уповноваженого з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства А. Мамалига, заступник начальника Головного слідчого управління СБУ В. Маяков, співробітник Управління моніторингу дотримання прав людини МВС України О. Матвєйцов.

Громадський сектор був представлений представниками Української Гельсінської спілки з прав людини, київського офісу австралійсько-німецької громадської організації «Blueprint for Free Speech», Асоціації УМДПЛ, мережі безпеки «ЗахистТИ», Центру громадянських свобод, Центру прав людини «ZMINA», ВГО Інституту «Республіка», ініціативи «Озеро Качине» та інші.

З міжнародних організацій взяли участь представництва «Freedom House» в Україні, «Amnesty International» Україна та Моніторингової місії ОБСЄ в Україні.

В рамках першої панельної дискусії обговорювався стан захисту громадських активістів у 2018 році та у першій половині 2019 років. В рамках другої – причини неефективного розслідування злочинів щодо громадських активістів та можливі шляхи вирішення проблеми.

Під час заходу спікери визначили ряд проблем, які впливають на слабку захищеність громадських активістів. Зокрема:

1. Невизнання активістів як потерпілих у кримінальних провадженнях;
2. Засудження злочинів на ґрунті ненависті відбувається тільки у кейсах, які мають великий суспільний резонанс;
3. Правоохоронні органи не вважають напад на активістів серйозним злочином;
4. Недостатня увага кібер-поліції до антиактивістської діяльності у соціальних мережах;
5. Упереджене ставлення до громадських організацій, як до іноземних агентів та «грантожерів»;
6. Заангажованість працівників Національної поліції в регіонах, яка впливає на роботу слідчих органів.

Учасники круглого столу запропонували ряд заходів, які потрібно вжити з метою покращення стану захисту активістів.

У законодавчій сфері – це:

1. Скасувати поправку А. Лозового до Кримінально-процесуального кодексу України;
2. Підсилити «статусну» захищеність громадських активістів шляхом внесення відповідних законодавчих змін;
3. Внести зміни до законів щодо злочинів на ґрунті ненависті;
4. Прийняти проект Закону України «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам».

У правоохоронній сфері – це:

1. Розслідувати напади, які вже відбулися;
2. Збільшити незалежність правоохоронних органів у здійсненні слідчих дій;
3. Проявити політичну волю розслідувати ті чи інші кейси;
4. Збільшити відкритість інформації щодо проведення слідства;
5. Підвищити кваліфікацію працівників органів досудового розслідування.

У сфері реформування – це:

1. Провести реформу судової системи та продовжити реформу правоохоронніх органів;
2. Створити окремий орган або підрозділ досудового розслідування, який би займався злочинами проти активістів і журналістів.

У сфері моніторингу – це:

1. Створити координаційну раду при Президентові України, яка б опікувалась питаннями свободи слова та свободи асоціацій;
2. Продовжити громадський контроль за розслідуванням злочинів проти активістів;
3. Проводити регулярний моніторинг і оцінку дій правоохоронців під час публічних заходів.

У комунікаційній сфері – це: збільшити комунікацію між державою та громадянським суспільством, особливо на регіональному рівні.

Захід проведено за підтримки представництва «Freedom House» в Україні.