«Ми користуємося лазівкою»: чому Україна має ратифікувати Римський статут?

Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках програми USAID «Права людини в дії» продовжує спецпроєкт з Радіо NV, покликаний посилити правову обізнаність громадян України в питаннях притягнення до відповідальності за вчинені під час війни злочини. Гості етерів – судді, прокурори, адвокати, які пройшли навчання за освітніми курсами УГСПЛ, а також експерти Спілки. Разом з ведучими вони обговорюють нагальні правові виклики, що постають в умовах війни.  

Офіс Генерального прокурора України повідомив про задокументовані злочини, вчинені в період повномасштабної агресії Росії проти України. За їхніми даними, на 1 вересня зареєстровано 105 705 воєнних злочинів. 

Що ховається за цією цифрою, як працює законодавство щодо воєнних злочинів в Україні та що заважає ратифікувати Римський статут в Україні — в ефірі Радіо NV пояснив Сергій Мовчан, керівник Департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини.

Загальне число у 105 тисяч воєнних злочинів не дає інформативності. Чи це кількість задокументованих випадків чи 105 тисяч відкритих кримінальних проваджень? Одне кримінальне провадження може об’єднати історії десятка і більше людей, без індивідуальних проваджень. Обстріл десяти будинків може бути одним провадженням, яке розбите на декілька окремих епізодів. А в магістральних провадженнях можуть опитати 20 тисяч людей. Тоді в кожному випадку це будуть різні цифри.

Нема конкретики і по категоріях воєнних злочинів: більшість з випадків проходять по статті 438 Кримінального кодексу України. Вона звучить просто: порушення законів та звичаїв війни. У ній нема точного переліку воєнних злочинів, хоча міжнародні документи це встановлюють.

Чи треба ратифікувати Римський статут?

В Україні досі існує проблема кваліфікації воєнних злочинів. Перше, що треба зробити державі, – зрештою ратифікувати Римський статут, який ми підписали ще у 2000 році. Зараз ми постійно говоримо про Міжнародний кримінальний суд, який має притягнути Путіна за той чи інший злочин. Після ратифікації Римського статуту держава стає повноправним учасником Міжнародного кримінального суду. Злочини, вчинені на її території – підсудними в Гаазі.

Зараз ми позбавлені можливості ініціювати питання в діяльності Міжнародного кримінального суду, ми не можемо приймати ті чи інші рішення щодо його діяльності. Те, що сьогодні дія Римського статуту поширена на події в Україні з відкритою датою, з 2014-го року і до закінчення війни, – лазівка, якою ми користуємося.

До 2022-го Україна часто закликала розслідувати провадження. Тоді це не фінансувалося, під розслідування не було штату. Цю діяльність фактично фінансували країни Африки, які ратифікували Статут і є повноправними членами МКС. З 2022 року частина країн збільшила свої внески, що дозволило розслідувати провадження проти Росії. Тепер є розслідувачі, які приїздять, є штат для ведення проваджень та є зацікавленість. Це дуже добре, але Україна все одно не може напряму ініціювати жодного питання і не має впливу на рішення. Якби Україна ратифікувала Римський статут, ми могли б брати участь у засіданнях МКС. 

«У нашому регулюванні ми відходимо до Женевських конвенцій: норм 1949-го року. Суспільство і правила війни змінилися за ці роки», – наголошує Сергій Мовчан. 

Які справи розглядає суд в Гаазі?

Міжнародний кримінальний суд не буде розглядати усі злочини. Трибунал в першу чергу зосередиться на злочині агресії: на тому, що політичне та військове керівництво Росії прийняло рішення напасти на Україну. В цьому випадку розглядатимуть багато фактів агресії, починаючи з Іловайська та Дебальцевого. 

Зараз МКС розглядає три категорії справ: діти, цивільна та енергетична інфраструктура та випадки сексуально-обумовленого насильства. Всі ці справи Суд почав розглядати від подій з 24 лютого 2022 року. Коли він дійде до інших категорій справ, до справ, які з 2014 року лишаються нерозглянутими, — невідомо. Суду потрібен ресурс, оскільки спецтрибунал це завжди дорого.

Це може підвести до того, що більшість справ будуть розглядати наші національні суди. Нам і до повномасштабного вторгнення не вистачало судів, зараз не вистачає тим паче. Кваліфікованих фахівців, які мають спеціалізацію у воєнних злочинах, мало. І це нормально, не всі цим займаються. В нинішніх реаліях майже кожен суддя, який займається кримінальними справами, має тим чи іншим чином розбиратися у воєнних злочинах.

Росія має бути нижче плінтуса

Проте росіян треба притягувати до відповідальності хоча б заочно. Мають бути рішення, які закриють їм виїзд з Росії в інші країни взагалі. Звичайно, що ми не до всіх росіян доберемося. До когось доведеться застосовувати механізми амністії та прощення. Без цього жоден конфлікт не завершувався. 

Серед російських військових є рядові, які не вчиняли воєнних злочинів. Це комбатанти, які були виконавцями. Має бути механізм, через який вони зможуть визнати свою вину, зокрема у вчиненні злочину агресії, і понести мінімальне покарання. Росію треба поставити на коліна. Вона має бути зацікавлена у тому, щоб всі її злочинці сіли. Поки всі винні росіяни, не понесуть відповідальність, Росія має бути нижче плінтуса без жодного доступу до світової спільноти. Кожен день ми бачимо заклик винищувати Україну чи наших союзників. А це теж причина понести відповідальність.

Що заважає ратифікувати Римський статут та що очікує на Путіна, якщо той з’явиться на території України, дивіться у відео:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.