Під час Революції Гідності у Києві у період з кінця листопада 2013 року до лютого 2014 року у протистоянні з правоохоронцями загинуло більше 70 протестувальників і багато отримали численні тілесні ушкодження. Слідчі органи України розслідують кримінальні справи про розстріли та про побиття учасників акцій протесті на Майдані, які мали б встановити обставини і винуватців цих злочинів.

Через систематичне затягування розгляду справ в національних судах та неефективність досудового розслідування, постраждалі під час Революції Гідності та їх родичі звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення щодо 33 скарги, які стосуються тогочасних трагічних подій. 8 справ представляли юристи Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).

Ми починаємо серію публікацій, в яких будуть обговорені зміст та значення рішення ЄСПЛ, а також стратегія захисту постраждалих. Першим таким матеріалом є інтерв’ю з юристом Центру стратегічних судових справ (ЦСС) УГСПЛ Анастасією Мартиновською щодо згаданих аспектів.

 

Анастасіє, у складі Української Гельсінської спілки з прав людини функціонує Центр судових стратегічних справ. З якими порушеннями прав людини працюють Ваші колеги?

Здебільшого ЦСС займається юридичним супроводом стратегічних справ, тобто таких, вирішення яких має сприяти зміні політики чи правозастосовної практики на краще.

Ми займаємося дуже широким спектром справ, концентруючись на найбільш актуальних для суспільства саме в цей момент.

Право на життя, на заборону катувань, право на свободу, право не бути підданим дискримінації та багато інших є в фокусі нашої діяльності.

В яких сферах життя ці порушення мають місце?

Зараз наш відділ здебільшого зосереджений на веденні справ пов’язаних з порушенням прав підчас збройного конфлікту (як на сході країни, так і в Криму), прав ЛГБТ-спільноти, прав правозахисників та активістів. Але ми не обмежуємося лише цими категоріями справ.

УГСПЛ здійснює представництво інтересів не лише в українських судах, а й на міжнародному рівні – в Європейському суді з прав людини. Так?

Так, здебільшого певні глобальні проблеми важко вирішити на національному рівні, важко зламати усталену практику. В таких випадках допомагає звернення до міжнародних судових та квазі-судових установ.

Яких питань найчастіше стосуються ці справи? Чи можна сказати, що УГСПЛ має якусь спеціалізацію щодо кейсів в ЄСПЛ?

Мабуть найбільш доречним буде сказати, що ми спеціалізуємося на найбільш гострих проблемах сьогодення. В 2014 році ми подавали скарги пов’язані з порушеннями на Майдані, потім щодо зникнень в Криму, катувань на сході країни.

21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення щодо справ  Євромайдану. Скількома з них опікувалась УГСПЛ?

ЄСПЛ виніс п’ять рішень, які мають сприйматися, як єдине ціле. Загалом ці рішення охоплюють заяви від 39 заявників, інтереси 8 з них представляли наші юристи.

Чи можете Ви виокремити, чому довелося звертатися до ЄСПЛ у цих справах?

Мабуть можна виокремити два основних моменти. По-перше, ми не бачили перспективи національних розслідувань. По-друге, порушення були системні та масові, що вимагало втручання міжнародного органу.

Якою була стратегія захисту у кейсах УГСПЛ. Назвіть 2-3 приклади.

В наших скаргах ми звертали увагу на те, що національні розслідування не можна вважати ефективними в першу чергу через втрату часу – важливі докази не були зібрані вчасно, їх просто було втрачено. Крім того, ми звертали увагу на системність практики переслідування.

Щодо порушення права на мирні зібрання, ми зауважили, що саме по собі блокування центральної площі та прилеглих до неї вулиць не впливає на статус протесту, і тому він має підпадати під захист статті 11 Конвенції.

Що, на Вашу думку, означають рішення ЄСПЛ у справах Євромайдану для ваших клієнтів?

Перш за все, це визнання факту порушень відносно них, визнання на міжнародному рівні того, що держава була не права в своїх діях.

Крім того, частина заявників після подій на Майдані отримала певні вади зі здоров’ям, тому присуджена компенсація зможе бути використана ними для покращення свого здоров’я.

Як оприлюднене рішення вплине на відповідачів, зважаючи на значний суспільний резонанс та запит на справедливість?

Сподіватимемося, що це рішення все ж зможе підштовхнути нашу владу до більшої активності та прозорості при розслідуванні подій на Майдані.

Що значить рішення ЄСПЛ для міжнародного іміджу України?

Це чергове підтвердження масових порушень прав людини з боку тодішньої влади щодо протестуючих. Водночас, вказане рішення б’є по іміджу сучасної України. Не через сам факт подій, що мали місце у 2013-2014 роках, а через неспроможність влади провести ефективне розслідування.

Які подальші кроки юристів Центру стратегічних судових справ УГСПЛ щодо рішення ЄСПЛ у справах Євромайдану?

Будемо чекати чи намагатиметься Уряд України оскаржити прийняте Судом рішення. А коли рішення набуде законної сили, допомагатимемо нашим клієнтам отримати компенсацію, присуджену Судом.

 

Інтерв’ю підготував Максим Петров.