На «10 незручних питань» від правозахисників кандидатам у Президенти України відповідає Анатолій Гриценко

На «10 незручних питань» від правозахисників кандидатам у Президенти України відповідає Анатолій Гриценко.

Чи потребує змін розділ ІІ Конституції України  “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина?” Якщо так, то яких?

Не бачу нагальної потреби у внесенні таких змін. Ті гарантії, які потребують витрат з Державного бюджету (освіта, медицина, соціальні виплати), можна забезпечити за рахунок ліквідації корупційних та офшорних схем в економіці, схем ухилення від податків та мінімізації сплати ПДВ, через наведення порядку на митниці, впорядкування ринку оренди землі тощо.

Чи підтримуєте Ви ратифікацію Римського статуту, щоб Україна стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду?

Ратифікація Римського статуту була би логічним кроком України на шляху до повноправного членства у Міжнародному кримінальному суді. Три причини. Перша: наша держава підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду ще 20 січня 2000 року. Друга:  у червні 2016 року набула чинності нова редакція статті 124 Конституції України, яка до того не передбачала таких доповнень до судової системи України, як визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Третя: Україна як жертва Російської агресії зацікавлена у повноправному членстві у Міжнародному кримінальному суді, предметом розгляду якого є геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.

 Чи будете Ви ініціювати закріплення в Конституції  національної  автономії для кримських татар?

Ідею національної автономії для кримських татар як корінного народу у рамках Української держави підтримую. Реалізація національної автономії забезпечить право кримських татар на самовизначення сприятиме розвитку кримськотатарської мови та культури.  Закріплення у Конституції норми про національну автономію ще до деокупації Криму буде стимулом для кримських татар та їх моральною підтримкою. Крім того, у перспективі такий крок полегшить повернення території окупованого Росією Криму до складу України.

Чи підтримуєте Ви заборону російських фільмів, розповсюдження книжок, виданих у Росії, блокування російських телеканалів та соціальних мереж?

Дипломатичні й економічні стосунки з державою-агресором є неприйнятними. Росія веде проти України гібридну війну, ключовою і невід’ємною складовою якої є війна інформаційна та ідеологічна. Тому заборона російських фільмів, телеканалів, соціальних мереж, книжок є абсолютно виправданою.

Чи є у Вас  план подолання наслідків війни та пошуку балансу між прощенням та покаранням? Якщо так, то який?

Після звільнення окупованих територій мають бути амністовані всі громадяни, крім тих, які скоїли тяжкі злочини. Всі незаконні військові формування, «парламенти», «міністерства», «державні органи» повинні бути ліквідовані. Штучного розділу України на Схід і Захід більше не буде. Буде єдина європейська Україна для усіх громадян, яких об’єднає спільне успішне майбутнє! І я категорично проти якихось «особливих статусів» для будь-якого з  регіонів України.

Чи готові Ви підтримати ратифікацію Україною Стамбульської конвенції про протидію домашньому насильству?

Україна рухається у напрямку європейських норм і принципів. Тому ратифікація підписаної Україною Стамбульської конвенції про протидію домашньому насильству логічна. Домашнє насильство безвідносно до понять і термінів, якими оперує Стамбульська конвенція або чинне українське законодавство, є неприпустимим. Протидія цьому явищу має йти як боку закону, так і від суспільства. Жертви домашнього насильства повинні отримати захист. Але, оскільки проблема ратифікації Стамбульської конвенції пов’язана із застереженнями Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також ряду народних депутатів України, задля недопущення збурення у суспільстві, попередньо слід провести додаткові обговорення і узгодження позицій задля ефективного вирішення питання ратифікації.

 Чи підтримуєте Ви реєстрацію цивільного партнерства та чи вийдете на Марш Рівності?

Я – проти дискримінації (обмеження прав) людей за ознакою сексуальної орієнтації. Так само як не приймаю дискримінації за расою, релігією, мовою, соціальним статусом, професією чи будь-якою іншою ознакою. Разом з тим, я проти того, щоб сексуальна орієнтація із суто приватної справи людини перетворювалася на засіб пропаганди-агітації чи відверто-агресивної демонстрації  ЛГБТ-уподобань, нав’язування свого способу життя іншим, в т.ч. шляхом проведення парадів, маршів чи інших публічних акцій серед людей, які не поділяють чи не сприймають таких поглядів і цінностей. Нам усім ще треба пройти чималий шлях усвідомлення своїх прав і свобод, прав і свобод інших людей, поваги один до одного, неконфліктного співіснування і толерантності.

 Чи вважаєте Ви, що Україна зобов’язана виплачувати пенсію всім мешканцям окупованих територій Криму і Донбасу, хто її заробив?

Українська держава не може гарантувати виплату пенсій мешканцям окупованих територій безпосередньо за місцем їх проживання, бо тимчасово не контролює ці території. Тому виплачувати пенсії цим громадянам держава зобов’язана, але, враховуючи обставини – виключно на  підконтрольній Україні території, за місцем звернення особи.

 Чи підтримуєте Ви скасування мораторію на вільну купівлю/продаж землі?

Запровадження ринку землі можливе лише на основі довіри людей до влади. Ринок земель буде, але після 100% формування земельного кадастру, зміцнення фінансової спроможності фермерів, зупинки тіньового обігу земель та збільшення вартості землі на фоні загальної капіталізації країни. Доти, доки не будуть виконані ці умови, – мораторій на купівлю/продаж земель з паралельним вдосконаленням механізмів і умов оренди.

Чи погоджуєтеся Ви відмовитися від соціальних гарантій, які не відповідають можливостям держави?

Гарантії, які надала держава, мають виконуватися. Треба не відмовлятися від взятих на себе зобов’язань, а через зростання економіки і знищення корупції забезпечити такий рівень можливостей держави, щоб подібні питання у майбутньому не виникали взагалі. Чесна влада і сильна держава можуть виконати взяті на себе зобов’язання соціального захисту тих громадян, які цього потребують.

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші правозахисні організації. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: [email protected]