На Харківщині під час акції “люди у цивільному” затримали активістів

18 червня у Куп’янську містяни перекрили дорогу з вимогою відмінити рішення про закриття декількох шкіл у громаді. Під кінець акції “люди у цивільному” почали затримувати активістів. Серед них затримали Богдана Черемського – журналіста куп’янської газети “Наше Місто”. Як з’ясував Богдан пізніше, це були працівники поліції.

“Люди у цивільному” затримували активістів

18 червня Богдан отримав редакційне завдання: написати про акцію. Люди перекрили трасу національного значення  Чугуїв-Мілове, щоб привернути увагу до закриття шкіл. Зокрема, містяни вимагали не закривати Куп’янську гімназію № 1 та гімназії сіл Осинове і Пристін. Міська влада приєднає їх до Куп’янської школи №4, але дороги від сіл до школи немає. Люди вважають, що без шкіл села зникнуть, а діти не зможуть дістатися до міської школи.

Такі акції у місті – рідкість, розповідає Черемський. Більше шести годин у спеку люди ходили з плакатами на дорозі, каже журналіст. Разом із поліцією на протесті чергували “люди у цивільному”. Богдан каже, що це були працівники поліції.

Акція добігала кінця. На дорозі лишилось близько 15-20 активістів. Хтось із “людей у цивільному” почав кричати одній з протестувальниць – Юлії Іващенко – “бидло”, згадує Черемський.

“Спочатку ми вели світську бесіду, – розповідає Юлія про розмову із поліцейським у цивільному. – Я сказала, що розумію водіїв, які у спеку опинилися у пробці, бо я теж водійка, але треба боротися з несправедливістю. На що він сказав мені, що я бидло, якому тільки тачку з гімном можна возити”, – на цьому розмова і завершилась. Поліцейський потягнув Юлію з дороги. Йому на допомогу прибігли інші люди без форми. Все це Черемський знімав на відео.

Поліція хотіла затримати протестувальницю, каже Богдан. Побачивши це, він підійшов до співробітників поліції і попросив повідомити, за що затримують Юлію і зачитати її права. У цей момент, каже журналіст, ззаду підбіг чоловік. Він вихопив телефон Богдана і жбурнув його на землю.

“Я побіг за телефоном. На мене накинулись інші “люди у цивільному”. Всі вони були співробітниками поліції”, – каже журналіст. Тим часом, поліція вклала на асфальт іншого протестувальника, який захищав Юлію. Таким чином поліція розтягла людей з дороги і запустила рух транспорту, каже Черемський.

Пізніше журналіст з’ясував особи двох нападників. Один із них – Віталій Борисенко, який, згідно з відкритими даними, обіймає посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Куп’янського відділу поліції Харківської області. Та другий – Олексій Паркаренко, який працює оперуповноваженим у відділі кримінальної поліції Куп’янського районного відділу поліції. Чоловік, який тягнув Юлію з дороги, також працює у поліції дільничним. Його звати Андрій Степаненко.

Ми відправили запит у поліцію, щоб дізнатися, чому співробітники працювали без форми та чи почали службове розслідування щодо їхніх дій.

Працівники поліції перешкоджали мирному зібранню, вважає юрист УГСПЛ Роман Лихачов. Вони затримували активістів, хоч і короткостроково, але це обмеження волі людини, тому це неправомірно, пояснює Лихачов. Окрім того, співробітники поліції пошкодили телефон журналіста. Про все Богдан та Юлія написали у заявах, одразу після інциденту. Але за цими заявою поліцію може провести лише службову перевірку, каже юрист. Для відкриття кримінального провадження Лихачов буде звертатися до Державного бюро розслідувань.

Через затримання Юлія отримала нервовий зрив. Вона каже, що шокована таким ставленням працівників поліції до себе і також готує звернення до ДБР.

Голова міста Геннадій Мацегора таки приїхав під кінець акції. Він сказав, що рішення щодо шкіл вже прийнято і змін не буде, розповіла Юлія.

Оптимізація: до школи 15 кілометрів

У день протесту, зранку, під вигуки “ганьба” від мешканців громади депутати проголосували за Стратегію розвитку освіти Куп’янської територіальної громади на 2021-25 роки. Згідно зі стратегією Осинівську та Пристінську школи закриють вже у цьому році і приєднають до Куп’янської школи №4. Дітям та вчителям із сіл обіцяють забезпечити безперебійний шкільний транспорт. Також у 21-му році припинять набір дітей до 10-11 класів Гімназії №1, і приєднають до тої ж четвертої школи у 2022 році. У такий спосіб хочуть подолати територіальні відмінності у закладах середньої освіти, зазначають у документі.

Люди такими змінами обурені, каже Юлія Іващенко. Вони не уявляють, як діти мають добиратися на навчання. Сільські школи, які закривають, знаходяться за 8 та 15 кілометрів від міста. Транспорт, за словами активістки, навіть у місті ходить з перебоями, автобуси у часи пік переповнені, а доріг від сіл до міста взагалі немає. Якось, каже Юлія, міський голова порадив їздити дітям електричками. Але дітей до 14 років мають супроводжувати батьки, а у них на це немає часу, розповідає активістка.

Дитина Юлії навчаєтся у першій гімназії. Четверта школа, куди мають перевести дітей, знаходиться недалеко, тож на час від домівки до школи це не вплине. Утім, батьків непокоїть стан четвертої школи. Там тече дах, погане опалення, у ЗМІ писали про погану якість харчування, каже Юлія. Натомість, якістю Гімназії №1, яку у наступному році закриють, батьки задоволені. Як і матеріальним забезпеченням шкіл у селах. Про це вони заявляли на сесії до прийняття рішення, але на голосування це не вплинуло.

Що таке оптимізація шкіл?

“Мета оптимізації мереж шкіл має полягати не в ефективнішому використанні коштів, бо це вторинне, а перше – це краща якість навчання і кращі можливості”, – розповідала у 2019 році в інтерв’ю Радіо Свобода  екс міністерка освіти Ганна Новосад.

Йшлося про малокомплектні школи, у яких менше, ніж 40 класів, через  що вартість навчання на одну дитину могла сягати 100 тисяч гривень на рік. Для прикладу, середній показник бюджетних витрат по Україні за даними Мінфіну за 2017-2018 роки складав 14,9 тисяч на рік. За минулий 2020-й рік у Пристіновській школі, яку закривають, на одного учня витрачали 87,2 тисячі гривень.

Такі витрати негативно позначаються на бюджеті територіальних громад. У більшості з них освітня сфера є найбільш витратною, зазначає аналітикиня “Асоціації сприяння самоорганізації населення” Олександра Калашнікова у колонці Української правди. Через це громади намагаються зменшити витрати і реорганізовують школи.

***

Допомога активістам надається у рамках проєкту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за підтримки Європейського Союзу.