Мобілізація в Криму до лав російської армії: що робити? - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Мобілізація в Криму до лав російської армії: що робити?

Новина

В ефірі єдиного національного телемарафону виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко відповів на питання щодо мобілізації в Криму до окупаційного російського війська.

– Чи є реальні механізми у жителів Криму відмовитися від мобілізації?

– Цей призов буде вже 15-им, тому що 14 вже відбулося. На материковій Україні фіксують всі ці процеси. Росія поставила до зброї понад 34 тисячі кримських призовників. Частина з них вже брала участь у воєнних діях, частина навіть загинули, поранені, повернулися з інвалідністю. 

Що робити? Відмовлятися від призову – кримінальне переслідування. Але як писав Мустафа Джемілєв, краще і чесніше відмовитися і навіть бути засудженим до кримінального якогось терміну відбування покарання, ніж воювати проти України і загинути. 

Мустафа Джемілєв звернувся в березні до кримських татар і так само, як було сказано у нещодавній заяві Представника Президента в АРК Крим, він казав: уникайте будь-якої можливості бути призваними і воювати. Якщо ви вже потрапили на війну і маєте зброю в руках, шукайте можливості здатися, не загинути і не воювати проти України. 

Абсолютно універсальна порада – намагатися залишити територію, підконтрольну росії і не брати до рук зброю. Є можливість не виконувати військовий обов’язок через переконання, альтернативна служба і таке інше. В будь-якому випадку – не йти на той злочин, до якого примушує російська окупаційна влада Криму.

– Хто зараз є тим контингентом у Криму, який підпадає під мобілізацію? Протягом восьми років говорили дуже багато, що росіяни туди звозили військових ветеранів з різних регіонів росії. Замість українців вони насичували півострів своїми громадянами. Які дані щодо населення півострову?

– Досить велика кількість заміщеного населення: за даними ще станом на 2019-2020 рік кількість нових жителів окупованого Криму сягала до 25% від населення, яке проживало. Тобто приблизно 250-300 тисяч населення, яке приїхало до Криму з території росії. Активно відбувалося вивезення населення з Криму, зокрема засуджених. Ті, хто мали вироки, розвозилися по території російської федерації. Це ще один показник дисперсійного підходу для того, щоб не було монолітного кримського населення, зокрема з проукраїнською позицією. 

– Яка кількість людей може підпадати під призов?

– В середньому кожен призов сягав від 1700-2300 людей. Це відбувається двічі на рік. Можемо передбачати, що така цифра буде і цього разу. Тобто в межах 2000-2500 тисяч

– Але ж призов і мобілізація це різні речі?

– Звичайно. Якщо йдеться про призов, то ця кількість. Якщо  йдеться про мобілізацію, то йдеться про резервістів, про тих, хто в запасі. І ця кількість сягатиме кількох десятків тисяч людей. Десь до 20-40 тисяч населення можуть мобілізувати.