«Ми б святкували, але в нас сусід – Росія». Сергій Мовчан про День ненасильства
Міжнародний день ненасильства з’явився у 2007 році. 15 липня на черговій асамблеї ООН проголосили відповідне рішення. Обрали дату для цього дня невипадково: 2 жовтня 1869-го народився Махатма Ґанді, який був не просто лідером руху за незалежність Індії, а й основоположником ненасильства у глобальному вимірі.
Ціль цього Міжнародного дня, згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї, — затвердити культуру миру, терпимості, розуміння і ненасильства.
Добре було б святкувати цей день, однак нашим сусідом є Російська Федерація, яка використовує насильство як один з ключових способів просування своєї політики.
Після розпаду СРСР у російському прикордонні спалахнули численні збройні конфлікти та — не без всебічної допомоги РФ — «розквітли» псевдодержави: Придністровсько-Молдавська Республіка (ПМР), Нагірно-Карабахська Республіка (НКР), Республіка Абхазія, Республіка Південна Осетія (або Держава Аланія), а на окупованих українських територіях — «ЛНР», «ДНР» і «Республіка Крим» (як невизнаний «суб’єкт РФ», розташований на тимчасово окупованій території України).
Всі ми відчули 24 лютого 2022 року «побажання доброго ранку» від РФ, але вітати вона нас почала ще в 2014 році, коли її «зелені чоловічки» з’явилися в Криму, а потім маріонетки почали захоплювати Донецьку та Луганську області. Вже довгих 8 років триває неоголошена війна, яка систематично супроводжується насиллям.
Наведемо лиш декілька прикладів фізичного насильства з боку російських солдат зі свідчень українців, які ми зафіксували:
- «Запропонували одразу мене розстріляти. Веліли стати на пісок, щоб кров не розтікалася. Один спитав мене куди я хочу отримати кулю. Запропонував у ногу чи одразу на смерть. Я вибрав не мучитися. Розстрілювати погрожували з АКС, із ПМ. Потім мені казали, що відріжуть пальці. Діставали та показували ножі. Сказали, що мені пощастило, бо поранений і тому, що зараз відсутній на блокпосту їхній лікар, який любить відрізати вуха»
- «Возле меня в метрах 4-х с левой стороны лежал мужчина плотного телосложения с отрезанным лицом, и было видно – кожа снята…» (мовою оригіналу)
Але не лише фізично нас намагаються знищити, можна знайти і приклади психологічного насилля:
- «Протягом трьох діб у підвалі міськради нам не давали їсти й пити. Після цього перевели в будівлю ІТТ. Там нам уже давали їсти один раз на день, почали виводити надвір на прогулянки»
- «Нас змушували ставати на коліна, навколо нас була преса, ходили місцеві. Місцеві кричали на нас, принижували, кидали в нас яйця, каміння, всіляке сміття»
У той же час, не нехтують і застосуванням сексуального насильства, яке проявляється не лише у формі зґвалтувань, а і катувань:
- «Контакти чіпляли на язик і статеві органи, а потім починали ставити запитання. Якщо відповідь не подобалася, – давали розряд струму. Після цього мізки просто закипали. Били постійно, але це було так собі. Основний вид тортур – електрикою. Після цього лишалося багато опіків»
В цей день важливо ще раз наголосити, що всі прояви насилля з боку Російської Федерації та її посіпак необхідно задокументувати та належним чином розслідуватиі, а винних за скоєння міжнародних злочинів притягнути до відповідальності у незалежному та об’єктивному судовому процесі, який би гарантував повну повагу до незалежного судочинства.
Якщо вам відомо про застосування насильства з боку російських військових до українських військовослужбовців чи цивільного населення, то просимо написати нам на електронну адресу [email protected]. Ми збираємо такі свідчення від очевидцівв межах ініціативи «Трибунал для Путіна».
Автор: Сергій Мовчан, керівник Департаменту документування воєнних злочинів, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).